Задні кінцівки коня складаються зі стегна, гомілки, третьої ланки. Відстань ДС на рис. 1б відповідає довжині стегна. Основу стегна становить стегнова кістка (рис. 3 В). За будовою і функціями вона нагадує плечову кістку, але має певні відмінності:

1)

2)

Своїм верхнім кінцем, який має суглобну голівку, стегнова кістка поєднується з суглобною западиною тазових кісток і бере участь в утворенні тазово-стегнового суглобу. На живому коні місце суглоба дуже легко виявити, промацавши крізь шкіру бугорок, який називається великий вертеп (рис. 3 8), який визначає місцезнаходження точки Д.

Друга ланка задніх кінцівок гомінка, відповідає довжині ВС на рис. 1б. Гомілка межує зверху зі стегном, знизу з нижньою ланкою. Кістки гомілки велика гомілкова (рис. 3 Г) і мала гомілкова (рис. 3 Д). Основною кісткою є велика гомілкова. Верхній кінець, поєднуючись з нижнім кінцем стегнової кістки, бере участь в утворенні колінного суглобу, за місцезнаходженням якого визначають точку С.

Третя ланка поділяється на заплесно, плесно і палець. До складу заплесни входить декілька коротких кісток, що лежать у три ряди. У верхньому дві найбільш розвинуті кістки таранна (рис. 3 16) і п'яточна (рис. 3 17), в середньому центральна і в нижньому три маленькі заплесневі кісточки. Таранна кістка лежить напроти відростка п'яточної кістки і її місцезнаходження визначає положення точки В.

До складу плесни входять три плесневі кістки, з яких основною є третя (рис. 3 Ж), по боках якої лежать дві слаборозвинуті друга і четверта гридхівні кістки (рис. 3 18), які знаходяться трохи нижче за сканальний суглоб і визначають положення точки В, для відрізку ВА. Власне довжина плесни становить відрізок ВА на рис. 1б. Точку А визначаємо за місцезнаходженням сезамовидних кісток кутоподібного суглобу (рис. 3 19).

В силу того, що досліджувана вибірка містить як жеребців, так і кобил, був проведений однофакторний дисперсійний аналіз для оцінки впливу статевого диморфізму на величину вимірюваних ознак (Лакін, 1990). За даними дисперсійного аналізу, існування впливу статевого диморфізму не доведено

(F = 1,14). Тому в подальших розрахунках вибірка не розділялася за статевою ознакою. Була проведена статистична обробка отриманих результатів. Обчислення здійснювалися на ЕОМ за допомогою програми STATISTICA For Windows 4,5 F, Stab Soft, Inс. 1993. В роботі використовувалися такі статистичні величини: середнє арифметичне (Хср), середнє квадратичне відхилення (), стандартна похибка (SХср), коефіцієнт варіації (Сv), коефіцієнт кореляції (r).

Найбільш інтенсивно кінь росте до 3 років. Потім ріст сповільнюється, а від 3 до 5 інтенсивність ростових процесів різко знижується. Після 5 років кінь практично не росте і структура тіла не змінюється до 11 15 років. У коней більш старшого віку відбуваються необоротні зміни, які пов'язані з процесами старіння. З огляду на вищезазначені причини поправка на вік не обчислювалася.

Рис. 2. Скелет передньої кінцівки з передньою ділянкою грудної клітки: А лопатка з зовнішньої сторони; А1 лопатка з внутрішньої сторони; Б плечова кістка; В променева кістка; Г ліктьова кістка передпліччя; Д скелет зап'ястя; Е скелет п'ясті;

1 лопатковий хрящ; 2 лопаткова ость; 3 передостна ямка, заостна ямка; 5 лопатковий бугорок; 6 суглобна западина; 7 гачкоподібний відросток; 8 підлопаткова ямка; 9 зубчата площадка; 10 головка плечової кістки; 11 великий бугорок; 12 гребінь великого бугра; 13 ліктьова ямка; 14 блок плечової кістки; 16 міжкісткова щілина; 17 додаткова кістка; 18 путова кістка; 19 вінцева кістка; 20 копитоподібна кістка; 21 грифельна кістка; 22 сизамоподібні кістки кутового суглоба.

Рис. 3. Скелет задньої кінцівки:

А крестова кістка; Б таз; В стегнова кістка; Г велика гомілкова кістка; Д мала гомілкова кістка; Е заплесно; Ж плесно; 1 поперековий хребець; 2 підвздохова кістка; 3 маклон; 4 крижовний бугорок; 5 сіднична кістка; 6 лонна кістка; 7 сіднична кістка; 8 великий вертлуг; 9 головка стегнової кістки; 10 третій вертлуг; 11 задня ямка; 12 колінна чашечка; 13 блок стегнової кістки; 14 мищелки стегнової кістки; 15 гребінь великостегнової кістки; 16 таранна кістка; 17 відросток п'яточної кістки; 18 четверта плескоподібна грифельна кістка; 19 сезамоподібні кістки путового суглоба; 20 путова кістка; 21 вінцева кістка; 22 копитоподібна кістка.

Результати. Числові дані, отримані шляхом вимірювання; обчислені значення, що необхідні для обрахування величини золотого вурфу для передніх і задніх кінцівок коней російської рисистої породи, представлені у таблиці 1. Результати статистичної обробки даних представлені у таблицях 2, 3, 4.

Оскільки середнє квадратичне відхилення дає уявлення про мінливість ознаки, то за результатами таблиці 2 наймінливішою є довжина гомілки ( = 3,968), хоча за безрозмірними величинами, якими є коефіцієнт варіації, це не підтверджується. Спостерігається зменшення величини коефіцієнта варіації як на передніх, так і на задніх кінцівках з віддаленням структурних елементів від тіла. Для порівняння: довжина плеча 5,297 %; довжина передпліччя 4,633 %, а довжина п'ясті 4,287 %; довжина стегна 9,871 %; довжина гомілки 7,265 %; довжина плесни 5,355 % (Рис. 5). За результатами таблиці 3, кореляція між парами ознак P1P2 , P1Z2, P1Z3, P2P3, P2Z1, P2Z2, P2Z3. P3Z1, P3Z2, Z1Z2, Z1Z3 не є вірогідною, оскільки рівень значущості більше за 0,05 (р > 0,05). Спостерігається позитивна кореляція між парами ознак P1P3, Z1Z3 на середньому рівні значущості (р 0,01). Порівняно високий показник коефіцієнта кореляції між Z1P1 (r = 0,6108, р < 0,003). Представлений в таблиці