M. tripetala – листопадне дерево до 12 м заввишки (в культурі – до 6 м) з шатровидною кроною. Кора стовбура світло-сіра, з бульбашковидними виростами.Пагони – зелені. Бруньки голі, буро-зеленого кольору. Листки – оберненояйцевидні, шкірясті, зібрані на кінцях пагонів, 20-40 см завдовжки і 15-25 см завширшки. Квітки - кремово-білі, з неприємним запахом, чашевидні, 15-25 см в діаметрі. Плоди – яскраво-рожеві, циліндричної форми. M. tripetala цвіте в квітні-травні після появи листків, плодоносить в серпні-вересні. Інтродукована в 1752 р., в Україні – з 1817 р. (НБС). Ареал - південний схід Північної Америки.

M. Loebneri – гібрид M. stellata i M. kobus. Невисоке дерево або кущ з кроною широкопірамідальної форми. Листки – оберненояйцевидні, 11-13 см завдовжки і 3-5 завширшки. Квітки – білі, ароматні, 6-8 см в діаметрі. Цвіте до появи листків у квітні, плодоносить у вересні. Вид морозостійкий.

M. Watsonii – листопадне дерево до 8 м заввишки з шатровидною кроною. Кора сірого кольору. Бруньки - короткоопушені. Листки – еліптичні, 10-17 см завдовжки і 5-8 см завширшки, на вершині загострені або закруглені, з черешками 1-2 см. Квітки – на коротких ніжках, чашевидні, кремово-білі, з дуже сильним приємним ароматом, 10-14 см в діаметрі. Квітки розпускаються одночасно з листям у травні-червні. Можливо є природнім гібридом M. obovata i M. parviflora. Вид інтродукований в 1834 р., в Україні – з 1845 р. (НБС). Батьківщина невідома.

M. Wilsonii – листопадне дерево або кущ до 8 м заввишки.Пагони і бруньки опушені. Листки – видовжено-овальні або ланцетовидні, 6-12 см завдовжки і 3-8 см завширшки, загострені на верхівці. Квітки – на ніжці 1-2 см, білі, ароматні, 19-12 см в діаметрі. Плоди – циліндричні, червоного кольору. Цвіте в червні, плодоносить в жовтні. Рослина морозостійка. Вид інтродукований в 1821 р., в Україні – з 1827 р. (НБС). Ареал - Китай.

M. sinensis – листопадне дерево або кущ, 4-6 м заввишки. Бруньки опушені. Листки овальні або оберненояйцевидні, 10-12 см завдовжки і 4-6 см завширшки.Квітки на ніжках, біло-жовтого кольору, ароматні. Цвіте в червні, плодоносить в жовтні (цвіте і плодоносить пагано). Інтродукована в 1854 р., в Україні – в 1859 р. (НБС). Ареал - Китай.

Liriodendron tulipifera – листопадне дерево висотою до 60 м (в культурі до 30 м) заввишки з прямим колоноподібним стовбуром діаметром до 3,5 м. Кора стовбура сіра, з неглибокими повздовжніми тріщинами. Листки – 4-6 лопатеві, з виямкою на вершині, 12-15 см завдовжки і стільки ж завширшки, на черешках 10-12 см. Квітки – тюльпаноподібні (звідки і назва), жовто-зеленуватого кольору, при основі з оранжевими плямами, 6 см в діаметрі, неароматні. Плід – шишкоподібний, сухий, кожен з плодолистиків – крило з 1-2 насінинами. Схожість насіння дуже низька.Цвіте в травні-червні, плодоносить в жовтні. Вид морозостійкий. Росте швидко: в 5 років виростає до 3 м, в 10 років – 10-12 м, потім з кожним роком росте 0,5-1 м. В Україні інтродукований у 1813 р. (НБС). Ареал - Північна Америка.

L. chinensis – дерево 15-17 м заввишки. Листки чотирилопатеві. Квітки трохи менші, ніж у попереднього виду і без оранжевих плям. Взагалі схожий на попередній вид. В Україні з 1814 р. (НБС). Ареал - Китай.

Розведення Магнолієвих в культурі

В культурі Магнолієві розмножують насінням і вегетативно. Насіння Магнолієвих дозріває в вересні-листопаді. В цей час плодики розкриваються і вивільняють насіння.В цей час їх треба зібрати і зберігати до висівання у вологому піску, інакше маслянистий ендосперм швидко псується і насіння втрачає схожість. Перед висівання (частіше в березні) насіння перетирають з піском для видалення напіврозкладеної м`ясистої оболонки і звільнені від неї насінини висівають в ящики за температури 15-18 С. Після появи третього листочка паростки пересаджують у відкритий грунт. Захисту саджанці майже не потребують. Насіння Liriodendron висівають одразу після дозрівання, приблизно в листопаді. Треба відмітити, що насіння має дуже низьку схожість, частіше не більше 5-6%.

Вегетативне розмноження складніше ніж розмноження насінням і може використовуватись, якщо вид не плодоносить або його насіння не проростає. Черенками досить добре розмножуються M. grandiflora i M. tripetala. Кращі результати дає прививання магнолій. Подвоєм для листопадних видів можуть бути M. liliflora i M. triprtala, а для зимовозелених M. grandiflora.Прививання виконують в кінці зими або на початку весни.

Використання

Магнолієві можна використовувати як декоративні рослини, в медицині, як ефірно-олійні культури.Багато видів мають високі декоративні властивості (ефектні квітки, великі листки, і т. д.), легко розводяться, швидко ростуть, невибагливі до умов, тому дуже цінуються в декоративному садівництві. Liriodendron з великими прямими стовбурами теж може бути використаний як декоративна рослина. Магнолії можуть вирощуватись не лише у відкритому грунті, але й в закритих приміщеннях. Квіткові бруньки у магнолій утворюються ще восени, тому при перенесенні їх у закрите приміщення, квітки можуть розпускатися ще взимку.

В країнах, де Магнолієві ростуть лише в культурі, про їхні лікарські властивості майже нікому не відомо.В таких країнах, як США, Китай, Японія, де Магнолієві ростуть в дикому стані, вони здавна використовуються в