Тип хордові
Реферат
на тему:
Тип Хордові.
Риби.
Земноводні.
Тип Хордові – високоорганізовані тварини. (с. 1 - 3) Морфологічна і анатомічна будова тіла ланцетника.
Характеристика будови тіла і життєдіяльності риб. (с. 4 – 6)
Систематичний огляд Земноводних. (с. 7 – 8)
Висновок
Література
Тип Хордові
Обєднує близько 50 тисяч видів. До цього типу належать такі різноманітні за зовнішнім виглядом тварини, як ланцентник, риби, анфібії, плазуни, птахи, звірі. Незважаючи на внлику різноманітність, представники типу мають ряд істотних ознак:
У них наявна хорда, яка відіграє роль внутрішнього скелета і являє собою пружній стержень із сильно вакуолізованих клітин, оточений сполучнотканинною оболонкою. У нижчих хордових хорда функціонує протягом усього життя; у вищих – лише під час ембріонального розвитку (пізніше вона заміщується хребтом). Розвиток внутрішнього опорного скелета – важлива прогресивна ознака. Завдяки йому підвищилась інтенсивність руху і збільшилась загальна рухливість цих тварин.
Центральна нервова система представлена нервовою трубкою, яка розташована на спинному боці, що має порожнину – невроцель. У хребетних нервова трубка диференціюється на головний та спинний мозок. Кількість нервових клітин головного мозку величезна і неодинакова у представників різних класів. Разом із рецепторами і нервами вони збирають, передають і переробляють інформацію про стан організму і навколишньго середовища, формують і передають команди, за якими здійснюються реакції – відповіді організму.
Передній відділ кишок – глотка має зяброві щілини. У водних хребетних на перегородках між зябровими щілинами розвиваються зябра. У наземних хребетних вони наявні лише у зародків, проте швидко заростають. Специфічні органи повітрчного дихання – легені – розвиваються як парні випини на черевному боці глотки. У риб в наслідок появи зябер різко зростає поверхня дотику капілярів із водою, що забезпечує швидке вилучення кисню з навколишньго середовища. Завдяки переходу до дихання атмосферним повітрям за допомогою легенів хордові заселили сушу.
Центральний орган кровоносної системи - серце розташоване на черевному боці тіла. Винекнення характерної для хордових замкненої кровоносної системи із пульсуючим органом – серцем – посилено активну регуляцію і стабільність внутрішнього середовища організму.
Ці ознаки прогресивної організації забезпечили хордовим широке розселення в біосфері: вони населяють моря й океани, прісні водойми, сушу – від тропіків до високих широ Артики та Антарктиди, грунт, повітряне середовище.
Викопні рештки предків хордових не збереглися. На основі поріняльно-анатомічних та ембріологічних даних вчену (зокрема, О. М. Северцов) вважають що хордові могли виникнути від червоподібних повзіючих або риючих предків, у яких розвинулася хорда і спостерігалося пасивне живлення шляхом фільтрації води. Перехід примітивних хордових до активного живлення сприяв дальшому розвитку руху, нервової системи та органів чуття, підвищенню обміну речовин
Тип хордові поділяють на три підтипи: 1) личинковохордов, або покривники; 2) безчерепні; 3) черепні, або хребетні.
Підтип безчерепні – acrania
До підтипу безчерепні належить один клас – Головохордові, який обєднуї близько 30 видів лінцетників.
Поширені ланцетники у помірних і теплих морях Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.
У Чорному морі на глибині від 2 до 25 м. У крупнозернистому піску водиться ланцетник звичфйний (довжина тіла 5 – 8 см). Тіло напівпрозоре, видовжене, стиснуте з боків, загострене на обох кінцях, тому ланцентник легко заривається у піщаний грунт. Головний відділ не відокремлений. Парних кінцівок немає. Уздовж спини тягнеться низький спинний плавець. Хвостовий відділ заквнчється високим хвостовим плавцем – анальним. На нижньому боці вздовж тіла тягнуться дві метаплевральні складки. Шкірні покриви складаються із двох шарів: зовнішнього – епідермісу і внутрішнього – кутису. На відміну від вищих хордових епідерміс у ланцетника одношаровий, що характерно длч безхребетних. Ззовні вкритий тонким шаром кутикули. Мускулатура складається з окремих сегментів, розділених прошарками сполучної тканини. Вона слабо диференційована і забезпечує лише нескладні рухи тварин, повязані із плавання та зариванням у грунт. Скелет представлений в основному хордою. Нервова система складається із центральної і переферичної. Центральна нервова система являє собою трубку з невроцелем, який у передній частині утворює розширення – зачаток шлуночка головного мозку. Переферична нервова система утворена нервами, що відходять від нервової трубки: спинними – чутливо-руховими ти черевними-руховими. Органи чуття примітивні, що повязано із малорухливим способом життя. Вздовж нервової трубки знаходяться світлочутливі органи – очки Гессе. Світлові промені проникають до очок крізь напівпрозорі тканини тіла ланцетника. На передньому кінці тіла розміщена нюхова ямка, що сприймає хімічні подразнення. Навколоротові щупальця виконують дотикову функцію. По всьому тілу в епідермісі розкидані чутливі клітини.
Живиться ланцетник пасивно завислими у воді дрібними планктонними організмами, які потрапляють до рота разом із водою завдяки постійним рухам навколоротових щупалець. Залозисті клітини виділяють слиз, що огортає кормові часточки, і за допомогою вієчок епітелію вони переміщаються у кишки. Від передньої частини кишки відходить печінковий виріст: його стінки виділяють травні ферменти.
Дихає ланцетник киснем, розчиненим у воді. Глотка пронизана численними (до 150 пар) зябровими щілинами, що відкриваються у навколозяброву порожнину, яка зєднюєьбся із навколишнім середовищем отвором – атріопором. Перегородки між щілиними пронизані кровоносними судинами, де і проходить газообмін при омиванні їх водою. Вода, збагачена вуглекислим газом, виходить на зовні крізь атріопор. Навколозяброва порожнина захищає дихальний апарат від забруднення при зариванні ланцетника у грунт.
Видільна система представлена численними метанефридіями. Один кінець нефредіальної трубки відкривається у порожнину тіла, другий – у навколозяброву порожнину. Продукти обміну надходять із целома у навколозяброву порожнину і виводяться на зовні.
Кровоносна система замкнена, є одне коло кровообігу. Серця немає, його роль виконують черевна аорта і зяброві артерії, що