Стаття 3. Поступовий перехід до масового застосування приладів обліку та регулювання споживання паливно-енергетичних ресурсів; обов’язковість визначення постачальниками і споживачами обсягу відпущених паливно-енергетичних ресурсів за показаннями приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів у разі їх наявності; запровадження системи енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення

Стаття 4. Об’єкти правового регулювання відносин у сфері енергозбереження Об’єктами правового регулювання законодавства про енергозбереження є відносини у сфері функціонування енергетичного господарства України, проектування, створення та впровадження наукових та конструкторських розробок, пов’язаних з підвищенням ефективності використання палива та енергії, інформаційного забезпечення народного господарства та населення з проблем енергозбереження, а також у сфері управління та контролю за використанням паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 5. Суб’єкти правового регулювання відносин у сфері енергозбереження Суб’єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються: проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства — промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва; видобування, переробка, транспортування, виробництво, зберігання та використання всіх видів палива, теплової та електричної енергії, інших ресурсів природного чи штучного походження в частині використання паливно-енергетичних ресурсів; виробництво та поставка енергетичного та енергоспоживаючого обладнання, машин, механізмів, конструкційних, будівельних матеріалів та іншої продукції, приладів обліку, контролю і регулювання витрачання енергоресурсів; науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, спеціалізовані, монтажні, налагоджувальні, ремонтні та інші види робіт і послуг, пов’язані з підвищенням ефективності використання та економії паливно-енергетичних ресурсів; роботи, пов’язані з розвитком і використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, процесів заміщення дефіцитних видів палива; визначення пріоритетних напрямів екологічно чистої енергетики і створення нових джерел енергії та видів палива; інформаційне забезпечення народного господарства та населення з проблем енергозбереження і використання нових джерел енергії та видів палива; створення ефективних систем управління та засобів контролю за енергозбереженням.

Стаття 6. Державні цільові та інші програми енергозбереження. Для проведення ефективної цілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координації дій у сфері енергозбереження розробляються та приймаються державні цільові, регіональні,місцеві та інші програми. Порядок та умови розробки державних цільових програм енергозбереження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Освіта і виховання у сфері енергозбереження Виховання ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів забезпечується шляхом навчання і широкої популяризації та пропаганди економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження. Знання у сферах енергозбереження та екології є обов’язковими для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів. Навчальні заклади включають до навчальних програм відповідні курси з питань енергозбереження.

Стаття 8. Наукові дослідження Держава забезпечує умови для проведення систематичних комплексних досліджень у сфері енергозбереження для розробки наукових основ створення новітніх енергозберігаючих процесів і технологій.

Стаття 9. Управління у сфері енергозбереження Управління у сфері енергозбереження спрямоване на забезпечення потреб народного господарства та населення України в паливі, тепловій та електричній енергії на основі раціонального використання енергоресурсів, скорочення всіх видів втрат паливно-енергетичних ресурсів, здійснення функцій державної експертизи з енергозбереження, контролю, прогнозування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. [21. 8-12ст.]

Висновки

В процесі виконання магістерської роботи нами складено комплексну характеристику природно-антропогенного територіального комплексу Яворіського сірчаного кар’єру.

Відбулось розкриття нижньотортонського водоносного комплексу кар’єром, проведення виплавки сірки на рудниках ПВС, утворення відвалів, інтенсифікація карстово-суфозійних процесів, а також закладка карстових порожнин. На площах, де велась підземна виплавка сірки, на місці сірчаної руди утворились високо проникливі зони, складені роздавленим вапняковим скелетом.

При відробці Язівського родовища сірки ландшафт району зазнав докорінних змін, сформувався техногенний ландшафт. Цей ландшафт є результатом взаємодії технологічного комплексу з видобутку і переробки корисних копалин з природною системою, специфічним елементом якої є родовище. Елементами техногенного ландшафту є не тільки власне карєр, але й депресійні воронки, карстові лійки, хвостосховища, зсувні ділянки на схилах.

Також було здійснено порівняльний аналіз альтернатив стабілізації стану геологічного середовища на стадії ліквідації родовища.

Через об’єктивні причини підприємство ніколи не повернеться до об’ємів виробництва кінця 80-х років. Отже, роботи по закриттю кар’єру необхідно продовжувати, поки ще гірнича техніка знаходиться в справному стані, а більша частина фінансування на підтримку екологічної рівноваги ввійде як складова частина фінансування на закриття і рекультивацію кар’єру.

Припинення виробництва сірки на підприємстві буде означати ліквідацію виробництва сірки в Україні взагалі, що може мати серйозні економічні наслідки, призведе до втрати найбільш потужного промислового майданчика в західному регіоні, який має величезну цінність, а також призведе до надзвичайного загострення соціальної напруги в районі, масового безробіття і ліквідації самого великого джерела поповнення районного бюджету. Тому нами в якості найбільш прийнятного варіанту постіндустріального розвитку геологічного середовища обрано рекреаційну трансформацію.

Це дозволить стабілізувати небезпечні геологічні процеси на даній території та забезпечити відновлення екологічної рівноваги в зоні його діяльності.

Сформовано комплекс заходів, спрямованих на трансформацію техногенного ландшафту території Яворівського сірчаного кар’єру для потреб рекреації.

Прогнозний розрахунок динаміки затоплення виїмки розходиться з фактичним на 1-1,5 м, тобто є достатньо достовірним. До повного затоплення виїмки (з відмітками