КВІТКА.

Квітка –генеративний орган. Поява квітки в процесі еволюції – ароморфоз, що забезпечив широке розселення на землі.

Квітка – це видозмінений і обмежений в рості пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у квіткових рослин.

Функції квітки:

1. Утворення тичинок з пилковими зернами.

2. Утворення маточок (плодолистків) з насінними зачатками.

3. Запилення.

4.Запліднення.

5.Формування насіння і плоду.

Будова квітки: маточка, тичинки, оцвітина (чашолистики і пелюстки).

Чашечка – сукупність чашолистиків; буває: зрослолиста, роздільнолиста.

Віночок – сукупність пелюсток; буває: роздільно-пелюстковий і зросло-пелюстковий.

Оцвітина – сукупність чашолистиків і пелюсток; буває: проста (є лише чашолистики або пелюстки) і подвійна (є і чашолистики і пелюстки).

Квітки без оцвітини називаються голими.

Типи квіток.

1. Двостатеві ( є тичинки і маточка).

2. Одностатеві (є або тичинки, або маточка).

а) тичинкові (чоловічі)

б) маточкові (жіночі).

Рослини поділяються на:

1. Однодомні – чоловічі і жіночі квітки на одній рослині (огірок, кукурудза, береза, дуб).

2. Дводомні – чоловічі і жіночі квітки на різних рослинах (верба, тополя, конопля).

Розрізняють квітки:

1. Асиметричні – не можна провести вісь симетрії (гладіолус).

2. Неправильні – можна провести тільки одну вісь симетрії (горох, люпин).

3. Правильні – можна провести дві і більше осей симетрії (яблуня, лілія).

Маточка (приймочка, стовпчик і зав’язь) може бути одна або декілька.

Приймочка – розширена верхня частина маточки; стовпчик – звужена частина маточки; в зав’язі знаходиться порожнина – гніздо, в гнізді, на стінках зав’язі формуються насінні зачатки (від 1 до декількох тисяч). В насіневому зачатку міститься:

1. Насінева ніжка.

2. Нуцелус (паранхіма поживна і захисна).

3.Пилковхід (мікропіле).

4.Зародковий мішок.

5.Покриви нуцелуса – інтегументи.

Зародковий мішок насінного зачатка – жіночий гаметофіт. На місці майбутнього зародкового мішка шляхом мейозу утворюється тетрада гаплоїдних мегаспор. Три з них відмирають і руйнуються, а четверта дає початок жіночому гаметофіту. Мегаспора ділиться мітотично з утворенням 8 клітин. В зародковому мішку є 8 клітин: з одного полюса – яйцеклітина і дві допоміжні клітини – синергіди, на протилежному – три клітини антиподи. Вони мають гаплоїдний набір хромосом. А посередині зародкового мішка міститься диплоїдна клітина з вторинним ядром.

Тичинки: тичинкова нитка, за допомогою якої прикріплюється до квітколожа та пиляк, що містить пилок.

Пиляк складається з двох половинок, у кожній половинці є гнізда (пилкові мішки – спорангії, в спорангіях з первинних спорогенних клітин утворюються гаплоїдні мікроспори (мейозом).

Комахи, які запилюють квітки: бджоли, оси, джмелі, мурахи, метелики. Перехресне запилення забезпечує обмін генами, дає матеріал для природного добору, підтримує високу гетерозиготність популяції і зберігає стійке потомство.

Штучне запилення широко застосовується людиною для підвищення врожаю і отримання нових сортів рослин (соняшник, кукурудза).

ЗАПЛІДНЕННЯ.

Запліднення – це процес злиття чоловічої статевої клітини із жіночою.

Під час запилення пилок попадає на приймочку маточки. Пилкове зерно набрякає і починає утворюватись пилкова трубка. Утворення цієї трубки стимулюється речовинами які виділяються приймочкою маточки. В пилкову трубку попадають дві гаплоїдні клітини: велика – вегетативна (що буде активувати ріст пилкової трубки) та генеративна (з якої в результаті мітозу утворюється два спермії). Згодом вегетативна клітина дегенерує. Пилкова трубка через особливий отвір в оболонках насінного зачатку (пилковхід – мікропіле) проникає до зародкового мішка. Досягши яйцеклітини пилкова трубка розривається і з неї виходять два спермії. Один з сперміїв зливається з яйцеклітиною, утворює диплоїдну зиготу, з якої розвивається зародок. Другий спермій зливається з вторинним диплоїдним ядром (центральна яйцеклітина), в результаті чого утворюється триплоїдна клітина, яка дає початок ендосперму – запасу поживних речовин для зародка.

Запліднення у покритонасінних рослин називається подвійним і відкрив його російський цитолог і ембріолог – С.Г.Навашин у 1898 р.

Утворення насіння і плодів.

Внаслідок подвійного запліднення, з насіннєвого зачатка формується насінина. Вона складається з зародка та запасу поживних речовин. Вкрита насінною шкіркою. Насінна шкірка розвивається з покривів насінного зачатка, а стінка зав’язі, розростаючись, утворює оплодень (плід).

ПЛІД.

Утворюється у зав’язі маточки після запліднення, або з інших частин квітки (квітколоже – шипшина, оцвітини). Саме через наявність плода, квіткові рослини називають покритонасінними.

Значення плода.

1. Захищає насіння на всіх етапах дозрівання від висихання, холоду, механічних пошкоджень.

2. Сприяє поширенню насіння.

3. Створює додатковий запас води і поживних речовин.

Оплодень складається з трьох шарів:

1. Зовнішній (тонкий або шкірочка).

2. Середній (товстий, соковитий, м’ясистий чи сухий, з великою кількістю цукру або олії).

3. Внутрішній (тонкий, може бути плівчастий, шкірястий або здерев’янілий, кам’янистий).

Типи плодів.

1. За вмістом води:

а) Соковиті – мають м’ясистий середній шар оплодня;

б) Сухі – на мають соковитої м’якоті;

в) Оплодень сухий або дерев’янистий.

2. За способом розкривання сухі плоди поділяються на: розкривні і нерозкривні. Розкривніплоди мають кілька або багато насінин. Їхні стінки можуть бути здерев’янілими, шкірястими або перетинчастими.

Розкривні плоди поділяються на:

1. Коробочка (мак)

2. Біб (горох)

3. Стручок ( капуста)

4. Стручечок (грицики)

Нерозкривні – звичайно однонасінні:

1. Горіх (ліщина).

2.Сім’янка (соняшник)

3.Зернівка (пшениця)

4 Горішок (липа).

3. Соковиті плоди можуть бути простими і складними:

а) Прості – мають одну насінину (кістянка – вишня) або багато насінин (ягода – виноград,

смородина, помідор, яблуко – яблуня, груша).

б) Складні – утворені з кількох окремих квіток (Супліддя – у шовковиці) або з кількох маточок

однієї квітки (багатокістянка – у малини).

Особливий плід – яблуко (у яблуні і в груші).

Поширення плодів і насіння сприяє розселенню рослин, а розселення – збереженню і процвітанню видів.

СПОСОБИ ПОШИРЕННЯ ПЛОДІВ І НАСІННЯ.

1. Саморозкидання (автохорія – жовта акація, квасоля, фіалка, герань).

2. Вітром (анемохорія – кульбаба, клен, липа).

3. Водою (гідрохорія – глечики, осока).

4. Птахами (орнітохорія – горобина, калина, вишня).

5. Тваринами (зоохорія – череда, лопух, нетреба).

6. Людиною (антропохорія – подорожник,