При проведенні розрахунків коефіцієнт запасу не вводиться, як це прийнято при проектуванні бортів кар’єру. Це зумовлено тим, що розрахунок береться на мінімальну стійкість, яка відповідає затопленню укосу на 20% його висоти. Тобто цим якраз відповідає запас стійкості. Для повного затоплення укосу висотою 20 м значення стійкого кута дорівнює 40°. Якщо укіс не втратить стійкості в період затоплення, то після затоплення він буде стійким.

Після затоплення виїмки рівень води в озері стабілізувався, кількість води, що припливає, дорівнює кількості води, що витікає і випаровується. Нестійкі береги сповзли і обвалилися, визначилась берегова лінія і хвильова переробка берегів. Головними фактором, що визначають швидкість хвильової переробки (абразії) є напрям і сила вітру, розгін хвиль, літологічний склад берега, наявність рослинності, або берегоукріплювальних споруд.

Динаміка хвильової абразії берегів добре вивчена у зв’язку з проблемою переробки берегів штучних водосховищ. В результаті розмивання формується майже вертикальний кліф і субгоризонтальний пляж. Ширина пляжу визначається з врахуванням висоти хвиль, амплітуди коливання рівня води в озері і літології порід на рівні води. Ширина пляжу на піщаних ділянках берега є 45 м, а на глинистих – 16 м.

Розмитий ґрунт зноситься в озеро, формуючи берегову мілину, яка закінчується шельфом (підводним схилом) під кутом природного укосу. Її ширина залежить від глибини озера і може бути приблизно оцінена із умови рівних об’ємів розмитого і акумульованого ґрунту.

Способи підвищення стійкості берегів.

В практиці берегоукріплювальних робіт найчастіше застосовується вертикальне планування, підпірні призми і стіни, облицювання укосів плитами, закріплення берегів сваями, облаштування берм, кам’яні накидки, а також фітомеліоративні методи. Вибір методів залежить від цінності об’єктів, що захищаються від руйнування, від геологічної будови берега, від наявності будматеріалів і будівельної техніки.

На озері, створеному після затоплення кар’єру, найбільшою є небезпека зсуву і хвильового розмиву берега коло с. Вільшаниця. Для ліквідації загрози зсуву необхідно виложити борт шляхом підсипки грунтом з внутрішнього відвалу, після чого побудувати підпірну стінку, наприклад, на буронабивних сваях.

Найбільше руйнування берега очікується на східному борті. Проте захист цього берега потребує дуже великих коштів, тому тут доцільно погодитись з втратою малоцінних земель. В цьому місці хвилі сформовують піщані пляжі, які виготовуються для купання.

Берег коло с. Цетуля і Залужжя глиняний і відносно стійкий. Загроза для будівель тут не існує, можлива тільки втрата невеликої площі земель. На цьому березі необхідно і достатньо провести фіто меліоративні роботи, тобто насадити дерева для закріплення берега.

В каньйоні, що сформувався при прориві водоймища на р. Якша, суттєвої небезпеки не існує, адже хвильової ерозії тут практично не має. Береги слід закріпити насадженням дерев і плотами з верби.

На південному березі небезпеки руйнування берегів практично нема. Доцільно звернути особливу увагу на те, що на переробку берегів дуже сильно впливають коливання рівня води. Тому необхідно регулювати приплив і відплив таким чином, щоб зміни рівня води були якнайменше. Слід також звернути увагу на необхідність засадження західного берега деревами, які захищатимуть озеро від вітру.

Бажано прискорити процеси само обвалення берегів, щоб можна було приступити до їх освоєння як зони рекреації. Як відомо, зсуви укосів виникають під впливом підтоплення основи схилу, змочування поверхні, підрізання низу схилу. Коли кар’єрна виїмка є заповнена водою, викладання борів прискорюється. Головні причини цього явища – зменшення міцності і збільшення ваги порід внаслідок змочування, витискаючи дія води в нижній частині боту. Оскільки гірнича техніка з кар’єру виведена, розвиток зсувних явищ не є загрозливим. Проте процес сповзання бортів може продовжуватись роками. Так, наприклад, на Роздільському кар’єрі зсув, що призвів до руйнування частини с. Малехів, продовжується вже понад 30 років.

Наявність діючих зсувів створює труднощі при господарському освоєнні цих ділянок берега. Тому бажано прискорити процес зсування і надати їм керованого характеру. Корисна роль зсувів полягає в тому, що м’які породи, що перемістяться на дно кар’єру, покриють виходи гіпсоангідриту і сірчаної руди, котрі збагачують воду сульфатами.

На берегах озера є місце, вирішення долі якого потребує особливої уваги та делікатності. Це старе кладовище коло с. Вільшаниця. Нажаль, село не існує вже понад 30 років, колишні його мешканці розпорошені. Є два варіанти вирішення проблеми: 1) провести укріплення берега навколо кладовища, 2) перенести захоронення в інше місце.

Закріплювальні роботи за першим варіантом включають відписку упорної призми, яка запобігала б зсуву, і спорудження підпірної стінки, яка захищала б берег від хвиль. Вартість цих робіт визначена проектом, приблизно можна їх оцінити в 15000 грн. Проте розмивання - це не єдина загроза для кладовища. У вузькій смузі між кладовищем і відвалом пропонується побудувати дорогу. Коли на берегах створиться зона відпочинку, вздовж берега будуть їздити і ходити нескінченні ватаги відпочиваючих, туристів, рибаків та ін. Як це не прикро, але вони будуть топтати могили, смажити на них шашлики і пити горілку. Тому долю кладовища потрібно вирішувати разом і представниками церкви та людьми, які мають безпосереднє відношення до захорнень.

Висновок. Вивчення процесів абразії знаходиться на початковій стадії, оскільки ще не набули свого розвитку. В подальшому необхідно опрацювати методику досліджень і розпочати їх з отриманням кількісних показників для кожного з елементів берегової смуги.

Прогнози хвильового розмиву враховані при встановленні ширини прибережної захисної смуги. Для озера Яворівського, де схили всюди круті, ширина захисної смуги прийнята 200 м. з врахуванням прогнозних деформацій берегів внаслідок