Удобрення. На утворення 1 ц зерна і відповідної кількості вегетативної маси квасоля використовує з ґрунту 5-6 кг N, 4,5 — К2О, 1,5-2 кг Р2О5 і характеризується інтенсивним споживанням мінеральних речовин. За перші 50-60 днів вона засвоює 90-95 % необхідного їй фосфору, калію та кальцію.

Добрива суттєво підвищують урожайність квасолі, особливо органічні. Проте гній доцільніше вносити під попередню культуру. Високий ефект виявляють фосфорно-калійні добрива, але найвищі врожаї збирають при застосуванні повного мінерального добрива. Залежно від типу ґрунту і попередника під квасолю вносять по 45-60 кг/ га фосфору і калію та 20-30 кг азоту. Ця культура позитивно реагує на нейтралізацію вапном навіть слабокислих ґрунтів, що значно підвищує ефективність нітрагіну. Позитивно впливають на врожайність і якість зерна квасолі мікроелементи (молібден, бор, мідь, цинк та ін.), якими, звичайно, обробляють насіння перед сівбою, поєднуючи таку обробку з протруюванням.

Сівба. Високі врожаї квасолі можна одержати тільки при сівбі добре відсортованим, чистим, вирівняним за величиною насінням із високою схожістю та енергією проростання. За 1-2 місяці до сівби, але не пізніше як за два тижні його протруюють проти бактеріальних і грибних хвороб 0,1%-м розчином калію перманганату, який також стимулює проростання, або іншими препаратами (фентіурам — 3-4 кг/ т; 80%-й ТМТД — 1,5-2 кг/ т). Одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами. У день сівби проводять інокуляцію квасолевим нітрагіном.

Строки сівби квасолі визначаються природнокліматичними умовами року, станом ґрунту та особливостями сорту. Квасолю як культуру, чутливу до низьких температур, слід висівати, коли мине загроза холодів і заморозків, а ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до плюс 12-14 °С. При сівбі у більш ранні строки знижується польова схожість насіння внаслідок його загнивання, більш пізні посіви терплять від нестачі вологи внаслідок через пересихання ґрунту, а також недовикористання енергії сонячної радіації весною.

Кращий спосіб сівби квасолі — широкорядний із міжряддями 45 см, при якому рядки змикаються в період цвітіння, рослини краще протистоять бур’янам і дають вищі врожаї. Крім того, така ширина міжрядь дає змогу механізувати догляд і збирання, що значно знижує витрати на вирощування.

За оптимальної норми висіву квасолі на час збирання повинно зберегтися не менше 26-28 рослин на 1 м2, тому норму висіву визначають із розрахунку 300-350 тис/га схожих насінин, що на 10-15% більше від розрахункової густоти стояння, залежно від крупності насіння це 200 кг на гектар. При встановленні норми висіву слід враховувати, що зріджені посіви погано протистоять бур’янам, тому на забур’янених полях норму висіву необхідно збільшувати на 15-20%. На загущених посівах вище прикріплюються нижні боби, що полегшує механізоване збирання.

Глибина загортання насіння квасолі менша, ніж інших зернобобових культур, оскільки при проростанні виносяться сім’ядолі на поверхню ґрунту. В умовах України оптимальною є глибина загортання насіння квасолі на 4-5 см. за недостатньої вологості ґрунту її збільшують до 6-7 см.

Догляд за посівами. Пізній строк сівби і мілке загортання насіння зумовлюють необхідність прикотковування ґрунту, що поліпшує умови проростання й сприяє появі дружних сходів. Ґрунтову кірку на посівах квасолі руйнують легкими боронами. Боронують посіви по діагоналі 3-4 дні після сівби. Дальший догляд полягає в розпушуванні міжрядь і знищенні бур’янів. Перший обробіток міжрядь проводять через 5-7 днів після появи сходів, а наступні — залежно від стану забур’яненості й ущільнення ґрунту.

Практично виключається ручна праця на прополювання квасолі при застосуванні гербіцидів. Досить ефективні такі досходові ґрунтові гербіциди, як рамрод, дактал, прометрин, мезораніл, дуал, лассо, гезагард та ін. Ними обробляють плантації квасолі через 3-4 дні після сівби. По сходах квасолі використовують фюзілад, базагран, таргу та ін. Посіви обробляють, коли однорічні бур’яни знаходяться в фазі 2-4 листків, а багаторічні досягнуть висоти 10-12 см.

Захист рослин від шкідників. В умовах України квасолю пошкоджує незначна кількість шкідників. Домашні тварини, птахи і миші її не поїдають. У період сходів квасоля може пошкоджуватися ростковою мухою, під час вегетації — бобовою попелицею, а при порушенні агротехніки і зберігання насіння — квасолевою зернівкою. Росткова муха з’являється весною при середньодобовій температурі вище 10-12°С. Зимує в стадії личинки у верхній частині орного шару на посівах овочевих, зернових, конюшини. Весною дорослі мухи відкладають яйця під грудочки ґрунту, переважно там, де погано приораний гній. Личинки, що з’являються через 5-10 днів, пошкоджують насіння і сходи квасолі. Заходи боротьби — сівба в оптимальні строки, ретельне приорювання гною, протруювання насіння.

Попелиці висмоктують сік із листків, квіток, плодів і стебел квасолі. Їх заселення попелиць у фазі бутонізації. Для знищення попелиць застосовують ті ж самі препарати, що й на посівах гороху.

Квасолева зернівка — небезпечний польовий і комірний шкідник квасолі. Самки дорослих жуків відкладають яйця в тріщини бобів у період дозрівання. Личинки з’являються через тиждень і пошкоджують насіння. У зерносховищах, де є квасоля, самка відкладає на зерно, мішки, стіни до 80 яєць, личинки з яких проникають у середину насіння, де ростуть, проходять стадію лялечки і перетворюються в жуків. При температурі 25-28°С жуки із місця зимівлі перелітають на поля й відкладають яйця на боби квасолі. Квасолева зернівка гине при мінус 10°С протягом 12 год., а при мінус 12-18°С незалежно