Діяльність людини істотно змінює природні ландшафти та видовий склад тваринного світу. Інтенсивне полювання, зростаюча господарська діяльність людей призвели до зникнення у ХІХ ст. у Карпатах – сарни, зайця білого, білої куріпки. Тваринні організми є складовою частиною комплексу неживих і живих компонентів природи та існують у різноманітних зв’язках.
До типових жителів лісу – тих, чиє існування повністю пов’язане з лісом, – належать вовк, білка, куниця лісова, тхір чорний, ведмідь, руда полівка. Борсук, козуля, дикий кабан, їжак, лісова миша, землерийка добре себе почувають не тільки у лісі, а й на полях у полезахисних лісосмугах, плавнях, степових яругах. Печери, горищі та дупла дерев заселюють нічниці, кажани. На узліссях та галявинах у глибині лісу часто оселяються лисиця, ласка, куниця кам’яна, заєць русак, миша польова, кріт.
Велику роль у природі та житті людини відіграють птахи. Багато з них поширюють насіння рослин. Одні види птахів (сенантропи) будують гніздо поблизу житла людей, харчуються насінням, рештками їжі, комахами і червами, оперення у них різнобарвне. Інші (хижі) гніздяться на скелях або на деревах. Рослинну їжу не вживають, живляться іншими тваринами, птахами, хребетними, мають загострений дзьоб, оперення у них одного або двох кольорів. Птахи становлять значну промислову і естетичну цінність. Також вони мають велике значення у знищенні шкідників сільського господарства. Наприклад, ластівка впродовж літа знищує близько 1млн. комах, а синиця за рік – близько 6,5 млн. яєць шкідливих комах. Є птахи осілі (сойки, синиці), кочівні (снігурі, граки) і перелітні (стрижі, солов’ї, вивільги, качки, гуси лебеді та ін.). Сезонна періодичність у житті птахів зумовлена нашим кліматом.
3.8. Рослинний покрив
Географічне положення Богородчанського району, грунтово-кліматичні умови сприяли формуванню багатого та різноманітного рослинного світу. В рівнинній частині і Передгір’ї Карпат переважають грабово-дубові ліси, дубові ліси, букові ліси та заплавні або долинні ліси. Великі площі займають мішані широколистяні ліси – грабово-букові, дубово-букові. У гірській частині поширені букові та смерекові ліси, менші площі займають соснові, ялицеві та мішані ліси. Дубові ліси або діброви складаються з дуба звичайного з домішкою граба, ясена, осики, берези, липи. В підліску – ліщина, крушина ламка, свидина, терен, глід. Незначні площі в рівнинній частині передгір’я Карпат займають мішані широколистяні ліси – грабово-букові та дубово-букові. Підлісок в таких лісах складається з поодиноких кущів ліщини, свидини, вовчого лика, малини, ожини. У трав’яному покриві трапляються маренка, копитняк, зеленчук, чистотіл, медунка лікарська. Також поширені буково-ялицеві ліси. У їхньому першому ярусі домінує, а у другому – бук. Також тут домішані дуб, граб, в’яз жорсткий, черешня, береза, осика, у підліску – ліщина, жимолость звичайна, бузина чорна, червона, горобина, малина. У трав’яному покриві – осока волосиста, переліска, щитники, калюжниця, кремена біла, з лікарських – зеленчук жовтий, маренка запашна, розхідник. [12, с.20]
Великі площі займають орні землі з культивованими рослинами, такими як: пшениця, овес, жито, гречка, льон, конюшина та ін. Трав’яниста рослинність представлена переважно луками, що є природними сінокосами і пасовищами. Лучна рослинність поширена по заплавах рік та по верхніх терасах і вододілах. Суходільні луки займають міжрічкові простори. Флору таких лук складають костриці лучна і червона, мітлиця тонка, конюшина лучна і повзуча, з лікарських рослин зустрічаються строкатки, оман високий, дягел лікарський, буквиця лікарська, череда три роздільна тощо. Невід’ємною складовою рослинності району є синантропна рослинність. Розрізняють два типи синантропної рослинності: сегетальну та рудеральну. Сегетальна (від лат. слова сегес – посів) рослинність зростає на оброблювальних людиною ґрунтах серед посівів культурних рослин або по парах чи перелогах. Цей тип рослинності є складовою частиною агрофітоценозу разом з культурною рослинністю. Бур’яни мають велику енергію розмноження як насінням так і вегетативно, одночасно вони є також і дуже цінними лікарськими рослинами. Це такі як: живокіст лікарський, хвощ польовий, полин гіркий, курячі очка польові, грицики звичайні, череда трироздільна, кульбаба лікарська тощо. Рудеральна (від лат. рудус – сміття) рослинність зростає в місцях з відчужним впливом антропогенного фактору. Це витоптані місця, забруднені різними органічними і неорганічними відходами, а також випаси, вигони тощо. Найбільш поширені рудеральні – полин звичайний, кропива дводольна, болиголов плямистий, кропива собача звичайна, спориш звичайний, цикорій дикий тощо. Слід відзначити, що сегетальні і рудеральні ценози дуже динамічні, стрімко виникають, розвиваються, зникають, а при зміні умов можуть знову зявлятися. Найменші площі займає болотяна рослинність. [3, с.85]
Рослини, що збереглись з минулих геологічних часів, – рододендрон жовтий, меч-трава, тис-ягідний – свідчать, що суходіл країни ще 280 тис. Років тому був укритий вічнозеленою субтропічною і тропічною рослинністю. Вона зникла під час останнього зледеніння. Сучасного вигляду рослинність набула близько 10 тис. років тому.
Таблиця 1
4. Результати досліджень та їх обговорення
Конспект флори
№ п/пРодинаРідВидЖиттєва формаЧаст. зустр.1Айстрові
(складноцвіті)
Asteraceae
(Compositae)ЕхінацеяЕ. пурпурова (Echinacea puepurea. L)траваCор1Соняшник С. звичайний (Heliathus annuus. L)траваSpВолошкаВ. синя (Centaure cyanus)траваCор1ЧередаЧереда трироздільна (Bideus triportita)траваCор2НечуйвітерН.-В. волохатий (Hieracium villosum)траваCор2КульбабаК. лікарська (Taraxacum officinale)траваCор3Нетреба Н. звичайна (Xanthium strumarium)траваSpЦикорійЦ. звичайний (Cichorium intybus. L)траваCор1Лопух Л. великий (Arctium lappa. L)траваCор2ДеревійД. звичайний (Achillea millefolium. L)траваCор3ПідбілП. звичайний (Tussilago farfara L)траваCор3ТатарникТат. колючий (Onopordum aconitum. L)траваCор3ОманО. високий (Inula helenium. L)траваCор1ПолинП. гіркий (Artemisia absinthium. L)траваCор1ЦминЦ. пісковий (Helichrysum arenarium. L)траваCор1РомашкаРомашка лікарська (Matricaria recutita. L)трава
траваCор2
Cор1Ромашка пахуча (Chamomilla suaveolens) L. MatricariaЛатукЛ. дикий (Lactuca serriola. L)трава
траваCор2
Cор1Л. посівний (Lactuca sativa. L)2Розові
(Rosaceae)ГлідГлід колючий (Crataegus oxyacantha)деревоSpТеренТ. звичайний (Prunus spinosa. L)кущCор1ЧеремхаЧ. звичайна (Padus avium)деревоCор3ЯблуняЯ. лісова (Malus sylvestris mill)деревоCор2ШипшинаШ. собача (Rosa canina. L)кущCор2ГрушаГ. звичайна (Pyrus communis)деревоCор1ВишняВ.