5-15 см з дерев'янистими стовбурчиками. Від них відходять подекуди вертикальні трав'янисті квітконосні та безплідні пагони. Листки черешкові, еліптичні або довгасті. Квітки яскраві, лілово-рожеві. Плоди коротко еліптичні, темно-бурі. Рослина запашна, цвіте з червня до вересня. Поширений чебрець на відкритих пагористих місцях серед луків лісових галявин. [32]
Мак дикий - Papaver rhoeas L. (родина Papaveraceae)
Однорічна відстовбурченоволосиста рослина висотою 20 - 25 см, з молочним соком. Листки глибокоперистороздільні. Квітки великі - 3,5 - 5 см в діаметрі. Плід - куляста або широкооберненояйцевидна коробочка з 8 - 20 променевим диском. Цвіте у травні - липні. Росте як бур'ян на полях, схилах, уздовж доріг.[11]
5.2. Можливості використання лікарських рослин Вікторівського лісового масиву
Деревій звичайний - Achillea millefolium L (родина Asteraceae)
Препарати деревію мають загальнозміцнювальні, протизапальні в'яжучі та слабкі місцевоанестезуючі властивості, їх вживають внутрішньо при маткових, легеневих, шлунково-кишкових, носових, ниркових зовнішніх кровотечах; зовнішньо для лікування ран, трофічних виразок, хронічного фурункульозу, захворювань шкіри.[35]
Травою й квітками деревію успішно лікують гастрит, виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки, виразковий неспецифічний коліт, тамують спазматичний біль в шлунку та кишках, їх застосовують при зниженні апетиту.[20]
При хронічних колітах, що супроводжуються поносами, рекомендуют вживати чай із такого збору: деревію звичайного - 30г, плодів шипшини - 50г, трави звіробою - 30г, дубової кори - 20г. Одну столову ложку цієї суміші заливають 200 мл гарячої води, кип'ятять 15 хв, проціджують, додають меду або цукру за смаком і п'ють по 50 мл три - чотири рази на день. Від метеоризму (здуття кишечника) поєднують із насінням кмину, кропу і коренем валеріани.[48]
Суниці лісові - Fragaria vesca L. (родина Rosaceae)
Препарати кореневищ та коренів суниць мають в'яжучі, кровоспинні сечогінні та жовчогінні властивості. Екстракти з листків діють антисептично, знеболюючи, ранозагоювально та збільшують потовиділення.
Настої ягід і листків суниць використовують при подагрі, каменях у нирках і печінці та при маткових кровотечах. Свіжі ягоди суниць і настій сушених ягід використовують при нирковокам'яній хворобі, при коліті і гастриті. [21]
Подібно до ягід діє відвар листків і кореневищ. Вживають його у вигляді чаю. На одну склянку окропу беруть дві чайні ложки листків і настоюють 10 хв. П'ють по дві склянки на день, ковтками. При хворобах обміну речовин лікування тривале. Напій з листків використовують при астмі.[32]
Кульбаба лікарська - Taraxacum officinale Web. eb Wigg (родина Asteraceae)
Застосовують при лікуванні цукрового діабету, хвороб печінки, жовчокам'яної хвороби, а також при недостатній кислотності шлункового соку, сечокам'яній хворобі, гастриті, хворобах селезінки. [39]
Корені кульбаби викопують восени, коли в'яне листя, або навесні – до цвітіння рослин, їх очищають від землі, миють і сушать в теплому добре провітрюваному приміщенні або на селянській печі, розклавши тонким шаром.[48]
Звіробій звичайний - Hypericum perforatum L. (родина Нурегїсасеае)
Застосовують лікуючи хвороби травного каналу. Препарати з нього сприяють зменшенню спазмів кишок та жовчних шляхів, розширюють кровоносні судини, їм властива досить виражена протизапальна дія на слизові оболонки травного каналу. [35]
Хворим на хронічну форму гастриту призначають 10% настій звіробою по 100 г тричі на день перед їдою протягом 1 - 2 місяці. Внаслідок такого лікування у хворих зникає біль, нормалізується кислотність шлункового тракту. [39]
Чебрець повзучий — Thymus serpillum L (родина Lamiaceae)
Це рослина з антисептичними, болезаспокійливими та седативними властивостями. Препарати чебрецю використовують для лікування запальних процесів сечовивідних органів. [48]
При коклюші рекомендують як відхаркувальний та заспокійливий засіб такий збір: трави чебрецю - 20 г, фіалки запашної, багна болотного, листків підбілу, квіток глоду - 10 г. Одну столову ложку збору заливають одною склянкою окропу. Вживають протягом дня за 5 - 6 прийомів.[22]
Для лікування запалення дихальних шляхів заварюють одну столову ложку суміші трави чебрецю (25 г), листків підбілу (20 г) квіток первоцвіту (30 г), у двох склянках окропу, настоюють 3-4 години, відціджують і п’ють по півсклянки на день.[20]
Фіалка триколірна - Viola tricolor L (родина Violaceae)
Фіалку вживають при хронічних захворюваннях шкіри, авітамінозах, трофічних виразках, ревматичному артриті. Для лікування фурункульозу готують чай із суміші трави фіалки триколірної (15 г), квіток нагідок (10г), кореня лопуха (5 г), одну столову ложку суміші настоюють в 200 мл холодної перевареної води, кип'ятять 1 хв, відціджують і п'ють по півсклянки тричі на день. Чай впливає заспокійливо при статевому перезбудженні.
Волошка синя - Centaurea cyanus L. (родина Asteraceae)
Препарати волошки синьої мають антисептичні та протизапальні властивості, а тому їх застосовують, лікуючи запальні захворювання очей, оскільки волошка не подразнює тканини. [48]
Суміш: квітки волошки -15г, трава фіалки триколірної - 20 г, трава кропиви дводомної, листки горіха волоського, квітки нагідок, трава хвоща польового, трава вероніки лікарської - по 10г. Чотири повні столові ложки суміші залити 1 л сирої води, настояти протягом ночі, вранці покип'ятити 5-7 хв. Вживати 4-5 разів на добу. [39]
Стокротки багаторічні — Bellis perennis L. (родина Asteraceae)
Використовують для лікування туберкульозу легень, при бронхіальній астмі, пілонефриті, сечокам'яній хворобі. [20]
Напаром стокроток лікують вугри, фурункули виводять родимі плями. Вживають у вигляді чаю. Дві столові ложки подрібненої рослини заливають одною склянкою окропу і настоюють 10 хв. П'ють по дві склянки на день ковтками. [21]
Медунка лікарська — Pulmonaria officinalis L (родина boraginaceae).
Препарат цієї рослини регулює діяльність деяких залоз внутрішньої секреції, посилює кровотворення, має кровоспинні та протизапальні властивості.
Для лікування хвороб легень призначають такий