чай із медункою: дві столові ложки подрібнених листків рослини заливають 1 л води і додають одну столову ложку меду. Цю суміш ставлять на вогонь і випаровують до половини. Вживають по 1 - 2 чайні ложки тричі на день перед їдою. [42]
Рутка лікарська — Fumaria officinalis L.(родина Fumariaceae).
Використовують спиртові екстракти рослини як проти спазматичний засіб при лікуванні гастриту із недостатньою кислотністю, спастичного коліту, хвороб печінки та жовчного міхура, при виразковій хворобі шлунка, як потогінний та кровоочисний засіб при фурункулах, лишаї, прищаїх, висипах на тілі. [48]
Для виготовлення ліків використовують траву рослин. Збирають її під час цвітіння, зрізаючи всю наземну частину, й швидко сушать.
Сирий сік вживають при переміжній пропасниці, гемороїдальних кровотечах, після сильних внутрішніх кровотеч, при туберкульозі легень, для підтримання сили після тривалої, виснаженої недуги. Для цього на одну склянку пива або сироватки беруть 1 - 2 столові ложки сирого щойно віджатого соку рослини і вживають по 2 - 3 чарки на день. [35]
5.3. Медоносні рослини
За даними анилізу медоносна флора України нараховує близько 900 видів, які бджоли використовують як джерело нектару. Із зазначеної кількості видів близько 472 – основні медоноси. Вони належать до 74 родин, з яких 5 представлені найбільшою кількістю видів. Це айстрові (48 видів – волошка, соняшник, осот та ін.), бобові (60 – люцерна, конюшина), розові (43 – глід, яблуня, груша, вишня), губоцвіті (45 – м’ята, розхідник, чебрець),хрестоцвіті (25 – редька, гірчиця, суниця та ін.). Географічний розподіл медоносів досить різноманітний. Види поширені на всій території України (становлять 70,0% загальної кількості.) Ті, які зустрічаються лише на Поліссі – 11,3%, Лісостепу – 17,7%, Степу – 11,1%, Криму – 17,1%, Карпатах – 12,8%. [36]
За аналізом життєвих форм основна частина медоносів представлена трав’янистими рослинами – 70,0%, дерева – 16,1%, кущі – 10,7%, напівкущі та ліани – 3,0%. Кількість видів дерев і кущів у різних регіонах України майже однакова. Щодо трав’янистої флори то в Криму, Лісостепу вона різноманітніша, ніж у інших регіонах. У Карпатах і Криму переважають багаторічні трав’янисті рослини. [13]
Медоноси лісів належать до найбільшої групи. Вони поширені по всій території України й істотно впливають на формування нектарного балансу заліснених територій.
Медоносні рослини та пилконоси є серед деревних порід (липа серцелиста, в’яз граболистий,дуб звичайний), кущів (ліщина звичайна, види роду глід, тощо), а також серед трав’янистих рослин (анемона дібровна, барвінок малий, медунка лікарська, підсніжник білосніжний, проліска дволиста, тощо). [27]
На досліджуваній території було виявлено 42 види рослин, які мають медоносні властивості. Найбільше з них належать до родини Fabaceae, найменше Liliaceae, Primulaceae, Brasicaceae.
Найбільш поширеними виявилися такі види рослин:
Верба козяча – Salix caprea L. (родина Salicaceae)
Верба козяча росте в лісах та чагарниках, на узліссях і схилах. Даний вид пошерений на всій території України.
В. козяча цінний медонос. Вона найбільш ранній весняний медонос та пилконос і за нектаропродуктивністю найбагатша серед інших видів верб. При сприятливих погодних умовах бджоли активно відвідують верби. Одна квітка протягом цвітіння виділяє 2,5 – 4,5 мг нектару. Медопродуктивність коливається від 75 до 150 кг/га. У подібних умовах ростуть В. чорніюча і В. вушката, але вони мають гірші медоносні властивості. [25]
Дуб звичайний – Quercus robur. L. (родина Fagaceae)
Д. звичайний росте у лісах, утворює самостійні формації або в суміші з іншими породами.
Зазначений вид поширений на всій території України.
Д. звичайний є добрим пилконосом, а при сприятливих кліматичних умовах виділяє і нектар. Тоді його охоче відвідують бджоли. Крім цього виду, наводять Д. пухнастий та Д. скельний. Із дуба крім пилку бджоли збирають смолисті речовини.[52]
Проліска дволиста - Scilla bifolia (родина Liliaceae)
П. дволиста росте у листяних лісах, по чагарниках, на узліссі, трав’янистих схилах.
Зазначений вид поширений майже по всій території України.
П. дволиста – середній медонос, але ціниться як ранньовесняна рослина. Одна квітка виділяє 0,1 – 0,15мг цукру в нгектарі. В погожі дні бджоли збирають нектар, придатний для розвитку сімей. П. дволисту використовують у декоративному садівництві а також у народній медицині.[10]
Пшінка весняна – Ficaria verna Huds (родина Ranunculaceae)
П. весняна росте по вологих тінистих місцях у лісах та між чагарниками.
Зазначений вид поширений по всій території України.
П. весняна – середній ранньовесняний медонос, виділяє нектар і пилок, який бджоли використовують для розвитку сімей.[15]
Люцерна серповидна – Megicago folcate (родина Fabaceae).
Л. рерповидна росте по луках, на узліссях, у світлих лісах, по чагарниках.
Зазначений вид поширений на всій території України.
Л. серповидна добрий медонос. Одна квітка виділяє 0,05 – 0,07 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність в середньому становить від 20 до 230 кг/га. Бджоли активно відвідують її і використовують як джерело підтримуючого, а при великих площах – як промислового медозбору.[23]
М’ята польова – Mentha arvensis L. (родина Lamiaceae)
М. польова росте на заплавних луках, по берегах річок, як бур’ян на городах.
Зазначений вид поширений на всій території України.
М. польова характеризується як медонос, але дані про її медопродуктивність відсутні. Бджоли активно відвідують її, збираючи нектар і пилок.
Цей вид використовують як лікарську рослину.[24]
Підмаренник справжній – Galium verum L. (родина Rubia)
П. справжній росте у лучно-степових місцях, по узліссях і галявинах, на степових схилах і кам’янистих відшаруваннях, по заплавних луках високого рівня, у сухих борах, на гірських схилах.
Зазначений вид поширений на всій території України.
П. справжній добрий медонос, який виділяє багато нектару і пилку. Під час цвітіння його охоче відвідують бджоли. Одна