вздовж спинної та черевної сторони, у рослин роду Kmeria - лише з черевного боку, а у Liriodendron - зовсім не розкривається. У родів, де плодолистики більш - менш зрослися, утворюються ценокарпні плоди. Залежно від того як розкриваються плодики, плід може виглядати по-різному - у Aromadendron зрослі плодики, які не розкриваються, утворюють своєрідний м`ясистий синкарпний плід; у Pachylarnax 2- 8 зрослих дерев`янистих плодика розкриваються вздовж спинки і утворюють примітивну коробочку, у Talauma плодики зростаються або повністю, або лише при основі, розтріскуються кільцем, при цьому верхні частини відпадають, залишаються лише базальні, зрослі з підвішеними насінинами.
У магнолій розвивається частіше дві насінини, хоча іноді дозріває лише одна. Свіжі насінини магнолій мають червоний, рожевий і т. д. колір, який визначається м`ясистою зовнішньою частиною насіннєвої кожури - саркотестою, яка добре відділяється від лігніфікованої саркотести. Саркотеста характерна для усіх Магнолієвих окрім Liriodendron, в якого насіннєва кожура зростається з ендокарпієм. У магнолієвих з відкривними плодиками насінини висять на шовковистих ниткоподібних сім’яніжках. Зародок оточений ендоспермом, який містить багато маслянистих речовин (до 50%). Ароматна яскрава саркотеста приваблює птахів, які часто поїдають насіння, сприяючі таким чином їх розповсюдженню. У Liriodendron крилаті плодики містять 1-2 насінини і розповсюджуються вітром.
Класифікація
Родина Magnoliaceae поділяється на дві підродини: Magnolioideae i Liriodendroidae. До підродини Liriodendroiedae належить один рід Liriodendron. Підродина Magnolioideae в свою чергу підрозділяється на дві триби: Magnolieae i Michelieae. До Magnolieae належать такі роди: Manglietia, Manglietiastrum, Pachylarnax, Magnolia, Talauma, Aromadendron, Parakmeria, Kmeria, Alchimandra. До триби Michelieae належать такі роди: Elmerillia, Michelia, Paramichelia, Tsoongiodendron. Таким чином родина Магнолієві містить 14 родів, які нараховують близько 240 видів. Старіші класифікації відносять до 9-12 родів, іноді включаючи до родини такі роди, як Shisandra, Drimys, Kadsura, Illicium і т. ін., які пізніше були перенесені в інші родини - Winteraceae, Shisandraceae і т. ін.
Більшість інтродукованих рослин родини належать до роду Magnolia. У 1940 р. німецьким ботаніком Редером рід Magnolia був поділений на два підроди: Magnoliastrum i Gwillimia. Відмінностями цих підродів є те, що рослини підроду Magnoliastrum цвітуть після появи листків, бруньки вкриті однією шоломоподібною лускою, плоди - циліндричної форми, видовжені. Рослини підроду Gwillimia цвітуть до появи листків, бруньки - волоскові, плоди - зігнуті, закручені. У 1950 р. англійський ботанік Денді запропонував нову класифікацію роду. Одним з основних принципів нової класифікації є характер розкривання пильника. За цією ознакою він виділив два підроди: Eumagnolia - пильники розкриваються всередину і Pleurochasma - пильники розкриваються латерально або сублатерально. Підрід Eumagnolia включає підрід Magnoliastrum в розумінні Редера за винятком Magnolia acuminata i Magnolia cordata, які віднесені Денді до підроду Pleurochasma.
З видів, що культивуються в ботанічних садах Києва, до підроду Eumagnolia належать такі види: Magnolia tripetala, Magnolia obovata, Magnolia Watsonii, Magnolia grandiflora, Magnolia officinalis, Magnolia Sieboldi, а до підроду Pleurochasma - Magnolia acuminata, Magnolia kobus, Magnolia denudata, Magnolia stellata, Magnolia liliflora, Magnolia Soulangeana, Magnolia loebneri, Magnolia Wilsonii.
В колекціях ботанічних садів м. Києва рослини родини Магнолієві представлені усього двома родами: Liriodendron i Magnolia, оскільки вони стійкіші до умов, швидше ростуть, не потребують особливого догляду. В Центральному ботанічному саду ім. Гришка ці роди представлені такими видами: Magnolia acuminata (Магнолія загострена), M. denudata ( М. Оголена), M. grandiflora ( М. Крупноквіткова), M. kobus (М. кобус), та її різновид M. kobus var. borealis (М. кобус північна), M. liliflora (М. лілієквіткова), M. obovata (М. обернено яйцевидна), M. officinalis (М. лікарська), M. salicifola (М. верболиста), M. Sieboldi ( М. Зібольда), M. Soulangeana (М. Суланжа), M. stellata (М. зірчаста) та її різновид M. stellata var. rosea (М. зірчаста рожева), M. tripetala (М. трипелюсткова), M. sinensis (М. китайська), M. Loebneri (М. Лоебнера), Liriodendron tulipifera (Тюльпанове дерево). В ботанічному саду ім. Фоміна ростуть усі вищезгадані види, а також М Watsonii (М. Уотсона), M. Wilsonii (М. Вільсона), Liriodendron sinensis (Ліріодендрон китайський). Далі наводиться характеристика цих видів.
M. acuminata - листопадне дерево заввишки до 20 м і діаметром стовбура до 120 см, з пірамідальною кроною. Кора стовбура - сіро-коричнева, з глибокими повздовжніми борознами; молоді пагони спочатку опушені, потім голі, оливково-зеленого кольору. Бруньки - 2-3 см завдовжки, опушені. Листки - видовжено обернено яйцевидні або еліптичні, 10-25 см завдовжки і 8-15 см завширшки, при основі закруглені, на кінці поступово загострюються; черешки - тоненькі, 2-3 см завдовжки. Квітки - невеликі, біло-жовті або жовто-зелені, неароматні, дзвоноподібної форми, розпускаються після розкривання листків. Плід - збірна листянка, в недозрілому стані схожа на огірочок червоного кольору 5-7 см завдовжки, звідки ще одна назва - огіркове дерево. Цвіте M. acuminata в другій половині травня, плодоносить в вересні - жовтні. Інтродукована в 1736 р. , в Україні в культуру введена Нікітським ботанічним садом (НБС) в 1814 р. M. acuminata перспективна для схрещування з іншими видами магнолій, оскільки досить морозостійка, хоча в молодому віці іноді підмерзає. Ареал - східна частина Південної Америки.
M. denudata - листопадне дерево, в культурі до 7 м заввишки, з шатро подібною кроною. Кора стовбура - світло-сіра, гладенька; пагони спочатку опушені, потім голі, темно-каштанового кольору, з добре помітними світлими чечевичками. Листки - 13-15 см завдовжки і 10-12 завширшки, обернено яйцевидні, на кінцях коротко загострені. Черешки - до 2,5 см, опушені. Квіткові бруньки великі, вкриті довгими