Хімічний склад настою чайного гриба, його властивості та вплив на організм людини.

Настій чайного гриба містить у своєму складі цукри, винний спирт, органічні кислоти (оцтову, вугільну, глюконову, койєву тощо), різні ферменти, ароматичні речовини, вітаміни тощо.

Чайний гриб – це не один організм, а симбіоз багатьох живих істот. В ньому поєднуються цілком різні мікроорганізми – оцтово-кислі бактерії і дріжджі. Їх співіснування дає унікальний, ні на що не подібний в природі, результат. Цілющі властивості чаю збагачуються і доповнюються цілющими властивостями оцту і дріжджових клітин.

Вчені ще не до кінця вивчили склад настою чайного гриба – чайного квасу. Проте, вони визначили, що до його складу входять 3 групи дуже важливих речовин не просто корисних, а життєво необхідних для організму людини [16].

Перша група – вітаміни, якими збагачений чайний квас. Серед них вітамін С, вітаміни групи В, вітамін Р, вітамін D. Внаслідок зменшення кількості або відсутності певного вітаміну в організмі людини розвивається вітамінна недостатність. Вона супроводжується важкими розладами біохімічних і фізіологічних процесів і виникненням специфічних патологій.

Вітамін С (аскорбінова кислота) синтезується в більшості рослинних і тваринних організмів і не синтезується в організмі людини. У хворих з гіпо- або авітамінозом вітаміну С спостерігається збільшення проникності стінок кровоносних судин із розвитком підвищеної кровоточивості (особливо ясен), виникненням дрібно-краплинних крововиливів на шкірі і слизових оболонках, випадіння зубів, порушення структури і функції суглобів. Для загальних порушень в організмі при недостатності вітаміну С характерними є зниження працездатності, адаптивних можливостей організму, особливо в умовах напруженої фізичної, розумової діяльності, стресових станів, температурного шоку, а також сприятливості до дії інфекційних факторів [2].

Вітамін В1. Біологічна роль цього вітаміну полягає в участі в енергетичному, зокрема вуглеводному обміні. Механізми його біохімічної дії полягають в його використанні в побудові коферментів, які каталізують у складі ферментативних білків важливі метаболічні реакції. Клінічно недостатність тіаміну проявляється розвитком уражень периферичної нервової системи, виражених порушень з боку міокарда, секреторної та моторної функцій шлунка.

Біологічна роль вітаміну В2 полягає в тому, що він регулює різні ланки білкового, ліпідного і вуглеводного обмінів. Ранніми симптомами арибофлавінозу є характерні ураження слизових оболонок губ, ротової порожнини, внутрішніх органів. Досить типовим є своєрідний глосит – з’являються виразки в ротовій порожнині, запалений язик стає пурпурово-червоним, шорстким. При В2-авітамінозі спостерігається також своєрідний дерматит, себорейна екзема на носо-губних складках, віках, шкірі обличчя, вушних раковинах, кистях рук. Вітамін В2 бере участь у процесах біологічного окислення в організмі [1].

Вітамін В15 (пангамова кислота) стимулює імунітет, збільшує тривалість життя, захищає організм від екологічно шкідливих дій, прискорює відновлення від втоми і навіть призупиняє процеси старіння.

Вітамін D (кальциферол) регулює обмін кальцію і фосфору в організмі. Найбільш частими причинами недостатності вітаміну D з порушенням кальцієво-фосфорного обміну, остеомаляцією і розвитком рахіту у дітей є знижене сонячне опромінення шкіри, а також зменшення споживання продуктів, що містять холекальциферол.

Вітамін Р (рутин) зміцнює стінки кровоносних судин, протидіє крововиливам, підвищує стійкість до інфекцій. Механізм дії вітаміну P пов’язують з участю у відновленні аскорбінової кислоти і збереженні її тканинних резервів.

Важливо, що в складі чайного квасу людина вживає вітаміни не в чистому вигляді, а в поєднанні з багатьма іншими корисними речовинами, що підсилюють їх дію [16].

Друга група – органічні кислоти: оцтова, глюконова, щавелева, лимонна, яблучна тощо. Обмін речовин в організмі людини неможливий без органічних кислот. Переважну більшість їх чайний гриб синтезує у великій кількості. Оцтова, глюконова кислота і етанол – головні компоненти чайного квасу. Саме ці кислоти знешкоджують гнилісні бактерії, які заселяють кишечник при порушенні обміну речовин і отруюють організм; розщеплюють ті шлаки, які накопичуються в організмі. Настій чайного гриба сприяє налагодженню нормального обміну речовин, запобігає процесам гниття в шлунково-кишковому тракті, відновлює нормальну мікрофлору кишківника [16].

Третя група – ферменти: каталаза, амілази, ліпази, протеази тощо. Вони відіграють дуже важливу роль в організмі. Так, амілази – ферменти, які каталізують гідролітичне розщеплення ди-, оліго- і полісахаридів та інших сполук, що мають глікозидні зв’язки. Ліпаза розщеплює жири і не дає їм накопичуватися у тканинах. Протеази (пепсин, трипсин, хімотрипсин, карбоксипептидази, амінопептидази, дипептидази тощо) розщеплюють білки в травному каналі до структурних одиниць – амінокислот і невеликої кількості простих пептидів. Всі ці процеси забезпечують організм людини великою кількістю речовин і енергії [1].

Чайним грибом цікавляться багато вчених різних лабораторій. В результаті тривалих досліджень був зроблений висновок, що гриб має властивості природного антибіотика. Самому грибу вони дали назву „медузоміцет”, що означає „гриб-медуза” через деяку схожість будови чайного гриба з медузою [16]. Вчені висунули гіпотезу, що чайний гриб виділяє особливу речовину „медузин”. Це природний антибіотик, який не знижує імунітет, а навпаки стимулює його і бореться з інфекцією без будь-яких негативних наслідків для організму. Виявилося, що настій чайного гриба завдяки „медузину” успішно знешкоджує стафілококи, стрептококи, пневмококи та інші бактерії, які не мають можливостей до нього пристосуватися [16]. Як бачимо, склад чайного квасу настільки унікальний, що це дає йому переваги над всіма синтетичними антибіотиками. Природний антибіотик „медузин” в поєднанні з кислим