пирій повзучий, горошок та ін.
Луки залежно від умов розміщення поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські (мал. 43). На заплавних л у к а х _ поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлиці, келерії, а також конюшина? жовтець, щавель, деревій тощо. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки. Низинні луки приурочені до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. В їх трав'яному покриві переважають вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна і біла. Луки використовуються як сіножаті СІР--ські луки поширені в Українських Карпатах. У травостої гірських луків поширені вівсяниця, білоус, конюшина, ляд-венець.Всубальпійському поясі сформувались луки з білоуса, тимофіївки, осоки вічнозеленої, вівсяниці.
Болотна рослинність розвивається в зниженнях з надмірним зволоженням. Болота займають близько 2 % території України. Найбільше поширення вони дістали на Поліссі. Болота мають значні запаси торфу. За розміщенням розрізняють болота заплавні, низинні, долинні, притерасні, старих річищ, схилові. Найбільш поширені низинні болота. В їх рослинному покриві переважають трав'яні і трав'яно-мохові угруповання. Поширені осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З дерев — вільха чорна, менше — сосна, береза, верба, чагарники з верби і берези (мал. 44).
Багато боліт осушено. Меліоровані болота використовуються як сіножаті, на них вирощують технічні, кормові та зернові
Тваринний світ
Різноманітність природних умов зумовлює багатство тваринного світу України. На її території водяться ссавці (100 видів), птахи (360 видів), риби (200 видів), плазуни (20 видів), земноводні (17 видів). Тваринний світ змінювався протягом
геологічних періодів та в історичний час. Дослідники вважають, що наприкінці палеогену тут водилися свиноподібні тварини — антракотерії, безрогі носороги, білки, з птахів — баклани, мартини, кулики, качки, лелеки, сови. У річках жили крокодили, в морях — хижозубі кити. Наприкінці неогену (1 млн років тому), коли площа суходолу досягла сучасних розмірів, типовими представниками тваринного світу були: із ссавців — коні-гіпаріони, жирафи, мавпи-макаки, дикобрази, шаблезубі тигри, ведмеді, лисиці, їжаки, хохулі, зайці; з птахів — марабу, страуси, фламінго, дикі кури. В антропогені під час наступання льодовика вимерли гіпаріони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу. Натомість з'явилися мамонти, волохаті носороги, велетенський і північний олені, печерні ведмеді і леви, гієни плямисті.
У післяльодовиковий період, коли кліматичні умови стали близькими до сучасних, ця фауна збідніла. З'явилося багато нових видів: зубри, дикі коні-тарпани, первісні бики-тури, дикі осли-кулани, сайгаки, ведмеді, траплялись леви та гієни. До зникнення мамонтів, волохатих носорогів і велетенських оленів спричинилось поширення скотарства і землеробства. Особливо змінився тваринний світ у нашому тисячолітті у зв'язку із зростанням населення та розвитком сільськогосподарського виробництва. У XVI ст. на Поліссі зникли кулани, в лісо-степовій і степовій зонах — дикі коні, сайгаки, в Карпатах — сарна, заєць-біляк, біла куріпка.
Рослинний покрив та рослинні ресурси
Ландшафтні та ґрунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Флора нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України, з них — 120 лікарських, з яких 60 є загально-поширеними і щорічно заготовлюються для фармакологічних потреб: плоди шипшини, звіробій звичайний, підбіл звичайний, череда три роздільна, ін.
Значною цінністю та різноманітністю відзначається рослинність Карпатського національного природного парку. Флора судинних рослин нараховує 1105 видів, що становить 54,9% всієї флори Українських Карпат. Близько 50 видів є карпатськими ендеміками. Раритетна компонента у флорі парку дуже значна. Особливої специфіки рослинному покриву області надають два яскраво виражені центри ендемізму та реліктовості, що розміщені в Карпатах та в Західному Поділлі. Тут виявлено 80 видів із Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку, 3 — із Червоного списку МСОП, 2 — з Додатку І Бернської конвенції: котячі лапки карпатські, королиця круглолиста, дзвоники карпатські та мінливі, астрагал Крайни, очиток карпатський; у рівнинних районах зустрічається цілий ряд подільських ендеміків, таких як волошка тернопільська, чебрець подільський, рутвиця гачкувата, шиверекія подільська.
Унікальність рослинного покриву заповідника „Горгани» в тому, що на більшій частині території він зберігся в природному стані. Флора заповідника нараховує 427 видів судинних рослин та 235 видів мохів. Значна частина видів — рідкісні, ендемічні та реліктові. У тому числі 23 види судинних рослин занесені до Червоної книги України.
У гірських районах зростають бореальні та неморальні види рослин, тобто характерні для північних та європейських широколистяних лісів. У високогір'ї переважають європейські та євразійські гірські або монтанні, альпійські види. Цінними є арктоальпійські види з розірваним ареалом, що зустрічаються в арктичній зоні та високогір'ї, наприклад, плаун-баранець, водянка чорна, верба трав'яниста, наскельниця лежача тощо. У рівнинній частині області зустрічаються як лісові, так і лучно-степові види рослин. Рослинність лучностепових ділянок належить до центральноєвропейського типу, але в її складі є й компоненти східноєвропейських степів (ковила, типчак), а також причорноморські і сибірські види (волошка Маршалла, перстач пісковий, вівсюнці Шелла та пустельний).
Майже третина природної флори області (418 видів) потребує повної або часткової охорони. До них належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 — до Регіонального Червоного списку. Надзвичайно рідкісними є айстра альпійська, білотка альпійська або едельвейс, водяний горіх плаваючий, дріада восьмипелюсткова, ліннея північна, фіалка Джоя, сальвінія плаваюча.
Внаслідок антропогенного впливу на природне середовище, заготівлі лікарської сировини, збору декоративних рослин звужуються ареали й інших