Раби здебільшого різностатеві, зрідка гермафродити (морський окунь). Запліднення як внутрішнє (у хрящових риб), так і зовнішнє (у кісткових). У самок у порожнині тіла міститься яєчник, в якому розвиваються яйцеклітини (ікра), а у самців – пара сімяників. У період розмноження вони продукують мільйони сперматозоонів. Статеві органи відкриваються на зовні статевим отвором. Розвиток у риб проходить із метаморфозом. Із заплідненої ікри розвивається личинка, яка деякий час живиться за рахунок жовтка яйцеклітини. Потім вона переходить до самостійного живлення. Через деякий час личинка стає схожою на дорослу форму – це мальок. Риби ростуть спочатку швидко, потім ріст сповільнюється, але триває все життя. Тривалість життя риб значна: коропа – до 20 років, щуки – до 70 років, сома, лосося – до 100 років. У звязку із різноманітністю водойм розрізняють такі основні екологічні групи риб: морські, прохідні і напівпрохідні.

Систематичний огляд Земноводних.

Ряд Хвостаті земноводні – найдавніша група амфібій, більшість із яких є постійними мешканцями води. Тіло видовжене, протягом усього життя зберігається хвіст. Ноги короткі, приблизно однакової довжини, запліднення внутрішнє. Ряд обєднює близько 280 видів. Належать тритони, саламандри, протеї та інші.

Тритон звичайний (довжина тіла 8-11 см.) зустрічається у зоні листяних та змішаних лісів і в Лісостепу, населяючи невеликі водойми. У самців у період розмноження виростає на хвості гребень, який є додатковим органом дихання. Самка у квітні – травні відкладає від 60 до 700 яєць, з яких через 2 – 3 тижні зявляються личинки. Личинковий період триває 60 – 70 днів. Дорослі тритони після розмноження, а молоді після завершення иетаморфозу перебираються на сушу, де тримаються вологих затінених мість. Вдень ховаються у різні укриття, активні вночі. Живляться різноманітними безхребетними, здебільшого личинками комарів. Зимують на суші під листям, у норах гризунів, забираються у погреби. Ворогами тритонів є вужі, гадюки, лелеки, чаплі. У тритонів добре виражена здатність до регенерації.

Тритон гребінчастий менш численний ніж тритон звичайний. Невтрачає рухливості навіть при 0 градусів.

Саламандра плямиста зустрічається у західних областях України, де насиляє передгіря та гірські райони Карпат. Забарвлення попереджуюче: чорне з яскраво-жовтими плямами. Активна вночі. Холодостійка: ціпеніє при понижені температури до 2-4 градусів. Високі температури переносить погано. Живиться безхребетними (червами, слимаками, комахами). Зимує на суші у різноманітних укриттях. Самка народжує у воді від 2 до 70 личинок. Ворогів мало завдяки отруйним виділенням шкірних залоз.

До ряду Безногі належать 56 видів червуг, поширених у тропіках. Пристосувалися до риючого способу життя у грунті та рослинній підстилці. Тіло вкрите слизом, видовжене, здебільшого з кільцевими перехватами. Кінцівки і барабанна перетинки редуковані; очі зачаткові. Живиться безхребетними грунту. Яйця розвиваються поза водою. Самка обвиває їх своїм тілом, і охороняє до виходу личинок. Останні переселяються у воду, де дуже швидко завершується їх метаморфоз.

Ряд Безхвості земноводні включає найбільш високоорганізованих амфібій, що поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Тіло коротке, хвоста немає, задні кінцівки значно довші за передні. Запліднення зовнішнє.

Родина Справжні жаби – одна з найчисленіших. Характерною ознакою їх є наявність зубів на верхній щелепі. Частина жаб протягом усього життя повязані з водоймами. Це група зелених жаб (жаба озерна, жаба ставкова).

Жаба озерна (довжина тіла до 17 см.). характерна цілодобова активність. Вдень тримається переважно у водоймах; вночі, коли вологість повітря збільшується, виходить на сушу. Живиться комахами, проте нападає і на дрібних хребетних. Поїдає також пуголовків та мальків риб.

Жаба ставкова (довжина тіла до 10 см.) поширена у водоймах широколистяних та змішаних лісів. Активна здебільшого вдень. Живиться переважно комахами.

Бурі жаби(травяна, гостроморда, прудка) після розмноження залишають водойми і тримаються у вологих містях на суші.

Представники родини Ропухи найменш повязані з водою і зустрічаються навіть у пустині. Тіло незграбне; шкіра багата на залози, що виділяють отруйний секрет. Передні і задні кінцівки майже одинакової довжини. Зубів немає.

Ропуха звичайна, або сіра (довжина тіла до 20 см.), поширена у лісовій та степовій зонах. Населяє ліси, сади, городи, поля, луки. Язик малорухливий. Живиться жуками, клопами, прямокрилими, мурашками, слимаками.

Ропуха зелена (довжина тіла до 14 см.) поширена в зоні широколистяних лісів, степах, напівпустинях. Стійка до високих температур. Витримує втрату води до 50 % маси тіла. Як і попередній вид, веде присмерковий та нічний способи життя. Живиться комахами та їхніми личинками, молюсками, червами.

До ряду Безхвостих належать також кумки, або джерелянки, які мають отруйні шкірні залози та яскраві плями на черевці; квакші, що живуть на деревах, часникові, або земляні, жаби, шкіра яких виділяє речовини із запахом часника.

Висновки

До типу Хордових належать усі хребетні тварини. Найхарактернішою ознакою хордових є наявність осьового скелету або хорди (на головній осі тіла).

Їхнє тіло витягнуте в поздовжньому напрямку, має ряд оригінальних рис організації.

Центральна нервова система розташована над осьовим скелетом і представлена нервовою трубкою, характерною для усіх хордових, крім дорослих хордовиків.

Високоорганізована