ТРАВЛЕННЯ. ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ.
Значення процесів травлення та всмоктування поживних речовин в шлунково-кишковому тракті для життєдіяльності організму людини.
Життя організму неможливе без поповнення його тканин енергією, будівельним матеріалом, вітамінами, мінеральними речовинами і водою. Воно здійснюється за рахунок їжі.
Щоб з харчових продуктів вивільнилась енергія і вони стали придатними для включення в обмін речовин. Їжа в травному апараті піддається механічній і хімічній обробці, ця обробка відбувається під впливом ферментів, до складових частин, які придатні до всмоктування в кишках і подальшого засвоєння в тканинах. Отже, процес розщеплення складних органічних речовин на прості розчинні сполуки, які можуть всмоктуватися і засвоюватися організмом, називається травленням.
Всмоктування – це процес переносу речовин з навколишнього для організму середовища в його внутрішнє середовище. Для людини таким навколишнім середовищем є порожнина травного каналу, а внутрішнім – оптимальні клітини слизової оболонки кишок, міжклітинний простір, лімфа і кров. Всмоктування проходить головним чином у тонких кишках, які морфологічно і функціонально пристосовані до цього. Неперетравлені рештки харчових мас видаляються з травного каналу у вигляді калу. З ним виводяться солі, пігменти, шкідливі для організму речовини.
Розщеплення поживних речовин відбувається за допомогою травних соків, які містять ферменти.
Основні властивості ферментів:
1.специфічність дії – кожний фермент розщеплює поживні речовини тільки певної групи (білки, жири чи вуглеводи) і не розщеплює інших;
2.ферменти діють тільки у певному хімічному середовищі – одні в лужному, другі в кислому;
3.найбільш активно ферменти діють за t тіла, а за t – 70-100?С вони руйнуються;
4.невеличка кількість ферменту може розщепити велику масу органічної речовини.
Ферменти (ензими) – це біологічні каталізатори (прискорювачі) хімічних реакцій, вони мають білкову природу.
Основні відомості про харчові продукти рослинного і тваринного походження, способи їх зберігання.
Основними поживними речовинами, які надходять з їжею є: білки, жири і вуглеводи. Крім них у харчуванні людини важливу роль виконують вітаміни, органічні кислоти, включаючи і нуклеїнові кислоти, мінеральні речовини та інші, які не являються джерелом енергії. Але без яких не можливе засвоєння речовин в організмі.
Харчові продукти раціону людини різноманітні і поділяються на тваринні і рослинні.
Тваринні продукти є джерелом пластичних (за рахунок білків) й енергетичних (за рахунок жирів) речовин. До них відносяться: м’ясо і м’ясні продукти, риба і рибні продукти. Молоко і молочні продукти, яйця. Найважливішим компонентом цих продуктів є білки (3-20%0, які містять незамінні амінокислоти. Засвоюваність тваринних білків – 96%.
Жири тварин надходять в організм головним чином у вигляді вершків, вершкового масла. Свинячого сала, жирного м’яса птахів, риби.
Рослинні продукти – джерело енергії за рахунок вуглеводів. Представлені ці продукти зерновими, бобовими рослинами: крупа, борошно, хліб; овочами, фруктами і ягодами.
Овочі, фрукти, ягоди та їхні соки є джерелом біологічно-активних речовин – вітамінів, ферментів, мікроелементів (заліза, міді, йоду, кобальту).
Ці продукти містять клітковину, пектинові речовини та інші вуглеводи, органічні кислоти.
Для зберігання продуктів, які швидко псуються, потрібна холодильна камера. Місця зберігання м’яса, риби і молочних продуктів у ній повинні бути розмежовані.
За прийнятими санітарними правилами, продукти, які швидко псуються, повинні зберігатися в холодильних камерах за t – 0-8?С.
Слина має бактерицидні властивості і запобігає карієсу зубів, швидко загоює пошкоджену слизову оболонку, завдяки ферменту лізоциму, що міститься в ній. За добу слини в людини виділяється 1-1,5 л.
Слина виділяється рефлекторно. Їжа подразнює рецептори язика і слизової оболонки. Нервові імпульси від рецепторів по чутливих нервових волокнах надходять до довгастого мозку, де розташований центр слиновиділення. Від нього по рухових нервових волокнах нервові імпульси надходять до слинних залоз і стимулюють виділення слини. Це безумовнорефлекторне слиновиділення.
Слина може також виділятися і тоді, коли людина бачить їжу, відчуває її запах або навіть думає про неї. Це умовнорефлекторне слиновиділення.
Будова та функції зубів.
Зуби (dentes) розташовані в ротовій порожнині й призначені для відкушування, утримання та пережовування їжі, а також беруть участь в утворенні деяких звуків мови.
Дитина народжується без зубів (закладка ще в утробний період), перші молочні зуби з’являються з 6 місяців, а до 10-12 років вони замінюються на постійні. Остання пара зубів (зуби мудрості) з’являються до 25 років. У дорослої людини 32 зуби, за формою і функціями розрізняють різці, ікла, малі і великі кутні зуби. Спереду на кожній щелепі розташовані по 4 плоских різці, поряд з ними міститься по одному іклу. Різці та ікла мають прості поодинокі корені; ними відкушують їжу.
Далі з кожного боку є два малих і три великих кутні зуби, які подрібнюють їжу. Кутні зуби мають корені з кількома відростками.
В кожному зубі розрізняють коронку, шийку і корінь. Корені зубів закріплені в ямках альвеолярних відростків щелеп. Шийки зубів вкривають ясна, а в ротову порожнину виступають тільки коронки.
Зовні коронка вкрита емаллю – найтвердішою речовиною організму людини (97% - мінеральних солей: Са, Р, F), що захищає зуб від руйнування та проникнення інфекції. Під нею міститься основна речовина зуба – дентин (72% мінеральних солей, 28% органічної речовини та вода), яка заповнює також шийку та корінь зуба і за міцністю подібна до кісткової тканини. У корені дентин вкритий речовиною, схожою на емаль - цементом. У центрі зуба є порожнина, яка містить м’яку тканину – пульпу, в якій розміщені кровоносні судини (артерії, вени) та чутливі нерви.
Роль язика в перемішуванні їжі та сприйнятті її смаку.
Язик (lingua) – м’язовий орган, вкритий слизовою оболонкою з розташованими в ній рецепторами, які здійснюють контроль за процесами наповнення
