породи і породи вуглевидобутку, відходи вуглезбагачення, хвости сухої і мокрої магнітної і немагнітної сепарації, кам’яні відсіви, карбонатний пил, фосфогіпс, дефекат, відходи збагачення нерудних матеріалів, стічні води, відходи виробництва будівельних матеріалів.
Агрегатний стан відходів може бути твердим, рідким, пилогазовим
( газоподібним ). Тверді відходи поділяються на розкривні, вмісні, шахтні породи, хвости і відходи збагачення, шлаки, відсів, пил, огарки, тверді залишки і відклади. Рідні відходи — це розчини, емульсії, суспензії, шлами, органічні розчинники, використані масла, смоли, жири, стічні води. Газоподібні відходи поділяються на газ, дим, пил.
Відходи за методами переробки розподіляються на наступні групи :
відходи, які підлягають повторному використанню у власному і суміжному виробництві ;
відходи, які направляються для одержання інших цінних продуктів ;
відходи, що підлягають попередній обробці перед складуванням або захованням ;
відходи, які складуються або скидаються в навколишнє середовище без попередньої обробки.
В процесі основного виробничого циклу на гірничовидобувних, гірничозбагачувальних, металургійних, хімічних, каменедробильних, вапнякових, цукрових комбінатах, на шахтах і вугільних розрізах, теплових електростанціях утворюються щорічно 600 – 660 млн. куб. м ( або близько
1,5 млрд. т ) твердих промислових відходів. При цьому в процесі видобутку корисних копалин на розкривних та підготовчих роботах у відвали переміщується 500 млн. куб. м піщаних, глинистих та скельних порід. Внаслідок первинної переробки, збагачення видобутої рудної, гірничорудної, вугільної і т. п. Маси утворюється 75 – 80 млн. куб м, а внаслідок вторинної
( тобто в ході металургійної, хімічної та ін. Переробок ) –– 20 млн. куб. м відходів.
Всього в Україні в теперішній час у відвалах промислових підприємств знаходиться 7 – 7,6 млрд. куб. м всіляких відходів, в тому числі : 4,8 млрд. куб.м золошлаків, порід вуглевидобутку і вуглезбагачення ; 11,6 млрд. куб. м металургійних шлаків, розкривних порід гірничорудних і гірничодобувних комбінатів ; 0,6 млрд. куб. м відходів хімічної і харчової промисловості ; 0,5 млрд. куб. м відходів видобутку та виробництва будівельних матеріалів.
Щорічно обсяг забруднення, що припадає на 1 кв. км площі території України, навіть без врахування рівня утилізації, в 6,5 разів вищий, ніж в США і в 3,2 рази вищий, ніж в країнах Європейського економічного співтовариства
( ЄЕС ). Кожного року в Україні накопичується більше відході промисловості, ніж в 12 країнах ЄЕС разом взятих. За орієнтовними розрахунками обсяг накопичених відходів до 2000 року наблизиться до 25 – 30 млрд. куб. м
( табл. 4 ).
Таблиця 4. Стан річного виходу, використання та накопичення
мінеральних відходів на території України
Адміністративні одиниці ( республіка, області ) | Площа відвалів, га | Річний вихід відходів,
млн. куб. м | Обсяг річного використання відходів,
млн. куб. м | Накопичені обсяги відходів,
Млн. куб. м
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Республіка Крим | 17 | 0,1 | 0,05 | 1,52
Вінницька | 985 | 6,21 | 1,94 | 26,33
Волинська | 251 | 1,93 | 0,23 | 35,14
Дніпропетровська | 18331 | 245,08 | 50,86 | 2013,4
Донецька | 12284,7 | 127,6 | 22,82 | 2771,14
Житомирська | 2187,7 | 15,82 | 6,7 | 71,2
Закарпатська | 27,5 | 0,48 | 0,23 | 3,89
Запорізька | 1175,3 | 2,18 | 0,51 | 63,3
Івано – Франківська | 384,2 | 5,94 | 2,37 | 86,81
Київська | 146 | 1,3 | 0,16 | 32,51
Кіровоградська | 953,6 | 10,71 | 1,72 | 128
Луганська | 4819,2 | 32,21 | 4,56 | 596,27
Львівська | 4591,5 | 48,95 | 3,52 | 1054,2
Миколаївська | 39,3 | 0,58 | - | 3,12
Одеська | 160,6 | 0,26 | 0,6 | 5,34
Полтавська | 4440,6 | 40,59 | 3,86 | 591,8
Рівненська | 276,9 | 2,41 | 0,69 | 24,65
Сумська | 63,5 | 0,84 | 0,46 | 6,98
Тернопільська | 74,8 | 1,34 | 0,36 | 10,45
Харківська | 512,4 | 2,64 | 0,38 | 11,09
Херсонська | 90 | 1,55 | 0,52 | 0,76
Хмельницька | 201,8 | 5,43 | 1,93 | 95,46
Черкаська | 796,5 | 1,28 | 0,59 | 8,67
Чернігівська | 224 | 0,12 | 0,19 | 1,46
Чернівецька | 94,6 | 0,12 | 0,09 | 0,43
ВСЬОГО | 53128,4 | 554,67 | 105,33 | 7643,92
Територія України має складні фізико – географічні умови. Особливості її розташування і атмосферних процесів зумовлюють значну повторюваність небезпечних і стихійних ( особливо небезпечних ) метеорологічних явищ, які необхідно враховувати при формуванні певного рівня екологічного становища України. Так, сильний вітер, викликаючи підйом і переніс великої кількості пилу і піску, зумовлює забруднення атмосфери шкідливими хімічними і радіоактивними речовинами. Тумани, як продукти конденсації, підвішені у повітрі, підсилюють накопичення шкідливих домішок і викликають небезпечне забруднення атмосфери. Опади призводять до очищення атмосфери від домішок. В той же час кислотні дощі сильно забруднюють довкілля. Великий вплив на формування екологічного становища регіону мають і інші стихійні явища –– грози, град, ожеледь – приморозеві відклади.
Райони ведення інтенсивних гірничих робіт — Донбас, Криворіжжя, Львівсько – Волинський вугільний басейни — зазнають процесів зсуву поверхні. Межі розповсюдження деформацій на поверхні визначаються за глибиною і площею виробок з урахуванням умов залягання порід і наявності тектонічних порушень. Емпіричні дані спостережень дозволяють встановити швидкість протікання процесу зсуву і кінцеву стадію його розвитку.
Всі промислові і громадські наземні і підземні об’єкти, штучні і природні водойми, які потрапляють в зони впливу підземних виробок, зазнають зміни, підлягають пошкодженням, руйнуванням, ускладненням, що порушують їх нормальний режим, і підлягають охороні.
Розвиток схилових