У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
енергії, що виділяється при засвоєнні того чи іншого харчового продукту становить його енергетичну цінність. Її вимірюють у калоріях або джоулях. Кількість енергії, що надходить до організму з поживними речовинами, має бути збалансована з його енерговитратами (дотримання енергетичного балансу). Потреба людини в енергії залежить від віку, статі, ваги, стану процесів обміну, характеру фізичної та психологічної діяльності, професії, кліматичних та географічних умов. Мінімальні для організму затрати енергії мають місце в умовах абсолютного спокою, натще, при нормальній температурі тіла та в зоні температурного комфорту (18-20?С). Тоді енергія затрачається тільки для забезпечення основних процесів життєдіяльності (робота серця, печінки, нирок, періодичні скорочення дихальних м’язів, підтримання температурного режиму тіла). Такий найнижчий рівень обміну речовин – основний обмін. Він становить з розрахунку на 1 кг ваги тіла – 1ккал за 1 год. Однак ця величина не постійна, залежить від індивідуальних особливостей, крім того на неї впливає вік, стать, величина поверхні тіла, характер харчування, фізичне навантаження, захворювання.
Дотримання енергетичного балансу забезпечується раціональним харчуванням. У відповідності з раціональним харчуванням розроблені і продовжують розроблятися норми харчування, для людей різних професій. Залежно від енерговитрат населення поділяється на 5 груп: 1 гр переважно розумова праця – 167 кДж на 1 кг маси тіла на добу; 2 гр – легка фізична праця – 179 кДж; 3 гр – праця середньої важкості 192 кДж; 4 гр – важка фізична праця – 221 кДж; 5 гр – особливо важка праця – 252 кДж. У кожній групі також враховується стать і вік. У добовому раціоні дорослих людей білки, жири і вуглеводи використовуються в співвідношенні 1:1:4. В середньому за добу людина має спожити 80-100 г білків (з них 50 гр тваринних), стільки ж жирів (з них 60 гр тваринних), 350-500 г вуглеводів (з яких на прості має припадати не більше 100 гр). Крім того, необхідно враховувати, що для організму, який росте, калорійність їжі повинна перевищувати енергетичні витрати. У противному разі ріст і розвиток організму затримуються. Для здоров’я організму важлива не тільки достатня кількість поживних речовин, але й правильне співвідношення між ними. Однобічне харчування часто є причиною різних хвороб. Наприклад: переважання білкової їжі – подагра, вуглеводної – карієс, ожиріння, цукровий діабет, жирної – ожиріння, атеросклероз, гіпертонічна хвороба. Лікувальне харчування. Лікувальне харчування є обов’язковим компонентом комплексного лікування людей при багатьох захворюваннях. Воно полягає у застосуванні з лікувальною і профілактичною метою спеціальних раціонів на основі певних наборів продуктів, технології обробки, дотримання особливого режиму приймання їжі. Роль лікувального харчування при різних захворюваннях неоднозначна. В одних випадках воно є єдиним методом лікування – це група вроджених порушень амінокислотного і вуглеводного обміну речовин, кишкового травлення та всмоктування, коли певна дієта може попередити глибоку розумову неповноцінність, запобігти дистрофізації та інвалідизації дитини. В інших випадках лікувальне харчування є одним з основних методів, без якого інші терапевтичні дії виявляється малоефективними (харчова алергія, ожиріння, цукровий діабет, хронічні захворювання травної системи. При деяких захворюваннях лікувальне харчування не є вирішальним, але впливає постійно та тривало на запальний метаболізм, підвищує опірність організму, ефективність терапії (хронічні захворювання нирок, печінки, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату). В усіх випадках дієта складена на основі принципів раціонального харчування. Хвора людина повинна отримувати повноцінне харчування. В лікувальних закладах використовуються лікувальні дієти (№ 1-15). Відомо більше 20 вітамінів, що мають безпосереднє значення для здоров’я людини. Всі вони поділяються на 2 групи: 1. жиророзчинні (А, D, Е, К)., 2. водорозчинні (В, С, Р, РР). Вітамін А (ретинол) – 1-2 мг на добу, міститься у повноцінному вигляді у тваринних жирах: печінці, риб’ячому жирі, нирках, ікрі, вершковому маслі, молоці, яєчних жовтках. В організмі людини може синтезуватися з жовтого пігменту-каротину що міститься в моркві, абрикосах, кропиві, червоному перці. Значення: входить до складу пігменту зорових рецепторів – паличок і колбочок, які формують кольоровий і світловий зір, сприяє нормальному росту організму (тому його ще називають вітамін росту), розмноженню та відновленню клітин, які швидко і постійно змінюються – крові, шкіри, слизових оболонок, завдяки надзвичайному значенню у білковому обміні він підвищує опірність тканин до інфекцій і прискорює процеси загоєння ран. Недостача вітаміну А: куряча сліпота – людина майже нічого не бачить у сутінках, поява виразок, гнояків, недостатній ріст, схильність до інфекційних захворювань. Вітамін D (D2, D3) (протирахітичний, кальціферол) 0,02 – 0,05 мг. Міститься у жовтках яєць, вершковому маслі, риб’ячому жирі. Може утворюватися у шкірі людини під впливом ультрафіолетового проміння з холестерину, який утворюється в організмі або надходить з їжею. Вітамін D впливає на обмін мінеральних речовин. Він разом з гормонами щитовидної залози впливає на процеси кісткоутворення і регулює правильне співвідношення Са і Р, з яких складаються кістки, забезпечує всмоктування їх у тонкому кишечнику, перенесення кров’ю до кісткової тканини. У разі гіпо- й авітамінозу виникає захворювання – рахіт (в дитячому віці кістки розм’якшуються, тоншають, не зростає тім’ячко, ніжки викривляються, спотворюються, ріст уповільнюється, порушується утворення зубів, можуть бути зміни в нервовій системі. Вітамін К (Філохінон, антигеморагічний). Синтезується лише у здоровій печінці та кишечнику мікробною флорою. Міститься в достатній кількості в звичайній їжі (капуста, шпинат, салат, кропива). Бере участь в синтезі протромбіну, що відбувається в печінці, підвищує здатність крові до зсідання, запобігаючи кровотечам. При гіповітамінозі – порушення зсідання крові, сильні кровотечі. Вітамін Е (токоферол, вітамін розмноження) 10-15 мг міститься в достатній кількості в звичайній їжі, |