3.5 Дослідження динаміки відновлення напору підземних вод.

В науковому обґрунтуванні проекту ліквідації кар’єру та відновлення ландшафту було проаналізовано можливі випадки взаємодії підземних вод в залежності від швидкості заповнення виїмки водою. Показано, що при наявних ресурсах води для затоплення виїмки необхідно 4-5 років. Швидкість підняття рівня води в кар’єрі буде проходити на декілька порядків повільніше, ніж швидкість пере розподілення напорів у водоносному горизонті. П’єзометрична поверхня в кожній часовій точці визначається рівнем води в озері, а для її розрахунку може бути застосований метод зміни стаціонарних станів. Виходячи з цього, була опрацьована гідродинамічна модель водонапірної системи і за допомогою програми «Прогон» розрахована п’єзометрична поверхня після заповнення виїмки.

Прогнозна карта ізоп’єз нанесена на топографічну основу. Приток води з неогенового горизонту в озеро після закінчення затоплення становить 9,8 тис. мі/добу. Основними факторами, що формують п’єзометричну поверхню водоносного комплексу, залишаються озеро, рудник ПВС і водозбір. Депресійна лійка навколо озера зберегла свою форму, проте пониження рівня відносно природного зменшилась до 13 м замість 100 м при осушенні кар’єру. Депресія навколо водозабору практично не змінилась по формі, проте спостерігається підняття рівня води і розширення області живлення.

Між озером і водозабором залишився вододіл, що виключає фільтрацію води з озера. Також виключається підтягування води зі Староязівського рудника ПВС, оскільки вода з рудника дренується озером. Проте виникають умови для підтягування водозабором води з території міста Новояворівськ, що створює потенціальну небезпеку забруднення. В долині р. Гноєнець, в околицях сіл Бердихів, Лісновичі і Молошковичі, напори води неогенового водоносного комплексу піднімуться на 10 м і будуть приблизно відповідати поверхні землі. Поглинання води з четвертинного водоносного горизонту в неогеновий зменшиться, або припиниться.

На всій площі розповсюдження напору він буде нижче поверхні землі, отже відновлення сірководневих джерел мало вірогідно. Таким чином, за прогнозом припинення осушення кар’єру і створення озера позитивно вплине на роботу централізованого водозабору, а також покращить умови місцевого водопостачання з четвертинного водоносного горизонту. Забруднення підземних вод, що використовуються для водопостачання, пов’язане з створенням озера, виключено.

Для спостережень за відновленням напорів підземних вод проектом передбачено буріння системи спостережних свердловин на літотамнієвий, ратинський і четвертинний водоносні горизонти. Пробурені 32 гідроспостережні свердловини, в тому числі на літотамнієвий горизонт 19, на ратинський 7, на четвертинний 6. Виміри рівня води і відбір проб на хімічні аналізи проводила геологічна служба Яворівського ДГХП «Сірка».

Нестача даних про напори в районі водозабору не дозволяє виявити наявність вододілу. Зменшення депресії навколо кар’єру може привести до підтягування сірководневої води з карстового водоносного горизонту у свердловини Новояворівського водозабору. Тому необхідно провести додаткові спостереження за рівнями і хімічним складом підземних вод неогенового горизонту в районі водозабору.[9. 45-63ст.]

Висновок. Створення системи гідрогеологічних спостережень не завершено, тому одержані дані слід розглядати як попередні. Можна лише зауважити, що обґрунтована в проекті теза про синхронне підняття рівня води в озері і свердловинах підтверджується, що доводить правомірність моделювання методом зміни стаціонарних станів. В цілому методика спостережень за відновленням гідрогеологічних умов потребує удосконалення. Необхідно завершити відтворення системи гідро спостережних свердловин, зокрема в профілі рудника ПВС – кар’єр.

3.6 Оцінка рекреаційної цінності сформованого посттехногенного ландшафту.

Вимоги рекреації до стану навколишнього середовища різноманітні, оскільки на характер рекреаційного використання акваторій і берегових зон особливо впливає сукупність природних і антропогенних факторів. Географічне положення, параметри водних об’єктів, їх гідрологічний, гідрофізико хімічний і гідробіологічний режими, економічна і транспортна освоєність території, склад учасників водогосподарського комплексу на крупних і середніх об’єктах, об’єм скиду стічних вод, характер і масштаби забруднення оточуючого середовища, а також інші фактори визначають рекреаційну придатність і цінність акваторій в цілому, або окремих ділянок.

Одним з основних природних факторів, який визначає рекреаційну придатність і цінність водних об’єктів, є розміщення їх в тій чи іншій природно-кліматичній зоні. Графічне положення, обумовлюючи природно-кліматичні умови, в значній мірі визначає набір рекреаційних занять на даному водному об’єкті і разом з тим обмежує у часі ті чи інші види відпочинку і спорту. Масштаби розвитку більшості літніх видів спорту на водоймах в значній мірі залежать від температури води і повітря. Нижньою межею температури води рекреаційних водойм прийнято вважати +17°С, в основному це стосується купання, водних лиж і деяких інших видів відпочинку. Тому період, придатний для рекреаційного водокористування, визначається датами переходу температури води через цю критичну точку.

Врахування кліматичних факторів (температури і вологості повітря, атмосферного тиску, кількості сонячних днів) має дуже важливе значення при розміщенні лікувально-оздоровчих закладів кліматотерапевтичного профілю.

Типи ландшафтів у берегових зонах належить до числа найважливіших природних факторів, які визначають рекреаційну цінність акваторій. Значно підвищує рекреаційну цінність водних об’єктів наявність на їх берегах лісів, оскільки вони створюють комфортніші умови для відпочинку, захисту від вітру та інтенсивної сонячної радіації, а також сприятливо впливають на психофізіологічний стан людини. Так, наприклад, в помірних широтах сухі соснові бори і березово-соснові ліси на прибережжі є найкомфортнішими і привабливими для відпочинку.

Рибогосподарський потенціал водних об’єктів суттєво впливає на масштаби їх рекреаційного використання, оскільки любительська риболовля є одним з наймасовіших видів водних рекреацій. Тому важливо, щоб гідрологічний і гідрохімічний режими водойм були оптимальними для відновлення рибних ресурсів.

Значний вплив на масштаби рекреаційного