Галицький район розташований у північно-східній частині Івано-Франківської області. Він займає площу 0,7тис.км2. Горбисті рівнини впереміж із островам стрімких скель, густа мережа річок та інших водойм, розмаїття рослинного і тваринного світів надають цьому терену особливої мальовничості. Із заходу на південний схід територією Галицького р-ну протікає ріка Дністер (довжиною 1362км., глибиною 0,5-5м.). Найрозвиненішою є сітка його правих приток - Сівка, Лімниця, Луква зі своєю правою притокою Луквицею. З лівої сторони у Дністер впадають Гнила Липа, Бибелка, Ворониця, Свір. У фізико-географічному плані Галицький р-н відноситься до лісостепової зони та Гірської Країни Карпат. Північна частина району, яка займає басейн рік Гнилої Липи і Свіржа, лежить у межах Рогатинського Опілля. Дана місцевість являє собою значно піднесену і сильно розчленовану височину. У районі Дністра земна поверхня найбільш знижена - близько 200м над рівнем моря. Сама долина річки утворює Галицьку улоговину. Береги тут дуже круті, майже прямовисні. Між долинами рік Лімниці і Бистриці Солотвинської знаходиться Прилуквинська височина. Русла рік Лукви і Луквиці, які перетинають височину по повздовжній осі, глибоко врізані в материк, мають вузькі заплави і неширокі смужки першої та другої терас [1].

3.2. Геологічна будова

Територія Галицького р-ну включає в себе 2 основні типи геологічної будови, характерні для Придністров'я: пластовий і флювіальний. Рівнинно-пластовий рельєф визначальний для лівобережної частини. Дністер і його ліва притока Гнила Липа із численними власними бічними притоками порізали цю пластову рівнину своїми руслами й утворили скульптурно-ерозійний рельєф. Другий тип місцевості флювіально-акумулятивний. Він формується між третьою і першою терасами, в основному у правобережній частині басейну Дністра, охоплюючи долини його проток - Лімниці, Лукви, Луквиці. Третя тераса Дністра широка і в багатьох місцях простягається на кілька кілометрів, утворюючи уголовини. Перша тераса фактично є високою заплавою, оскільки під час наводків і повеней вона повністю затоплюється.[2]

3.3. Геоморфологія

За характером рельєфу територія складається з трьох частин: гірської, передгірської і рівнинної.

Терасово-акумулятивний рельєф різного ступеня розчленування панівний у Передкарпатті, але не єдиний. В Івано-Франківському Передкарпатті є ще й інші генетичні типи рельєфу, а саме : а) структурно-ерозійні низькогір"я зі скульптурно-ерозійними формами і б) структурно-тектонічні межиріччя з поширенням зсувних форм рельєфу. [50]

Рівнинно-пластовий рельєф платформенної частини області утворений майже горизонтальними відкладами силуру, девону, юри, крейди і третинних відкладів, які виявлені переважно вапнякуватими породами, пісковими та гіпсо-ангідритовими породами. Зверху, на більшій частині платформи вони перекриті лісовими суглинками плейстоценового (четвертинного) віку.[2]

3.4. Ґрунти

Ґрунтовий покрив області строкатий. Зустрічаються майже всі типи ґрунтів, які властиві для лісостепової зони, передгір'я та гірської частини Карпатського регіону. Всього в області 22 різновидності ґрунтів. Найбільшу площу займають бурі гірсько-лісові ґрунти, на яких зростають ліси. В передгірській зоні переважають буроземно- підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти, а також дернові, болотні та торфоболотні ґрунти в долинах річок. У лісостеповій зоні розвинуті світло-сірі, сірі і темно-сірі ґрунти. На південному сході є значні масиви чорноземів опідзолених і чорноземів вилугуваних. [3]

В цілому ґрунти області родючі, забезпечують високу продуктивність сільськогосподарських і лісових угідь. Одним із важливих природоохоронних завдань є збереження ґрунтового покриву і якості ґрунтів. Найбільшої шкоди ґрунтам завдає водна ерозія. Ступінь еродованості сільськогосподарських угідь коливається від 5-10% у передгірській і гірській зонах до 30- 40% - у лісостеповій частині (Придністров'я ). [1]

У Придністров'ї переважають опідзолені чорноземи, темно-сірі, сірі та світло-сірі опідзолені ґрунти, у Прикарпатті на вододілах - дерново-підзолисті.

Для більшої частини території району (близько 50% площі) характерні глибоко структуровані чорноземні ґрунти, які мають високу потенційну родючість. Материнською породою є лесовидні суглинки, під якими часто залягають вапняки та гіпси. В долині Дністра - світло-сірі опідзолені ґрунти, бідні на гумус. Як орні в районі найбільше використовують темно-сірі опідзолені ґрунти, що сформувалися на лесовидних суглинках під покривом лісової та трав'янистої лучно-степової рослинності. [3]

3.5. Клімат

Особливості територіального розміщення району, як і області в цілому, впливають на формування його погодних умов. Знаходячись ближче до Атлантичного океану і підпадаючи під його вплив більше, ніж східна частина України, вказана місцевість характеризується кліматом, перехідним між помірним західноєвропейським та континентальним східноєвропейським. Середня температура найтеплішого місяця (липня) становить +18°С, найхолоднішого (січня) -4,5°С. Сума опадів 600 -700 мм на рік, максимальна кількість випадає у червні-липні. Згідно із кліматичним районуванням, територія Галицького району належить до вологої, помірної, теплої агрокліматичної зони. Переважаючі вітри -північно -західні, південно -західні й західні (54% повторюваності).[2]

Кліматичні умови дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, рівнини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. У зв'язку з цим, забезпеченість теплом і вологою в різних районах області неоднакова.

Найбільш забезпечені теплом низинні райони. Тут сума середніх добових температур понад 10°С становить 2400 -2600°, у гірських районах вона не перевищує 1500 -1600°. Середня тривалість вегетаційного періоду в рівнинних районах 220, гірських -190 днів. Івано -Франківська область знаходиться в зоні найвологішого в Україні клімату. Середньорічна кількість опадів змінюється від 600 -1500мм. Така велика різниця пояснюється наявністю гір, які зумовлюють орографічне підняття повітря по схилах з подальшим хмароутворенням.[37]

Найбільша кількість опадів за рік випадає на вершинах гір і становить 1000 -1600мм; в передгірних та рівнинних районах —550 -650мм; із загальної річної кількості найбільше опадів (70%) випадає в теплий період року. Стійкий сніговий покрив утворюється тільки в горах. На решті території він найчастіше нестійкий. Середня висота снігового покриву