Квітки. Двостатеві; рожеві, одинарні, інколи по 2-4 шт., діаметром до 5 см. З’являються після розпускання листків, в травні-червні.

Плоди. Несправжні багатонасінки, продовгувато-овальні, гладкі, червоні, довжиною біля 2 см. Насіння продовгувате, опушене. Плоди містять

вітамін С.

Шипшина звичайна мало вибаглива до родючості грунту, засухостійка, досить світлолюбива. Розмножується насінням і вегетативно.

Малина пахуча – Rubus odoratus

Кущ висотою 2-3 м. Гілки припідняті. Молоді пагони, черешки листків, квіток і чашолистники липкі, покриті рижими волосками.

Листки. Великі, довжиною і шириною до 25 см, одинарні, майже округлі, серцевидні, п’ятилопастеві, по краях нерівномірно зубчасті, зверху і знизу волосисті.

Квітки. Двостатеві; великі, рожево-червоні, діаметром біля 5 см, з приємним запахом. Розпускаються в червні-серпні.

Плоди. Червоні кулевидні соковиті кістянки.

Малина пахуча морозостійка, тіневитривала, відносно вибаглива до родючості грунту. Розмножується насінням і вегетативно.

Родина Тимелеєві – Thymelaeaceae Reichb.

Вовче лико (вовчі ягоди звичайні) – Daphne mezereum

Слабо розгалужений кущ висотою 1,5 м. Пагони і гілки прямостоячі, сіро-жовтуваті, голі.

Листки. Продовгуваті, лацентні, зібрані в пучки, на кінчику загострені. Довжиною 5-10 см і шириною біля 2 см; зверху голубувато-темно-зелені, знизу світло-зелені.

Квітки. Двостатеві; рожево-фіолетові, дуже пахучі, майже сидячі, діаметром біля 1,2 см; часто зібрані по 3 шт. в пучках. З’являються ранньою весною – в березні-квітні (до розпускання листків).

Плоди. Ягодовидні кістянки діаметром до 0,8 см, яскраво-червоні, м’ясисті, кулевидні. Насіння – маленькі кісточки. Плоди отруйні, дозрівать в липні-серпні.

Вовчеягідник морозостійкий, тіневитривалий, вибагливий до родючості і вологості грунту. Розмножуєтьс насінням і вегетативно.

Родина Вересові – Ericaceae DC.

Рододендрон східнокарпатський (червона рута) – Rododendron kotschyi Simonk

Вічнозелений кущ висотою до 50 см.

Листки. Еліпсо-яйцевидні, часто із загорнутими краями, темно-зелені, зверху блискучі, знизу іржасті, довжиною біля 2 см і шириною до 1 см, на зиму не обпадають.

Квітки. Двостатеві; дзвіночко-заглиблені, темно-рожево-бордові, довжиною 1-2 см; зібрані в багатоквіткові щитковидні суцвіття. Розпускаються з травня по серпень.

Плоди. Маленькі коробочки.

Морозостійкий, світлолюбивий. Розмножується насінням і вегетативно.

Родина Жостерові – Rhamnaceae hindl.

Крушина гірська (жостір альпійський) – Rhamnus alpina

Кущ висотою 1-2 м. Пагони і гілки неопушені.

Листки. Еліпсовидні, довжиною 5-10 см і шириною 2-5 см, на кінчику короткозагострені, біля основи серцевидні, по краях мілкозубчасті; зверху темно-зелені, знизу світліші, з обох боків блискучі.

Квітки. Маленькі дзвіночки; зібрані пучками по 2-5 шт. в пазухах листків.

Плоди. Чорні кістянки, маленькі, кулевидні. Насіння – маленькі продовгуваті кісточки; дозрівають восени, у вересні-жовтні.

Крушина гірська досить світлолюбива, відносно вибаглива до родючості грунту. Розмножується насінням і вегетативно.

Родина Жимолостеві – Caprifoliaceae Vent

Жимолость звичайна (пухнаста) – Lonicera xylosteum

Кущ висотою 2-3 м. Гілки дуговидні, червонуваті. Пагони опушені або голі.

Листки. Широкояйцевидні, довжиною 3-6 см і шириною 2-4 см, біля основи ширококлиновидні, по краях з війками; зверху темно-зелені, частково опушені, знизу блідо-зелені, опушені.

Квітки. Двостатеві; сидять попарно, жовтувато-білі, діаметром біля 1 см. З’являються в травні-червні.

Плоди. Парні ягоди, кулевидні, темно-червоні, біля самої основи зростаються по 2 шт.; дозрівають в серпні. Насіння – жовто-червоне, зплющене.

Жимолость звичайна помірно вибаглива до родючості грунту, мало засухостійка, тіневитривала.

Розмножується насінням і вегетативно.

Бузина чорна – Sambucus nigra

Високий кущ, рідше – деревце висотою до 5-10 м. Пагони зелено-сірі, покриті бородавочками. Серцевина гілок біла, крихка.

Листки. Непарноперисті, із 5-7 листочків, які при розтиранні неприємно пахнуть; листочки яйцевидні, довжиною 5-12 см і шириною 3-5 см, по краях гострозубчасті; зверху темно-зелені, знизу світліші, слабо опушені.

Квітки. Двостатеві; кремово-білі, дуже пахучі; зібрані в щитках діаметром 10-20 см. Розпускаються в травні-червні.

Плоди. Трьохнасінні ягодовидні кістянки, чорні, блискучі. Дозрівають в серпні-вересні. Насіння – маленькі кісточки.

Бузина чорна швидкоростуча, досить теплолюбна, вибаглива до родючості грунту. Розмножується насінням і відростками.

Бузина червона – Sambucus racemosa

Кущ висотою до 4 м або деревце висотою 6-7 м. Пагони і гілки світло-коричневі, серцевина рожева.

Листки. Непарноперисті, довжиною 10-18 см, із 5-7 листочків яйцевидно-лацентної форми довжиною 4-8 см і шириною біля 2 см, по краях гострозубчасті.

Квітки. Двостатеві; зеленувато-жовті, довжиною 4-8 см, без запаху; зібрані в густі прямостоячі китиці.

Плоди. Оранжево-червоні ягодовидні кістянки, зібрані в щільні грона. Дозрівають в червні-липні. Насіння схоже на насіння бузини чорної.

Бузина червона морозостійка, тіневитривала, мало засухостійка, до родючості грунту не дуже вибаглива.

Калина звичайна – Viburnum opulus

Кущ або деревце висотою 2-6 м. Пагони світло-сірі, голі.

Листки. Довжиною 5-1 2см, трилопатеві, знизу опушені, восени темно-пурпурові, по краях з великими зубцями.

Квітки. Білі медоносні, зібрані в парасолевидні щитки, діаметром до 15 см; серединні квітки маленькі, плодові, крайні значно більші, стерильні. Розпускаються в травні-червні.

Плоди. Ягодовидні кістянки, овальні, червоні. Дозрівають в серпні-вересні і довго залишаються на гілках. Насіння – плоскі кісточки. Плоди їстівні.

Калина звичайна росте швидко, досить тіневитривала, середньовибаглива до родючості грунту, мало засухостійка.

Розмножується насінням і вегетативно.

Травянисті рослини Чорнотисянського лісниства.

Родина | Вид | Рясність | Місце зростання | Флороценотип

І. Айстрові

Asteraceae

ІІ. Жовтецеві Ranonculoiolea

ІІІ. Злакові Poaceae

4. Зонтичні Apiaceae

5. Тирличеві Gentianaceae

6. Капустяні Brassicaceae

7. Дзвоникові Companulaceae

8. Губоцвіті Lamiaceae

9. Розові Rosaceae

10. Бобові Fabaceae

11. Гвоздичні Caryophyllaceae

12. Лілійні Liliaceae

13. Фіалкові Violaceae

14. Первоцвіти Primulaceae

15. Півникові Iridaceae

16. Подорожникові Plantaginaceae

17. Ситникові Juncaceae

18. Звіробійні Hypericaceae

19. Молочайні Euphorbiaceae

20. Зозуленцеві Orchidaceae

21. Ранникові Scrophulariaceae

22. Вересові Ericaceae

23. Плаунові Lycopodiaceae

23. Аралієві Araliaceae | Стократки багаторічні (Bellis perennis )

Котячі лапки дводомні (Antennaria dioica )

Оман високий (Inula helemiem)

Оман шершавий (Inula hirta )

Арніка гірська (Arnica Montana )

Крем’яник гарний (Telekia speciosa)

Деревій звичайний (Achillea submillefolium)

Королиця звичайна (Leucanthemum vulgare Lam)

Сухоцвіт лісовий (Gnapholium silvaticum)

Полин гіркий (Artemisia absinthium)

Полин звичайний (Artemisia campestris )

Мати-й-мачуха (Tussilago farfara )

Арніка гірська (Arnica Montana )

Підбілик альпійський (Homogine alpina )

Лопух павутинистий (Arctium tomentosum mill)

Ромашка непахуча (Metricaria perforata)

Волошка сумська (Centaurea sumensis Kalen)

Волошка