Охорона рослинного і тваринного світу Полтавщини

Кожної весни землі Полтавщини вкриваються зеленим килимом рослин, де є притулок тваринам. Всі вони розвиваються та ростуть на радість і користь людям. Та не завжди люди дбайливо і люб’язно відносяться до рослин і тварин, які почали зникати. Вони гинуть через розорювання сте -пів, осушення боліт, вирубування лісів, забруднення води і повітря. Тому зараз не зустрічається півонія тонколиста, зникають орхідеї, тюльпани, проліски, півники.

Вже не можуть побачити полтавці в степу стрепета – різновид дрофи, байбака, тетерева.

Зникають не тільки окремі види рослин і тварин, а все що оточує.

Це перш за все стосується знаменитих полтавських степів, про красу і щедрість яких так влучно писав М.В.Гоголь : “степ що далі, то ставав пре-

краснішим. Ніколи плуг не проходив по хвилях диких рослин. Вся поверхня землі поставала зелено – золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів.

Саме степи, з нашими славнозвісними чорноземами, зазнали нищівних

змін від розорювання. На сьогодні воно досягло в області 85 %.

Зараз зустрічаються на Полтавщині види занесені до Червоної книги України серед рослин :

Лілія лісова

Зозуленці (плямистий, болотний)

Ковила пірчаста

Косарики черепитчасті

Горицвіт весняний

Півники сибірські,

Синюха голуба

Синюха голуба - це багаторічна рослина, вона потребує найсуворішої охорони. Причиною зникнення на Полтавщині стали її цілющі властивості і китиці красивих синювато – блакитних квіток, величиною з квітку флокса, родичкою якого вона є.Піднімаючись на високому стеблі серед лучного різнотрав’я, вони ще здалеку приваблювали своїм яскравим кольором.

Півники сибірські – українська назва цього роду започаткована від подібності квіток до півнячого гребеня, а давня язичницька – перуники –від строку цвітіння у період літніх гроз. Саме в цю пору і зацвітають в широколистяних лісах, а часом і на відкритих схилах чудовими квітками півники сибірські. Сьогодні їх можна зустріти поодинокими групами на схилах балок і річкових долин всіх великих, та малих річок Полтавщини, як Удай, Хорол, Говтва, Орчик.

Занесені до Червоної книги України тварини, які живуть на Полтавщині.

Це такі :

Олень благородний

Лань

Єнотовидний собака

Жук – олень

Лелека – чорний

Орел – могильник

Скопа

Шуліка рудий

Дрофа

Шуліка рудий - в нашу область прилітає в другій половині березня.

Поселюється в лісах, переважно в тих, які межують з відкритими територіями. Особливістю цього виду є й те, що одне гніздо він може використовувати протягом багатьох років.

Наприкінці квітня, а іноді й на початку травня, самка відкладає два – три яйця, які насиджує близько місяця. Після цього з ’являються молоді пташенята, вони швидко ростуть і вже у другій половині літа починають літати.

Основною причиною зменшення чисельності виду є скорочення плош лісових масивів придатних для гніздування, та винищення птахів через помилкове уявлення про їх шкідливість.

На Полтавщині відмічено гніздування в лісах по берегах Кременчуцького водосховища, та у Чутівському, Котелевському і Карлівському районах.

Дрофа – ставши рідкісним екземпляром природи, вона віддає перевагу не цілинним землям, а колгоспній ріллі, підписуючи собі у такий спосіб остаточний вирок. Зловживання пестицидами й хімічними добривами призвели не тільки до масових отруєнь дроф, а й знищили колись багатющу ентомофауну, яка віками була її основним кормом.

Скопа – в природі цих хижих птахів досить легко розрізнити за білим кольором нижньої частини тіла з бурими плямами, або ж за своєрідною поведінкою в час полювання. При цьому, коли скопа вгледить здобич, вона каменем кидається у воду, а після піднімається у повітря з рибиною в кігтях.

Значно раніше вона може живитися дрібними ссавцями та водяними птахами.

Скопа заселяє старі листяні та мішані ліси біля водойм. Гнізда будує на високих деревах з відмерлою верхівкою.

У нас птахи цього виду з’являються у квітні, а вже на початку травня відкладаються яйця. З них, через 35 днів появляються пташенята. Вони

Підростають в гніздах, які лишають у серпні, але до самого відльоту на зиму тримаються батьків.

Основні фактори, що привели до значного скорочення. Це - чисельності тварин руйнування гнізд, вирубування дерев, забруднення водоймів, відстріл

птахів, тварин.

Ці види рослин і тварин охороняються на заповідних територіях. Всього у Полтавській області 168 заповідних природоохоронних об’єктів. На всю Україну відомі такі куточки природи як : Велике болото біля села Мала Перещепина Новосанжарського району, урочище Яри – Поруби біля Пирятина, Парасоцький ліс під Диканькою, Устимівський дендропарк на Глобинщині.

Але охорона живого не може обмежуватися лише заповідними територіями.

Зникаючі види рослин і тварин зустрічаються в різних куточках області.

Птахи, звірі, квіти, дерева потрібно зберігати, де стоїш, де живеш – на відстані погляду та голосу, хоч би на віддалі протягнутої руки.

Література :

1. Андрієнко, Залудяк “Заповідна краса Полтавщини”

2. Івашин Д.С. Буйдін В.В. “Щоб росли горицвіти”

(Розповіді про рідкісні рослини і тварини Полтавщини)