порушується процес мінералізації кісток, вони стають гнучкими, легко викривлюються. Така хвороба називається рахітом. У старих людей кількість мінеральних солей зростає. Тому кістки стають крихкими, часто ламаються. Ріст кістки регулюється соматотропіном – гормоном росту, що виділяється гіпофізом.
Сполучення кісток.
1.Нерухоме (зрощення) кістки мозкового черепа.
2.Проміжні (напівсуглоби) тазові кістки між собою.
3.Рухомі (суглоб) за кількістю діляться на:
А) прості – утворюються двома кістками.
Б) складні – утворюються кількома кістками.
Будова суглоба: одна з кісток – головка суглоба, а кінець другої – суглобова западина. Форма головки: відповідає одна одній і рухами, які здійснюються в суглобі. Головка і западина вкриті шаром гладких хрящів в суглобі і пом’якшує поштовхи. Кістки суглоба вкриті суглобовою сумкою, в якій міститься рідина, що зменшує тертя поверхні кісток. Зовні суглобова сумка оточена зв’язками та м’язами прикріпленими до неї і переходить у окістя.
Суглоби: ліктьові, колінні, плечові, кульшові. За кількістю кісток, що утворюють суглоби: прості (2 кістки), складні (більше 2 кісток). За формою суглобових поверхонь: плоскі, кулясті, яйцеподібні, сідлеподібні, циліндричні. За об’ємом можливих рухів: одно-, два- і баготоосьові.
З’єднання кісток:
1.Нерухоме.
2.Напіврухоме.
Нерухоме з’єднання кісток утворюється за допомогою їхнього зростання (тазові кістки), або утворення швів (кістки черепа). Напіврухоме з’єднання утворюється хрящовими проміжками (ребра з грудною кісткою, хребці хребта людини між собою, за винятком крижових, у новонароджених дітей кістки черепа з’єднуються напіврухомо.
Скелет.
1. Скелет голови – череп.
а) Мозковий відділ – лобова (1), потилична (1), тім’яні (2), скроневі (2), основна (1), решітчаста (1).
б) лицьовий відділ – верхньощелепні (2), нижньощелепна (1), виличні (2), носові (2), піднебінні (2), слізні (2), леміш (1), під’язикова (1).
Єдина кістка черепа, що рухомо сполучена з іншими кістками – нижньо-щелепна.
2. Скелет тулуба.
Хребці складаються з 33-34 хребців, між хребцями знаходяться хребцеві прокладки – диски, які надають хребту гнучкості. Хребет має 4 вигини. У шийному і поперековому відділі вони опуклістю спрямовані вперед – лордози, а в грудному і крижовому назад – кіфози. Вигини хребта збільшуються розмірами грудної і тазової порожнини, завдяки їм центр маси тіла переміщується назад, що забезпечує тілу рівновагу, полегшує ходіння на двох ногах, зменшує струси і поштовхи при бігу та стрибках.
Будова хребця: тіло, дуга і відростки. Між тілом хребця і дугою є отвір. Отвори всіх хребців утворюють хребетний канал, в якому міститься спинний мозок. Всі хребці мають відмінності у формі та розмірах. Розміри хребців збільшуються.