Зовсім інша ситуація спостерігається при вирощуванні гриба на екстракті з живокосту лікарського. Відомо, що до його складу входить ряд органічних кислот (кавова, хлорогенова і ін.), які можуть проявляти антиоксидантну дію [19] та речовина алантоїн – сполука, що утворюється при розпаді сечової кислоти в організмі лише деяких тварин. Алантоїн є субстанцією, яка стимулює розвиток клітин та прискорює їх поділ (проліферацію) [9]. Під його впливом уражені тканини швидше відновлюють епітеліальний покрив, а регенерація настає навіть там, де процеси некрозу досягли глибоких шарів.

Рисунок 6. Зміна маси чайного гриба, вирощеного на екстрактах лікарських рослин з родин Hypericaceae, Equisetaceae, Vacciniaceae, Urticaceae.

На рис. 6 представлено ріст чайного гриба на екстрактах з звіробою, хвоща, чорниці та кропиви. Найвище значення маси гриба (15 г) спостерігаємо при його культивуванні на настої хвоща 17 днів. При вирощуванні гриба на екстрактах з звіробою його маса збільшилась на 4 г, з кропиви – на 5 г, а з чорниці – лише на 2 г. Отже, настій з чорниці проявляє по відношенню до мікроорганізмів чайного гриба цитостатичну дію.

Повільний ріст гриба на екстракті з чорниці можна пояснити тим, що до його складу,як і до настоїв з глоду, липи, кропиви дводомної, кори дуба входить кверцетин та його глікозиди (рамнозид кверцетину, кемпферол тощо). Було доведено, що кверцетин виявляє виражену протибактеріальну дію, впливає на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми, в експериментах також пригнічує ріст вірусів. Багато суперечливої інформації відомо відносно токсичних та мутагенних властивостей кверцетину. Дунік та Хейлі знайшли, що високі дози кверцетину можуть викликати утворення пухлин у мишей. Кверцетин здатний також інгібувати оксигенази та зв’язувати іони металів. Можливо, саме такі механізми задіяні у пригніченні росту чайного гриба на згаданих вище екстрактах.

Особливо не відзначається розмноження мікроорганізмів чайного гриба, вирощеного на настої з звіробою, який як відомо, також проявляє антибактеріальну дію. Показано, що екстракт звіробою ефективний антивірусний та антибактеріальний агент. Активність його зумовлена двома основними сполуками: гіперицином і псевдогіперицином, які мають дуже сильну антивірусну активність проти всіх форм вірусів герпесу, вірусу грипу, вірусу везикулярного стоматиту тощо. Настій з звіробою пригнічує також бактерії Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans, Proteus vulgaris, Ersherihia coli і інші. Деякі дослідження показали ефективність звіробою проти вірусу СНІДу [30].

Швидкий ріст гриба на екстракті з хвоща польового може бути пов’язаний з наявністю у його хімічному складі великої кількості вітамінів (С, каротин тощо). Завдяки своїй антиоксидантній дії вони захищають клітину від пошкодження АФК. Хвощ містить також багато органічних кислот (аконітова, щавлева, яблучна), які можуть включатися в основні метаболічні цикли (наприклад, у цикл Кребса) і таким чином підтримувати життєдіяльність клітин. Відомо також, що для нормального росту та функціонування клітин потрібні мінеральні речовини. А найважливішим компонентом хвоща польового є кремнієві речовини, які, як виявлено, відіграють важливу роль в процесі епітелізації та формуванні сполучної тканини [9]. Саме такі фактори можуть сприяти розмноженню мікроорганізмів чайного гриба при культивуванні його на екстракті з хвоща польового.

З рис. 1 – 6 можна побачити, що динаміка приросту біомаси гриба відрізняється в залежності від екстракту, який служить живильним середовищем. Спостерігаються 3 основні типи динаміки:

1. Пригнічений ріст з 5 по 10 добу і його активація з 10 по 17 добу. Це пояснюється тим, що спочатку речовини, які знаходяться в екстракті, інгібують ріст, впливають на фізіологічні функції клітин. Близько на 10 день вони метаболізуватись мікроорганізмами і надалі ріст гриба активується.

2. Ріст пригнічений на всьому проміжку вимірювання маси гриба – можливо в настої містяться речовини, які діють на рівні ДНК.

3. Ріст зростає лінійно на всьому проміжку вимірювання маси гриба – існує баланс між бактеріостатичними речовинами та факторами росту, які є в екстрактах.

3.2. Зміна кислотності настоїв лікарських рослин в процесі росту чайного гриба.

Оскільки гриб складається з двох типів мікроорганізмів: дріжджів і бактерій (організми різних надцарств), то при вивченні швидкості росту гриба одним з ключових питань є питання про те, на який компонент (дріжджі чи бактерії) чинять вплив екстракти з лікарських рослин. Це пояснюється нашими даними по зміні кислотності та концентрації цукру настою.

Відомо, що за закислення середовища відповідають оцтово-кислі бактерії[21].

Рисунок 7а. Зміна кислотності рослинних екстрактів від часу в процесі росту чайного гриба (гірчак, хвощ, м’ята).

Рисунок 7б. Зміна кислотності рослинних екстрактів від часу в процесі росту чайного гриба (ехінацея, малина, шипшина).

З Рис. 7а і 7б видно, що незалежно від екстракту кислотність змінювалась з однаковою динамікою. Так, на настоях з рослин, які мало впливають на ріст чайного гриба (гірчаку, хвоща та м’яти), і рослинах, які чинять істотний вплив (ехінацеї, малині, шипшині) відразу після додавання інокуляту з мікроорганізмами чайного гриба кислотність різко зменшилась тільки в першу добу з 6,5 до 4,5 одиниць. Далі рН знижувалась з швидкістю приблизно 0,08 од/ добу на всіх екстрактах.

При рості