пагони і бруньки - опушені. Листки - вузько еліптичні, 10-12 см завдовжки і 3-4 см завширшки, на вершині поступово загострені, черешки - до 1 см. Квітки - білі, ароматні, зірчастої форми з довгими вузькими пелюстками. Плід - зеленого кольору, з сонячної сторони - рожевий. Цвіте M. stellata задовго до появи листків у березні, плодоносить в вересні. В Україні з 1878 р. (НБС). Рослина морозостійка, в теплі зими квітки можуть розпускатись ще в лютому. Рослина може зацвітати ще при висоті 40-50 см. Існує різновид M. stellata var. rosea, в якої квітки з зовнішнього боку рожеві. Ареал - Японія, острів Хосю.
M. tripetala - листопадне дерево до 12 м заввишки (в культурі - до 6 м) з шатро видною кроною. Кора стовбура світло-сіра, з бульбашковидними виростами. Пагони - зелені. Бруньки голі, буро-зеленого кольору. Листки - обернено яйцевидні, шкірясті, зібрані на кінцях пагонів, 20-40 см завдовжки і 15-25 см завширшки. Квітки - кремово-білі, з неприємним запахом, чашевидні, 15-25 см в діаметрі. Плоди - яскраво-рожеві, циліндричної форми. M. tripetala цвіте в квітні-травні після появи листків, плодоносить в серпні-вересні. Інтродукована в 1752 р., в Україні - з 1817 р. (НБС). Ареал - південний схід Північної Америки.
M. Loebneri - гібрид M. stellata i M. kobus. Невисоке дерево або кущ з кроною широко пірамідальної форми. Листки - обернено яйцевидні, 11-13 см завдовжки і 3-5 завширшки. Квітки - білі, ароматні, 6-8 см в діаметрі. Цвіте до появи листків у квітні, плодоносить у вересні. Вид морозостійкий.
M. Watsonii - листопадне дерево до 8 м заввишки з шатро видною кроною. Кора сірого кольору. Бруньки - коротко опушені. Листки - еліптичні, 10-17 см завдовжки і 5-8 см завширшки, на вершині загострені або закруглені, з черешками 1-2 см. Квітки - на коротких ніжках, чашевидні, кремово-білі, з дуже сильним приємним ароматом, 10-14 см в діаметрі. Квітки розпускаються одночасно з листям у травні-червні. Можливо є природнім гібридом M. obovata i M. parviflora. Вид інтродукований в 1834 р., в Україні - з 1845 р. (НБС). Батьківщина невідома.
M. Wilsonii - листопадне дерево або кущ до 8 м заввишки. Пагони і бруньки опушені. Листки - видовжено-овальні або ланцето видні, 6-12 см завдовжки і 3-8 см завширшки, загострені на верхівці. Квітки - на ніжці 1-2 см, білі, ароматні, 19-12 см в діаметрі. Плоди - циліндричні, червоного кольору. Цвіте в червні, плодоносить в жовтні. Рослина морозостійка. Вид інтродукований в 1821 р., в Україні - з 1827 р. (НБС). Ареал - Китай.
M. sinensis - листопадне дерево або кущ, 4-6 м заввишки. Бруньки опушені. Листки овальні або обернено яйцевидні, 10-12 см завдовжки і 4-6 см завширшки. Квітки на ніжках, біло-жовтого кольору, ароматні. Цвіте в червні, плодоносить в жовтні (цвіте і плодоносить погано). Інтродукована в 1854 р., в Україні - в 1859 р. (НБС). Ареал - Китай.
Liriodendron tulipifera - листопадне дерево висотою до 60 м (в культурі до 30 м) заввишки з прямим колоноподібним стовбуром діаметром до 3,5 м. Кора стовбура сіра, з неглибокими повздовжніми тріщинами. Листки - 4-6 лопатеві, з виїмкою на вершині, 12-15 см завдовжки і стільки ж завширшки, на черешках 10-12 см. Квітки - тюльпаноподібні (звідки і назва), жовто-зеленуватого кольору, при основі з оранжевими плямами, 6 см в діаметрі, неароматні. Плід - шишкоподібний, сухий, кожен з плодолистиків - крило з 1-2 насінинами. Схожість насіння дуже низька. Цвіте в травні-червні, плодоносить в жовтні. Вид морозостійкий. Росте швидко: в 5 років виростає до 3 м, в 10 років - 10-12 м, потім з кожним роком росте 0,5-1 м. В Україні інтродукований у 1813 р. (НБС). Ареал - Північна Америка.
L. chinensis - дерево 15-17 м заввишки. Листки чотирилопатеві. Квітки трохи менші, ніж у попереднього виду і без оранжевих плям. Взагалі схожий на попередній вид. В Україні з 1814 р. (НБС). Ареал - Китай.
Розведення Магнолієвих в культурі
В культурі Магнолієві розмножують насінням і вегетативно. Насіння Магнолієвих дозріває в вересні-листопаді. В цей час плодики розкриваються і вивільняють насіння. В цей час їх треба зібрати і зберігати до висівання у вологому піску, інакше маслянистий ендосперм швидко псується і насіння втрачає схожість. Перед висівання (частіше в березні) насіння перетирають з піском для видалення напіврозкладеної м`ясистої оболонки і звільнені від неї насінини висівають в ящики за температури 15-18 С. Після появи третього листочка паростки пересаджують у відкритий грунт. Захисту саджанці майже не потребують. Насіння Liriodendron висівають одразу після дозрівання, приблизно в листопаді. Треба відмітити, що насіння має дуже низьку схожість, частіше не більше 5-6%.
Вегетативне розмноження складніше ніж розмноження насінням і може використовуватись, якщо вид не плодоносить або його насіння не проростає. Черешками досить добре розмножуються M. grandiflora i M. tripetala. Кращі результати дає прививання магнолій. Подвоєм для листопадних видів можуть бути M. liliflora i M. triprtala, а для зимово зелених M. grandiflora. Прививання виконують в кінці зими або на початку весни.
Використання
Магнолієві можна використовувати як декоративні рослини, в медицині, як ефірно-олійні культури. Багато видів мають високі декоративні властивості (ефектні квітки, великі листки, і т. д.), легко розводяться, швидко ростуть, невибагливі до умов, тому дуже цінуються в декоративному садівництві. Liriodendron з великими прямими стовбурами теж може бути використаний як декоративна рослина. Магнолії