Кислотність середовища реєстрували на рН-метрі рН-340 кожні 24 год.

Концентрацію сахарози визначали за допомогою рефрактометра Аббе. Принцип його роботи ґрунтується на здатності розчину заломлювати світло. Чим більша концентрація цукру в розчині, тим показник заломлення більший [14;15].

Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп’ютерної програми „Mynova”.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

З літератури відомо, що до складу чайного гриба входять мікроорганізми різних систематичних таксонів (дріжджі та бактерії). Зазвичай поживним для росту мікроорганізмів чайного гриба служить настій з листя чаю (4 г висушеного листя на 1 л води) [22]. В чайному настої містяться полі феноли, катехіни, кверцетин, кемпферол, мірецетин і їх глікозиди; багато амінокислот і продуктів їх деградації, терпеноїди, вітаміни Е, К, А, іони марганцю, фтору і інші речовини. Росту гриба сприяють вітаміни, мінеральні солі, органічні кислоти та деякі катехіни. Проте, гриб можна вирощувати і на настоях з інших рослин. Настої відрізняються за вмістом органічних та неорганічних сполук, тому гриб на них може рости з різною швидкістю. Динаміка його росту може бути індикатором бактерицидних та фунгістатичних властивостей екстрактів рослин. Проте, вона також свідчить і про наявність стимуляторів росту у настоях. В кінцевому рахунку швидкість росту буде визначатись балансом між вмістом речовин, які сприяють розмноженню мікроорганізмів чайного гриба (вітаміни, мікроелементи, біостимулятори, азотисті основи та інші) і які його пригнічують (бактеріо- та фунгістатики, фітонциди, деякі алкалоїди, ефірні олії, сапоніни тощо).

Ми вирощували чайний гриб на настоях з таких лікарських рослин: живокіст лікарський, малина звичайна, підбіл звичайний, спориш звичайний, суниця лісова, чорниця звичайна, смородина чорна, шипшина собача, горобина звичайна, горобина чорноплідна, глід криваво-червоний, бузина чорна, деревій звичайний, звіробій звичайний, липа серце листа, нагідки лікарські, ромашка лікарська, ехінацея пурпурова, дуб звичайний, шавлія лікарська, чебрець звичайний, меліса лікарська, собача кропива серцева, грицики звичайні, чистотіл звичайний, хвощ польовий, м’ята перцева, кропива дводомна, глуха кропива біла, гірчак перцевий. Визначали такі показники: масу „плодового тіла” гриба, кислотність настоїв та концентрацію сахарози. Варто зазначити, що на всіх екстрактах гриб ріс повільніше, ніж на настої з листя чаю. Проте, на деяких настоях ріст гриба був особливо пригнічений.

3.1. Визначення залежності маси чайного гриба, вирощеного на різних екстрактах рослин, від часу.

Щоб оцінити вплив лікарських рослин на мікроорганізми чайного гриба під час культивування його на різних настоях вимірювали масу „плодового тіла” гриба на п’ятий, сьомий, десятий та сімнадцятий день. Було виявлено, що маса гриба з часом збільшується на всіх настоях.

Рисунок 1. Зміна маси чайного гриба, вирощеного на екстрактах лікарських рослин з родини Rosaceae.

На Рис. 1 представлено динаміку росту чайного гриба, вирощеного на екстрактах лікарських рослин з родини Rosaceae: глід криваво-червоний, горобина звичайна, горобина чорноплідна, малина звичайна, суниця лісова та шипшина собача. Бачимо, що маса гриба на 5 день росту становить приблизно 1,5 г на екстракті з глоду, горобини чорноплідної, суниці та шипшини. На екстракті з малини звичайної маса гриба найнижча – 0,9 г. На 7, 10 та 17 день маса гриба збільшується на всіх настоях і на 17 день культивування найвища на екстракті з малини (6 г), а найнижча на екстракті з глоду (2 г).

Можна зробити висновок, що глід криваво-червоний проявляє по відношенню до мікроорганізмів чайного гриба бактерицидну дію. Повільний ріст гриба на настої з глоду може бути пов’язаний з високим вмістом в його екстракті речовин, які інгібують ріст бактерій та дріжджів. Цей екстракт характеризується низьким вмістом вітамінів, зате в ньому наявні гетерозиди кверцетину та вітексину, які мають бактерицидну дію, а також три терпени [9]. Останнім часом було доведено, що кверцетин впливає на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми, в експериментах також пригнічує розмноження вірусів [31]. На відміну від глоду, листя малини мають відносно низький вміст флавоноїдів з бактерицидною дією, проте мають відносно високий вміст вітамінів (вітамін С, каротин, тіамін, ривофлавін), а також органічних кислот (щавлева, яблучна, лимонна тощо), пектинових речовин. Відомо, що вітамін С та каротин мають антиоксидантну дію. Кислоти можуть використовуватися як джерела вуглецю, бути проміжними метаболітами циклу трикарбонових кислот, сприяють підкисленню середовища, що запобігає розвитку сторонньої мікрофлори.

Рисунок 2. Зміна маси чайного гриба, вирощеного на екстрактах лікарських рослин з родини Lamiaceae.

На Рис. 2 представлено залежність росту чайного гриба на екстрактах лікарських рослин з родини Lamiaceae: глуха кропива біла, м’ята перцева, собача кропива серцева, меліса лікарська, чебрець повзучий, шавлія лікарська. З рис. видно, що навіть рослини однієї родини по-різному впливають на розмноження мікроорганізмів чайного гриба. Так, на екстрактах з глухої кропиви і м’яти маса гриба на 17 день росту становить 26 та 29 г відповідно; тоді як на собачій кропиві вона в 10 разів менша. Порівняно добре гриб росте на екстракті з меліси лікарської (маса близько 15 г), а чебрець і шавлія також пригнічують його ріст. За весь час культивування маса гриба, вирощеного на екстрактах з собачої кропиви, чебрецю та шавлії збільшилась приблизно на 2 г.

З результатів ми бачимо, що різнонаправлена дія рослин пояснюється тим, що хімічний склад рослини не є систематичною ознакою, і рослини однієї родини можуть істотно відрізнятись за хімічним складом. Швидкий ріст мікроорганізмів чайного гриба на екстракті м’яти