Ефірні олії – леткі пахучі речовини, що виділяються рослинами. За хімічним складом – це суміші різних хімічних сполук, що належать до групи терпеноїдів та їх похідних. У однієї і тієї ж рослини в окремих органах можуть вироблятися різні за складом і запахом олії. До складу ефірних олій входять вуглеводи, спирти, альдегіди, кетони, складні ефіри, лактони.

Азулени - вуглеводи, які утворюються під час дистиляції рослинної сировини, що містить деякі терпенові сполуки [9]. Найвідоміший з них хамазулен, що знаходиться в ромашці лікарській, деревію тисячолистому тощо. Відомо також, що азулени, які містяться в деревію поряд з бактеріостатичним виявляють і цитотоксичний вплив. Азулени діють також на стафілококи, стрептококи, деякі паличковидні форми бактерій. Багато ефірних олій (м’ятна, шавлійна) виявляють виражену бактерицидну дію як на кишкову паличку, так і на патогенну кишкову флору.

Смоли – речовини рослинного походження складної хімічної будови і за структурою близькі до ефірних олій. Смолисті речовини мають значні бактерицидні та бактеріостатичні властивості і використовуються для виготовлення настойок, мазей та пластирів. Смоли знаходяться в хвої, звіробої звичайному, імбирі тощо.

Вітаміни входять до складу всіх клітин морського організму. Вони посилюють стійкість його проти інфекцій, відіграють істотну роль у підтриманні нормального складу крові й запобігають старінню організму. Якщо в організмі недостатньо вітамінів, порушується активність ферментів, розладнується обмін речовин. Вітаміни беруть участь у метаболізмі амінокислот, жирних кислот, гормонів, фосфорних сполук, в обміні мікроелементів. Вітаміни сприяють ліквідації патологічних процесів, загоєнню ран, опіків, зростанню переломів кісток; вони регулюють біохімічні процеси в організмі. Синтез вітамінів відбувається здебільшого в клітинах рослин. Так, на ретинол досить багаті кропива дводомна, чистотіл звичайний, деревій звичайний, звіробій звичайний, нагідки лікарські. Вітамін А забезпечує нормальну життєдіяльність клітин покривного епітелію, епітелію верхніх дихальних шляхів, травного каналу, кон’юнктиви та рогівки ока.

З початку вивчення вітаміну А встановлено його вплив на процеси росту та диференціювання клітин („вітамін росту”). Згідно з сучасними уявленнями ця біологічна функція реалізується транс-ретиноєвою кислотою, що утворюється внаслідок окиснення альдегідної форми вітаміну А. В основі стимулювання вітаміном А процесів росту та розвитку організмів лежить вплив транс-ретиноєвої кислоти на процеси транскрипції, оскільки ядерні рецептори для неї належать до суперродини разом з рецепторами для стероїдних гормонів, вітаміну D3 та тироксину [5].

Хімічний механізм дії вітаміну А не до кінця розшифрований. Неможливо виключити участь його в окисно-відновних реакціях.

Вітамін А утворюється при розщеплені 40-вуглецевого в-каротину чи інших каротиноїдів, які містять одне в-іонне кільце.

в-каротин

в-каротин має антиоксидантну активність in vitro. Доказано, що він здатний гасити синглетний кисень [23], знешкоджувати пероксирадикали та інгібувати перекисне окислення ліпідів (ПОЛ). Чи має в-каротин значні антиоксидантні властивості in vivo ще невідомо. Відомо лише, що in vivo він здатний зменшувати окислення ліпідів, індуковане іонами міді, зменшувати число розривів ниток ДНК та рівень окислення піримідинових основ, зменшувати вміст малонового альдегіду в крові і підвищувати активність Cu, Zn-СОД [12].

Багато лікарських рослин (смородина, шипшина, хвощ, спориш та ін.) містять у своєму складі вітамін С, який забезпечує нормальне дихання клітин та щільність стінок кровоносних судин, сприяє підвищенню опірності організму хворобам, а також загоєнню ран [9].

Вітамін С за своєю будовою близький до гексоз і є лактоном дієнолгулонової кислоти. Біологічна роль аскорбінової кислоти пов’язується з її участю в окисно-відновних процесах завдяки її властивості віддавати та приєднувати атоми водню.

Вітамін С – сильний відновник, який швидко відновлює багато барвників і навіть нейтральний розчин нітрату срібла. Аскорбінова кислота, звичайно, окислюється барвниками і киснем в присутності невеликих кількостей металів-каталізаторів. В рослинах цю реакцію здійснює специфічна аскорбатоксидаза, в склад якої входить мідь [10].

Лактонова форма дегідроаскорбінової кислоти легко відновлюється до аскорбінової кислоти під дією Н2S чи глутатіону в присутності глутатіондегідрогенази. Будучи добрим відновником, аскорбінова кислота подібно глутатіону, може стабілізувати активність SН-ферментів, що було підтверджено в ряді дослідів in vitro.

Деякі вітаміни (вітамін Е) мають антиоксидантні властивості. Недостатність антиоксидантів в організмі сприяє нагромадженню вільних радикалів і наближає старіння. Антиоксиданти дуже важливі для нормального обміну речовин у живій клітині. Систематичне вживання антиоксидантів запобігає виникненню атеросклерозу, злоякісному переродженню клітин.

Механізм дії токоферолів пов’язаний з їх впливом на біосинтез білків на рівні транскрипції [13]. В зв’язку з цим відсутність чи недостатність вітаміну Е викликає порушення синтезу деяких ферментів, які каталізують деякі реакції утворення гему. Як наслідок – порушується і синтез каталази, триптофаноксигенази, цитохромів. Дослідженню антиоксидантної активності токоферолів присвячена велика кількість робіт [13]. б – токоферол, взаємодіючи з вільним радикалом, однаково пригнічує утворення перекисів як в реакціях НАДФН-залежного, так і аскорбатзалежного окислення.

На основі хімічних властивостей б – токоферолу і механізму дії анти окисників можна припустити участь токоферолу в інгібуванні вільно радикального перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) шляхом обриву ланцюга наступним чином:

R* + O2 > RO2*

RO2 + RH > ROOH + R*

ефективно інгібується відривом водню від б-токоферолу (б-ТН)

RO2 + б-TH > ROOH + б-T*

чи інгібування проходить з утворенням комплексу б-токоферолу з пероксид радикалом полі ненасиченого ліпіду:

RO2* + б-TH > [RO2*-б-TH] - неактивні продукти [11].

Існує прямий зв’язок між вітаміном Е і тканинним диханням і обернений зв’язок