Насіння готують до весняного висівання. Проводять інвентаризацію – облік вирощеного в розсадниках садивного матеріалу та закладених весною лісових культур. Визначають їхній стан та якість.

Важливим показником роботи розсадника є вихід стандартного садивного матеріалу з одиниці площі, а на ділянках лісових культур – приживлюваність висаджених сіянців. На незайманих лісом площах готують грунт під лісові культури та захисні лісонасадження наступного року.

Завершають рубки догляду в листяних і мішаних молодняках. Продовжують проріджувати хвойні молодняки. Обстежують ліс з метою знешкодження небезпечного шкідника – непарного шовкопряда.

У жовтні продовжують збирати насіння ялини, кленів, вільхи, глоду та ін.

Закладають на стратифікацію насіння кленів, ялини, бузини, шипшини, глоду. Збирають жолуді.

Припиняють обробку та підготовку грунту під культури наступного року.

У перший зимовий місяць продовжують збирати насіння глоду, ясеня та ін. Заготовляють шишки сосни звичайної, ялини, модрини. Поглинають працювати шишкосушарні.

На розсадники завозять добрива. Лісова охорона контролює додержання лісозаготівельних правил рудок і технології розробки лісосік.

В нашому районі велику увагу приділяють тису. Висока цінність деревини призвела до масового винищення цієї породи ще задовго до початку інтенсивної експлуатації лісів. Лісорослинні умови Княжвірського заказника сприятливі для вирощування високопродуктивних насаджень, що одночасно відіграють протиерозійну, ґрунтозахисну й водорегулювальну роль.

Значний внесок у збереження і відтворення тиса в Княж дворі зробили директори й старші лісничі Коломийського лісгоспу до 1959 р. Так лісничий І Король зробив чимало для збереження, охорони та розмноження сіянців та саджанців.

Лісівниками Коломийщини надають великого значення вирощування посадкового матеріалу тиса, лісовим шляхом, розсадником. Застосовують в основному два способи вирощування – це і висівання насіння та вегетативно – методом зеленого живцювання в парниках.

Перед у розмноженні тиса ведуть лісництва: Пече ніжинське (лісничі М.Кудляк, І. Павлюк, А.Сметанюк), Шепарівське (лісничі І.Король, В.Юрченко, В. Настюк). Вони також залучають для вирощування тису молодь Пече ніжинського шкільного лісництва.

Лісники надавали особливого значення догляд за тисом, як за окремими деревами, так і групами дерев. Роблять спроби догляду методом рубок, санітарного оздоровлення насадження, очистки площі від захищення лісовими відходами. При обстеженні цього насадження в жовтні 2001 р. Виявлено, що дерева тиса розвиваються добре, є маленькі сіянці віком до 5 років що раніше спостерігали рідко. На великих площах кількість підросту помітно збільшилася.

Тис відзначається дуже повільним ростом, особливо в перші 10 років життя. Тому йому властива незвичайна для карпатських лісоутворювачів довговічність. При оптимальних умовах він доживає до 1000, а окремі дерева – до 4000 років.

У лісовому господарстві працюють люди різних професій. Це лісники й лісокультурники, лісоруби, техніки й інженери та ін.

Стати добрим лісовим господарем зможе перш за все той, хто любить природу. Щоб вести лісове господарство, бути його охоронцем, необхідно знати життя лісу, особливості лісової роботи.

Для опанування цими знаннями важливо не тільки дістати спеціальну освіту, а й працювати постійно в одному лісовому господарстві. Неабияке значення має фізична підготовка, витривалість і винахідливість, мужність і стійкість, уміння добре володіти встановленого зразка, зброєю.

Адже працівникові лісу доводиться зустрічатися із стихійними природними явищами, лісовими пожежами та ін.

До штату лісового господарства входять фахівці: головний лісничий, інженер лісового господарства, інженер лісових культур, інженер з переробки деревини, економіст та ін.

Працівники лісового господарства у повсякденній роботі користуються так званими таксаційними описами, планшетами, планами лісонасаджень. Усі матеріали, що стосуються впорядкування лісів готують лісовпорядники.

Лісничий-провідний спеціаліст лісової справи, він очолює лісництво. А помічник лісничого повинен мати велику або спеціальну середню освіту й стаж роботи в лісовому господарстві не менше як два роки. Він керує різними роботами, що виконуються в лісництві. Майстер лісу організовує роботу лісників, забезпечує виконання всіх планових робіт на закріплений за ним лісогосподарській ділянці.

Потреби народного господарства вимагають промислових вирубок лісу. Але вирубувавши ліс, треба його насадити. Саме лісокультурники забезпечують лісове господарство садівним матеріалом. Адже вирощування лісу починається з заготівлі насіння лісових порід.

Також всі інші професії є своєрідними і необхідними і кожний з лісових господарів виконує свої функції по вирощуванню і догляду за лісом.

Умови науково-технічного прогресу вимагають від працівників лісового господарства високої професійної підготовки і високого загальноосвітньої рівня. Великі зміни відбуваються в лісових виробничих процесах. Зростає технічне оснащення у лісі. Виробництво все більше потребує висококваліфікованих працівників.

З лісовими професіями учні можуть ознайомитись, працюючи в шкільних лісництвах. Тут вони вивчають природу, поглиблюють свої знання з біології, ознайомлюються з добром дерев для рубки, вивчають документацію лісництва та ін. Шкільні лісництва забезпечені відповідною лісогосподарською технікою і працюють під керівництвом досвідчених працівників лісництва.

Підготовкою лісових спеціалістів середньої ланки займаються лісні школи й лісні технікуми. У лісних технікумах на спеціальному і заочному відділеннях вчаться майбутні техніки, бухгалтери й економісти.

Вищі навчальні заклади готують інженерів лісового господарства, інженерів-механіків лісогосподарських машин, економістів, бухгалтерів, спеціалістів із захисту рослин від шкідників і хвороб, спеціалістів з електронно-обчислювальної техніки та ін. Працівники лісогосподарських підприємств і установ можуть здобути відповідну освіту без відриву від виробництва, навчаюсь на заочних відділеннях технікумів чи вузів. У такому разі їм надається додаткова відпустка на загальних підставах для складання вступних екзаменів і навчальних сесій.

В Україні існує багато вузів, які готують спеціалістів лісового господарства. Найкращими є Львівський лісотехнічний інститут, Кременецький лісний технікум, також є вузи в Краківській, Рівненській та ін. Областях нашої країни.

Якщо хочеш отримати дану професію, то можна вибрати будь-яке місце навчання лісової справи.