Лікарські рослини Богородчанського району

Дипломна робота для здобуття кваліфікації спеціаліст-біолог,

викладач біології

Вступ

Життя людське з моменту його виникнення прямо чи опосередковано залежить від рослин.

Багатий досвід використання природних ліків мали давні греки і римляни. Лікарські рослини вивчали Гіппократ (460-370р. до н.е.), римський вчений Гален (131-201р. н.е.), що вперше розробив методи екстракції діючих речовин із лікарських рослин. Арабський вчений Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна) у своєму творі “Канон лікарської науки” описав понад 400 рослин.

Рослинні організми, як відомо, є об’єктами наукових досліджень і відкриттів, природними моделями тих явищ, які повинна розкрити наука в майбутньому і застосувати їх на практиці. Наукова офіцинальна медицина зародилась і продовжує розвиватись на базі все глибшого вивчення й повнішого використання діючих речовин, які містяться в рослинах. Інтерес до природних лікарських рослин зростає серед фармакологів, фізіологів, біохіміків, практичних лікарів різного профілю, які прагнуть розширити арсенал лікарських засобів.

На території України росте близько 4000 видів вищих рослин. З цієї кількості до 800 видів використовують в народній та науковій медицині з лікувальною метою. З них офіційною медициною визнано приблизно 200 видів.

Багатовіковий досвід народу ліг в основу наукової лікувальної медицини, що й по нині користується речовинами з лікарських рослин, властивості яких були відкриті найраніше народом.

Актуальність теми: подальше вивчення рослин, що застосовуються з метою одержання природних та безпечних лікарських засобів, адже у сучасній фармацевтичній промисловості приблизно 40% всіх лікарських засобів є рослинного походження.

Дослідження цінних якостей рослин, контроль за їхньою динамікою та зміною в часі та збереження флористичного багатства сьогодні, в час екологічних катастроф в результаті взаємної співпраці науковців, спеціалістів медичного профілю та ботаніків.

Мета: провести наукові дослідження на даній території. Найповніше розкрити унікальні властивості кожної рослини зокрема. Вивчити морфологію та фізіологію рослин, особливості певних рослинних угрупувань, розповсюдженість рослин, екологічні зв’язки рослин, тварин і людини.

Завдання:

- ознайомитись з науково-технічною літературою даної теми;

- вивчити флору району дослідження;

- визначити лікарські рослини району дослідження;

- провести аналіз флори лікарських рослин району;

- подати ботаніко-екологічну характеристику окремих цінних лікарських рослин території досліджень;

- вивчити природоохоронні території Богородчанського району.

Об‘єкт дослідження: Територія Богородчанського району, Івано-Франківської області

Предметом дослідження даної роботи є лікарські рослини, що зростають на території Богородчанського району (дикоростучі види лікарських рослин, (трави, кущі, напівкущі, дерева), культурні види та декоративні (лікарські рослини, садів та парків).

Зміст

Вступ

1. Методика та об’єкти досліджень

2. Огляд літератури

3. Фізико-географічна характеристика території дослідження

3.1. Географічне положення

3.2. Геологічна будова

3.3. Геоморфологія

3.4. Водні ресурси

3.5. Ґрунти

3.6. Клімат

3.7. Тваринний світ

3.8. Рослинний покрив

4. Результати досліджень та їх обговорення

4.1. Конспект флори

4.2. Аналіз флори

4.3. Аналіз частоти зустрічності

4.4. Аналіз життєвих форм

4.5. Аналіз поширених видів у фітотерапії

5. Еколого-біологічна характеристика найбільш поширених видів

6. Природоохоронні об’єкти території дослідження

Висновки

Література

Додатки

1. Методика та об’єкти досліджень

Наші дослідження ми проводили на території Богородчанського району. Він знаходиться на Заході України, належить до Івано-Франківської області. Район знаходиться недалеко від географічного центру Європи, розташованого в Рахівському районі Закарпатської області. У межах району є території з рівнинним і гірським рельєфом, але більшу частину ( EMBED Equation.3
) площі займають гори. [12, с.3]

За тектонічною структурою територія нашого дослідження належить до Карпатського складчастого поясу. Північно-східна частина району належить до Передкарпатського передового прогину, а південно-західна до зовнішньої антиклінальної або скибової зони Карпатського складчастого поясу. Район знаходиться у зоні помірно-континентального клімату.

Дослідження гірських територій

До гірських відносять ділянки, розміщені в місцях із сильно пересіченим рельєфом з переважанням крутизни схилів 5( та коливанням відносних висот більш 100м. Границі окремих ділянок формуються тут по вододілах, тобто вздовж вододільних ліній гірських хребтів, ущелин, доріг і т.д. Опис пробної площі тут обов’язково починають із визначення висоти над рівнем моря і експозиції схилу на північні і південні. Визначають також ступінь доступності ділянки для різних видів транспорту, механізмів, людей, вказують на наявність в рослинних угрупуваннях рідкісних цінних, зникаючих, реліктових чи ендемічних видів.

Типи польових досліджень

Виділяють такі типи польових досліджень:

* маршрутний тип (рекогносцирувальний)

* детально-маршрутний

* стаціонарний

Маршрутний (рекогносцирувальний) тип використовують тоді, коли потрібно дати загальну характеристику території. Ця територія має значну площу – кілька тисяч га. Дослідник проходить та обстежує дану площу тільки 1 раз. Тут закладаються профільні лінії для дослідження. Вони закладаються в залежності від розмірів досліджуваної території через 500м, 1000м, 2000м.

Детально-маршрутний тип дослідження використовується тоді, коли потрібно одержати більш детальні дані про досліджувані фітоценози. В цьому випадку територія дослідження менших розмірів. Дослідник обстежує територію теж одноразово, але тут він закладає тимчасові пробні площі (Т.П.П.). Розміри цих ділянок для трав – 1м(1м, а для дерев – 100м(100м.

Стаціонарний тип досліджень використовується тоді, коли потрібне детальне обстеження фітоценозу певної території, яка за своїми розмірами є порівняно невелика. Це об’єкт, куди дослідник приходить не один раз, а кілька раз (в залежності від методики). Дослідник тут закладає постійні пробні ділянки (кілочки повинні бути певної довжини, підписані та пронумеровані).

Методи досліджень:

До І типу досліджень відноситься профільний метод.

До ІІ типу – метод тимчасових пробних ділянок (метод екологічних рядів).

До ІІІ типу – метод постійних пробних ділянок.

Окомірний метод прямого обліку

Рясність рослин визначає ступінь участі особин в біоценозі.

Рясність виду визначають різними методами, серед яких найпоширенішими є такі: окомірна оцінка рясності виду; безпосередній підрахунок рясності кожного виду, маси органічної