досліджень показали, що вміст легкогідролізованого азоту збільшуються порівняно з вихідними даними, на всіх варіантах досліду, що обумовлюється не лише надходженням азоту з добривами, а й з його загальним рівнем окультурення ґрунту.
Проаналізувавши таблицю 3.4.1. та рисунок 3.4.1. робимо висновок, що найвищий рівень легкогідролізованого азоту 16,9 мг/100гр ґрунту спостерігається при звичайній оранці на глибину 20-22см і при внесенні азоту нормою N60.
Рис. 3.4.1. Вміст легкогідролізованого азоту залежно від глибини оранки та внесення різних норм мінеральних добрив
(середнє за 2008-2010 рр.)
3.5. Вплив застосування різноглибинного обробітку та удобрення
на вміст лужногідролізованого азоту в ґрунті
Покращенням повітряного та водного режимів верхнього шару ґрунту, концентрацією поживних елементів в орному шарі за рахунок мінералізації кореневих решток, пожвавлення процесів синтезу і розпаду під впливом мікробного ценозу. Присутність в орному шарі ґрунту легкогідролізованих сполук азоту передбачає можливість їх низхідної міграції. Найрухоміша частина ґрунтового азоту представлена мінералізованими формами, які вилучаються з ґрунту слабким розчином лугу за методом Корнфілда, а вміст цієї фракції азоту в нижніх шарах ґрунту може бути свідченням можливості низхідного переміщення азоту в профілі ґрунту.
Тому завданням дослідження передбачалося вивчення саме лужногідролізованого азоту в 0-30см шарі дерново-середньопідзолистого поверхнево-оглеєного ґрунту.
Вміст лужногідролізованого азоту по профілю ґрунту залежно від мінерального удобрення та глибини оранки показано в таблиці 3.5.1.
Таблиця 3.5.1.
Вміст лужногідролізованого азоту по профілю ґрунту залежно від глибини оранки та мінерального удобрення, мг/кг ґрунту
Шар ґрунту, см | Глибина оранки ґрунту, см
20-22 | 14-16
Норми внесення мінеральних добрив
Без
добрив | P60K60 | N30P60K60 | N60P60K60 | Без
добрив | P60K60 | N30P60K30 | N60P60K60
0-10 | 6,30 | 6,95 | 6,49 | 6,67 | 6,91 | 8,96 | 10,03 | 7,69
10-20 | 6,53 | 6,49 | 7,37 | 5,74 | 6,11 | 8,77 | 9,10 | 9,71
20-30 | 3,74 | 3,66 | 5,09 | 4,35 | 3,92 | 3,57 | 4,08 | 4,74
Середнє | 5,52 | 5,70 | 6,31 | 5,58 | 5,64 | 7,10 | 7,73 | 7,38
(середнє за 2008-2010 рр.)
Результати досліджень показали, що максимальна кількість лужногідролізованого азоту знаходиться в шарі ґрунту 0-20см і з глибиною зменшується. Найбільше лужногідролізованого азоту локалізується в шарі ґрунту 10-20см при глибокій оранці і в шарі 0-10см – при оранці на 14-16см.
Найвищий вміст досліджуваних сполук азоту 7,73 мг/кг ґрунту був у варіанті з внесенням мінерального азоту N30 сумісно з P60K90 за глибини оранки на 14-16см. При збільшенні дози мінерального азоту до N60 в складі P60K60 їх вміст зменшується.
Такі зміни вмісту легкогідролізованого азоту можна пояснити тим, що при надмірній кількості азоту в ґрунті у рослин не виникає потреби фіксувати його з атмосферного повітря, його потреба забезпечується ґрунтом. Після такого «пасивного» споживання, вміст азоту в ґрунті менший ніж після середньої дози азоту N30, при якій рослини активно фіксують азот з повітря і сприяють тим самим його накопиченню у ґрунті.
На ділянках без внесення мінеральних добрив вміст лужногідролізованого азоту був найнижчим - 5,52-5,64 мг/кг ґрунту відповідно.
Аналізуючи вплив глибини обробітку на вміст лужногідролізованого азоту у ґрунті можна зробити висновок, що найвищий показник накопичення – 7,73 мг/кг ґрунту спостерігався при мілкій оранці на 14-16см, що на 18,4% більше ніж при звичайній оранці на 20-22см – 6,31 мг/кг ґрунту відповідно (рисунок 3.5.1.).
Глибина оранки 20-22см: Глибина оранки 14-16см:
- без добрив (контроль); - без добрив (контроль);
- P60K60; - P60K60;
- N30P60K60; - N30P60K60;
- N60P60K60. - N60P60K60.
Рис. 3.5.1. Вміст лужногідролізованого азоту по профілю ґрунту залежно від мінерального удобрення та глибини обробітку ґрунту
(середнє за 2008-2010 рр.)
3.6. Вплив технологічних прийомів вирощування квасолі
на структуру урожаю
Аналіз структури урожаю квасолі показав, що кількість бобів на рослині, зерен в бобі, маса насіння з однієї рослини в залежності від внесення добрив варіює.
Так, за нашими даними досліджень, найвищі показники були відмічені у варіанті з оранкою 20-22см при внесенні добрив в дозі N30Р 60К90. За таких технологічних прийомів, в середньому за три роки досліджень, кількість бобів на рослині складала – 12,2 шт., що на 21,3% більше ніж за такої ж норми внесення мінеральних добрив при оранці ґрунту на глибину 14-16см, маса 1000 насінин складала 227,0г, що на 12,7% перевищує масу насінин при мілкій оранці (таблиця 3.6.1.).
Таблиця 3.6.1.
Елементи структури урожаю квасолі вирощеної
за різних способів основного обробітку та удобрення ґрунту
(середнє за 2008-2010 рр.)
Варіанти | Оранка на глибину, см
14 – 16 | 20 – 22
Кількість, шт. | Маса, г | Кількість, шт. | Маса, г
Бобів на рослині | Насінин в бобі | Насінин з рослини | 1000 насінин | Насінин з рослини | Бобів на рослині | Насінин в бобі | Насінин з рослини | 1000 насінин | Насінин з рослини
Без добрив (контроль) | 8,5 | 3,8 | 28,1 | 190 | 5,3 | 9,8 | 5,1 | 36,6 | 222 | 6,9
P60K60 | 8,9 | 3,7 | 29,9 | 235 | 6,7 | 10,4 | 7,0 | 45,1 | 199 | 9,8
N 30Р 60 К 60 | 9,6 | 5,0 | 36,9 | 227 | 7,5 | 12,2 | 6,5 | 50,1 | 198 | 8,6
N60 P60K60 | 9,4 | 4,2 | 34,9 | 189 | 6,1 | 10,0 | 5,2 | 41,3 | 212 | 8,4
Дана закономірність щодо переваги глибокої оранки над мілкою спостерігається по всіх варіантах удобрення.
Отже, проаналізувавши структуру урожаю, можна зробити