діяльності у зв’язку із виснаженням покладів сірки та активізацією небезпечних геологічних процесів, пов’язаних із видобутком. Тому надзвичайно важливо сформулювати основні альтернативи подальшої діяльності підприємства з метою збереження існуючого науково-технічного потенціалу, накопиченого за більш ніж 30-річну діяльність та стабілізації стану геологічного середовища Яворівського сірчаного кар’єру. Рекреаційний шлях трансформації техногенного ландшафту дозволить не тільки відшкодувати кошти, затрачені на ліквідацію родовища, але й залучити значні фінансові ресурси зацікавлених інвесторів.
Мета дослідження — формування проекту трансформації техногенного ландшафту території Яворівського сірчаного кар’єру для потреб рекреації. В процесі виконання магістерської роботи перед нами поставлено такі завдання:
1) Складено комплексну характеристику природно-антропогенного територіального комплексу Яворіського сірчаного кар’єру;
2) Здійснено порівняльний аналіз альтернатив стабілізації стану геологічного середовища на стадії ліквідації родовища;
3) Сформовано комплекс заходів, спрямованих на трансформацію техногенного ландшафту території Яворівського сірчаного кар’єру для потреб рекреації;
4) Складено пропозиції з енергозбереження та розраховано економічні показники проекту.
Практичне значення одержаних результатів.
Магістерська робота і одержані в процесі нашого дослідження результати можуть бути основою для створення бізнес-плану реструктуризації підприємства, підгрунтям для формування пропозицій зацікавленим інвесторам. Впровадження пропозицій та висновків даної роботи сприятимуть формуванню нових природних комплексів на місці родовища, їхній інтеграції у природні екосистеми, створенню умов для відпочинку та оздоровлення населення та розвитку рекреаційної сфери. Це створить нові робочі місця та сприятиме економічному розвитку району.
1 Характеристика природно-антропогенного територіального комплексу Яворівського сірчаного кар’єру
1.1 Загальні відомості про Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка»
ЯДГХП «Сірка» було запроектоване і побудоване як планово-збиткове і з початку свого існування до 1991 року дотувалось з Державного бюджету.
В складній ситуації підприємство опинилось на початку 1993 року, коли попит на сірку різко зменшився. У червні 1998 року було повністю зупинено видобуток руди з кар’єру та її переробка на технологічному комплексі. Виробництво сірки методом підземної виплавки сірки (ПВС) знизилось до мінімального обсягу і рудник підземної виплавки сірки працював тільки для забезпечення умов збереження свердловин та розігрітої видобувної зони.
В 1999 році протоколом Мінпромполітики на ЯДГХП «Сірка» виведено з експлуатації виробничі потужності обсягом 150 тис. т сірки на рік по Немирівської дільниці рудника ПВС 100 тис. т сірки кар’єрно-автоклавним методом. Виробничі потужності підприємства складають 100 тис. т сірки на рік. Порівняно з 1990 роком виробничі потужності знизились в 17,5 разів. Залишкова вартість основних фондів підприємства станом на 01.01.2005 р. становить 264,25 млн. грн.
Починаючи з 1990 року виробництво сірки зменшилось з 1224,2 тис. т на рік до 57,4 тис. т в 2004 році. Основними причинами зменшення об’ємів виробництва є:
· Зниження попиту на сірку із-за зменшення поставок апатитового концентрату з Росії для виробництва міндобрив, сировиною для яких є сірчана кислота
· Різке зростання цін на енергоносії та матеріали для виробництва продукції, що зробило продукцію не конкурентоздатною
· Різке падіння ціни на сірку на світовому ринку внаслідок збільшення обсягів виробництва та реалізації дешевої попутної газової сірки.
Вплив вищесказаних чинників, а також відсутність коштів на утримання всієї інфраструктури, розрахованої на досягнуту потужність по сірці 1550 тис. т на рік, привели до:
· Зростання собівартості товарної продукції
· Припинення видобутку сірки на Немирівській дільниці рудника ПВС
· Росту збитковості підприємства
· Повної зупинки виробництва сірки флотаційно-автоклавним методом
· Падіння виробництва сірки методом ПВС внаслідок змінення об’ємів виконання гірничопідготовчих робіт (буріння нових свердловин)
Зниження об’ємів виробництва серйозно позначилось на його ефективності і поставило на грань банкрутства єдине в Україні підприємство по випуску сірки. Зменшення споживання сірки за останні роки є найсуттєвішим фактором, який негативно впливає на кон’юнктуру ринку і процес формування ринкової ціни. Наявність альтернативної «української» сірки стримує і стабілізує ціни «російської» сірки на українському ринку.
Протягом декількох років Яворівське ДГХП «Сірка» інтенсивно працює над зменшенням собівартості продукції та досягнення рентабельності виробництва. Враховуючи те, що в собівартості продукції 41,3 % займає вартість природного газу та 11 % вартість електроенергії, основні зусилля направлені на впровадження енергозберігаючих технологій. Починаючи з 1998 року вдалося знизити витрати тепла на виробництво сірки з 7,5 Гкал/т до 4,0 Гкал/т в 2003 році.
Проблеми з газом тягнуться з 93-94 років. З 1994 до 1998 року Яворівське ДГХП «Сірка» зовсім не платила за газ : це ясно – при ціні газу 90$ і світовій ціні сірки – 30$ коштів на оплату газу бути не може. Але оскільки родовище сірки в Україні єдине – за допомогою Облдержадміністрації та міністерства, газовиків примушували постачати газ на Яворівське ДГХП «Сірка».
Так було до 1998 року. З 1999 року при підтримці Мінпромполітики підприємство отримало газ по ціні 28$ під постанову для виробництва міндобрив для сільського господарства. Це дало ЯДГХП «Сірка» можливість вчасно розрахуватись за газ, регулярно платити зарплату. Однак ріст ціни до 66$ за 1 тис. мі газу в 2000-2002 роках поставили підприємство на грань банкрутства та повної зупинки. Починаючи з грудня 2001 року ситуація з постачанням газу підприємству стала критичною. В зв’язку з відсутністю коштів на оплату газу 15 лютого 2002 року було призупинено газопостачання рудника ПВС. Газ не подавався 12 днів. Було заморожено 27 свердловин, підприємство понесло значні збитки. Відновлення свердловин проводилося до кінця І кварталу 2002 року.
З травня 2003 року підприємство отримало газ українського виробника по ціні 40,8$ за 1 тис. мі і змогло розплачуватися за газ, обстановка з газопостачанням стабілізувалася. Різкий ріст кредиторської заборгованості в 1995 році і суттєве збільшення різниці між кредиторською та дебіторською