пояснюється наявністю в його складі каротину, евгенолу та б-токоферолу, які проявляють антиоксидантні властивості [29]. Є припущення, що настій з м’яти може підтримувати сталий рівень глутатіону в клітині через залучення власних антиоксидантних сполук в захист клітин від активованих форм кисню (АФК) [29]. Істотне пригнічення росту чайного гриба на екстракті з шавлії, глоду і чебрецю можна пояснити наявністю в складі цих рослин багатьох бактеріостатичних речовин (гіркот, смол, ефірних олій), які інгібують деякі життєво-важливі процеси і клітині. Відомо, що шавлія лікарська, завдяки наявності гірких сполук, гальмує ріст грампозитивних мікроорганізмів, причому досить активно її препарати діють на золотистий стафілокок [9]. Діючою речовиною чебрецю є ефірні олії, які містять у своєму складі терпени, що також невластиві мікроорганізмам чайного гриба, тому сповільнюють його ріст. До складу екстракту з собачої кропиви входять глікозиди, які також проявляють бактеріостатичну дію. Глікозиди можуть виступати як конкурентні інгібітори деяких ферментів, які використовують як субстрат глюкозу або її ефіри (наприклад, глюкозо-6-фосфат).
Рисунок 3. Зміна маси чайного гриба, вирощеного на екстрактах лікарських рослин з родини Asteraceae.
Як видно з рис. 3 лікарські рослини з родини Asteraceae також по-різному впливають на ріст мікроорганізмів чайного гриба. Так, при вирощуванні гриба на екстракті з деревію його ріст найшвидший і на 17 день росту маса „плодового тіла” становить 12 г. Найповільніше гриб росте на настої з ехінацеї. На екстрактах з нагідок, підбілу та ромашки ріст гриба помірний. Отже, ехінацея пурпурова істотно пригнічує розмноження мікроорганізмів чайного гриба, оскільки його маса за 17 діб культивування збільшується лише на 0,5 г.
Повільний ріст гриба на екстракті з ехінацеї може бути пов’язаний з високим вмістом в її настої летких олій, до складу яких входять сексвітерпенові сполуки та ізопрени, які, як відомо, виявляють по відношенню до мікроорганізмів бактеріостатичну та цитотоксичну дію. Ехінацея також впливає на різні види дріжджів. Було встановлено, що препарат з ехінацеї нітрат еконазолу зменшує життєздатність Candida albicans з 60,5 до 5 – 7% [30]. Екстракт з ехінацеї також має антивірусну активність, завдяки своїй здатності інгібувати гіалуронідази, які приймають активну участь в метаболізмі.
Рисунок 4. Зміна маси чайного гриба, вирощеного на екстрактах лікарських рослин з родин Polygonaceae, Fagaceae, Brassicaceae та Tiliaceae.
На Рис. 4 представлено динаміку росту чайного гриба на екстрактах рослин з родин Polygonaceae, Fagaceae, Brassicaceae та Tiliaceae. Найвище значення маси чайного гриба спостерігається при рості його на екстракті з гірчаку перцевого – 25 г на 17 день росту. При вирощуванні гриба на настої з споришу, який належить до тієї ж родини Polygonaceae, маса його втричі нижча і становить 8 г. Дуб звичайний та липа серцелиста також істотно пригнічують розмноження мікроорганізмів чайного гриба, так як його маса при культивуванні на екстрактах цих рослин майже не змінюється.
Швидкий ріст мікроорганізмів чайного гриба на настої з гірчаку перцевого може бути пов’язаний з високим вмістом у ньому вітамінів А, С, Е, К, D. Ці речовини проявляють антиоксидантні властивості [20]. Так, вітамін Е знешкоджує АФК і захищає від окислення ненасичені жирні кислоти, які беруть активну участь в обміні речовин. У гірчаку перцевому міститься також багато калію, який, можливо, сприяє росту і розмноженню мікроорганізмів чайного гриба. На відміну від гірчака, екстракти з кори дуба та липи містять відносно низький вміст вітамінів та велику кількість речовин з бактеріостатичними властивостями: дубильних речовин, флавоноїдів, терпенів та слизів. Відомо, що дубильні речовини проникають в тканини та гальмують синтез тканинних пептидів, порушуючи обмін речовин. Дослідження Fisher G. (1954) показують, що екстракти з дубильних речовин добре діють проти вірусів [9].
Вживання настоїв рослин, що містять слизи негативно позначається на метаболічних процесах організму. Це призводить до погіршення засвоєння необхідних поживних речовин: амінокислот, цукрів, жирів, вітамінів, мінеральних солей. Можливо, саме на основі таких механізмів пригнічується ріст гриба на екстрактах кори дуба та липи.
Повільний ріст чайного гриба на настої з грициків може бути зумовлений наявністю у його складі фітонцидів, які не тільки вбивають мікроорганізми, а й руйнують їх і розчиняють протягом кількох хвилин [9].
Рисунок 5. Зміна маси чайного гриба, вирощеного на екстрактах лікарських рослин з родин Caprifoliaceae, Boraginaceae, Papaveraceae, Saxifragaceae.
Як видно з Рис. 5 при вирощуванні гриба на екстрактах з бузини, смородини та чистотілу його маса на 17 день культивування становила близько 8 г. Найменший вплив на мікроорганізми чайного гриба чинить настій з живокосту лікарського, оскільки його маса на 17 день росту в 2 рази більша.
З рис. видно, що маса гриба, вирощеного на екстракті з чистотілу, на 10 та 17 день інкубування мало відрізняється. Це говорить про пригнічення розмноження мікроорганізмів, які складають „тіло” гриба. Такі результати можна пояснити низьким вмістом у екстракті з чистотілу факторів росту (вітамінів, органічних кислот та ін.) та підвищеною кількістю у його складі речовин, що мають бактеріостатичну дію: ефірних олій, флавоноїдів та алкалоїдів. Алкалоїди представлені кількома групами:
1) похідні нафтофенантредину (хелідонін, гомохелідонін, хелеритрин тощо);
2) похідні протопіну;
3) група діїзохіноліну: берберин, коптизин та інші.
З літератури відомо, що хелідонін має антимітотичні властивості [6] і, як встановлено в експериментах, гальмує розвиток ракових клітин у мишей та собак і клітин саркоми у щурів. Сангвінарин та хелеритрин при застосуванні in vivo та in vitro гальмує ріст грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, грибів. Бактерицидна дія препаратів чистотілу проявляється по відношенню до цілого ряду мікроорганізмів, в