шляхом мета-нового бродіння в анаеробних умовах. У спеціальних газових уста-новках метаноутворюючі бактерії перетворюють до 95 % вуглецю органічного субстрату на метан. Одержуваний на очисних спорудах біогаз в Англії використовують для освітлення вулиць уже протягом десятків років. У США біля 2 % енергії одержують внаслідок пере-робки міських відходів на біогаз.
Останніми роками проводяться також інтенсивні дослідження з розробки мікробіологічних методів одержання рідких нафтоподіб-них продуктів — рідких вуглеводнів і гліцеролів із біомаси мікро-скопічних водоростей. Виявлено понад 100 видів фототрофних мікроорганізмів, які мають здатність утворювати водень внаслідок розщеплення води, а як вважають, водень є найперспективнішим екологічно чистим паливом майбутнього.
Не применшуючи значення класичної селекції та генної інжене-рії, необхідно зазначити, що сьогодні народжується принципово но-вий перспективний напрямок повністю безклітинної біотехнології — використання в біотехнологічних процесах не живих клітин, а заміна їх біореакторами, в яких вибірковий синтез будь-яких заданих про-дуктів здійснюється за допомогою безклітинних систем, які містять лише необхідний набір очищених клітинних компонентів.
Розшифрування геному людини поки що взагалі важко оцінити. Цю подію прирівнюють до розщеплення атомного ядра або польоту в Космос. Відкриваються перспективи вирощування органів для трансплантації, клонування тварин і людини, створення принципо-во нових трансгенних організмів, розробки методів боротьби з хво-робами, які раніше вважалися невиліковними.
Використана література:
Біологія. Енциклопедія. – М., 1999.
Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
Словник-довідник з біології. – К., 2000.