5.Прилад не має викликати будь-якої токсичної відповіді організму
6.Надійність від пошкоджень, що можуть викликати попадання маленьких часточок до кровообігу.
7.Прилад має бути дуже маленьким та зручним, щоб його можна було розташувати в середині людського тіла без будь якого дискомфорту.
Більшість публікацій про імплантовані біосенсори повґязується з електродними приладами. Оптоволоконні датчики вже завойували своє місце у медицині і широко використовуються для внутрішніх обстежень людського тіла. Вони ізольовані від будь якого електричного контакту з тілом.
Біосенсори були комерційно-доступними в клінічному аналізі з 1970 року, але вони рідко застосовуються. Сучасні технологічні розробки обіцяють використати їх потенційні можливості на повну силу та зробити революцію в клінічному аналізі. Біосенсори виходять за межі лабораторій, з їх професійним персоналом, до звичайних споживачів. Вже зараз біосенсор можна приєднати до ПК.
Висновки.
1.Біосенсори – це надзвичайно чутливі та специфічні прилади, що досягають такого рівня чутливості завдяки використанню біологічного матеріалу в поєднанні з надзвичайно тонкими за будовою перетворюючими компонентами.
2.В складі біосенсорів може бути використаний найрізноманітніший біологічний матеріал, від простої біомолекули до цілого організму.
3.У створенні біосенсорів використовуються різноманітні фізикохімічні методи, що включають у себе електрохімію, хімію полімерів, волоконну оптику, імунологію, біохімію та молекулярну біологію.
4.Біосенсори можуть бути використані в широкому спектрі наук.Вони можуть бути використані в медицині для самообстеження та самоконтролю пацієнтами, для моніторингу навколишнього середовища, для контролю за якістю харчових продуктів. Але особливу увагу привертає придатність деяких типів біосенсорів для використання in vivo.
5.Отже, біосенсори є надзвичайно вдалим досягненням сучасної науки і перед цією галуззю лежить необмежене поле діяльності.
Література.
38. Updick S.J. and Hicks G.P. Nature, 214, 986, 1967.
39. Yasuda K., Miyagi H., Hamada Y. and Takata Y. Analist,109,61,1984.
41. Салянов В.И., Прасолов В.С., Палумбо М., Евдокимов Ю.М. Биофизика, 1989, 34, р.1262.
42. Чаморовский С.К., Кононенко А.А., Лукашев Е.П. Светочувствительные биосенсоры, Итоги НИТ .ВИНИТИ.Биотехнология т.26( Биосенсоры) М. 1990. с.76