Горобина звичайна

(берек, виспина, ворбина, воробина, робина, рябина дика, рябка)

Sorbus aucuparia

Рябина обыкновенная

З лікувальною метою заготовляють зрілі плоди, а також квіти. Плоди - до настання приморозків. Квітки - під час цвітіння.

Плоди горобини звичайної містять вітаміни, антоціани, флавоноїди, цукри, органічні кислоти, пектинові і дубильні речовини, фенольні сполуки. Квітки в основному містять флавоноїди.

Галеновінпрепарати горобини звичайної мають послаблюючу, жовчогінну, гіпохолестеринемічну, кровоспинну, естрогенну, протизапальну дію.

Препарати горобини звичайної застосовують при гіпертонічній хворобі, захворюваннях печінки і нирок, кровотечах, запорах, анемії, зобі, атеросклерозі, запорах.

Внутрішньо - свіжий сік по 50 мл 4 рази на день. Відвар плодів (15 г на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці тричі на день. Настоянку із свіжих плодів (200 г подрібнених плодів залити 1 л горілки, настоювати 15 днів) приймати по 1 ч ложці тричі надень.

Сироп із плодів горобини звичайної (1 л соку варити з 600 г цукру), приймати по 1 ст. ложці тричі на день. Корисний також як ліки. Любимий напиток Генерального секретаря ЦК КПРС, Микити Хрущова - горобина червона у коньяку (150 г стиглих плодів горобини червоної додати до 500 мл коньяку, настоювати 12 днів).

Плоди горобини звичайної протипоказані при схильності до тромбоутворення.

Собача кропива

(кропивничок, пустирник звичайний, псячка, синдра, сердечник)

Leonurus cardiaca

Пустырник сердечный

Для виготовлення ліків збирають траву на початку цвітіння рослини.

Трава пустирника містить алкалоїди (монурин, леонуридин), флавоноїди (кверцетин, квінквелозин, рутин), сапоніни, дубильні речовини, ефірну олію, органічні кислоти, гіркоти, макро- та мікроелементи, вітаміни.

Галенові препарати за фармакологічною активністю близькі до препаратів валеріани.

Мають седативну, гіпотензивну, антиангінальну, антиатеросклеротичну, жовчогінну, сечогінну, спазмолітичну здатність.

Препарати собачої кропиви за характером дії на організм людини близькі до препаратів валеріани лікарської. Застосовують при неврастенії, неврозах, безсонні, епілепсії, кардіосклерозі, гіпертонічній та базедовій хворобі, спазмах гладкої мускулатури, коліт, гастрит, аритмії, анемі, набряках, регулюють менструальний цикл, надмірній нервовій збудливості, особливо, коли вона пов'язана у жінок з клімактерією, а у чоловіків – з гіпертрофією простати. Слід відзначити, що при серцево-судинних неврозах і деяких інших серцевих захворюваннях препарати з собачої кропиви діють ефективніше, ніж препарати валеріани або конвалії.

У комплексі з іншими рослинами собачу кропиву застосовують як відновлювальний засіб, що знімає стресові стани (траву кропиви собачої -10г, листя м'яти - 20 г, трава материнки звичайної -20 г, шишки хмелю -10 г, трава чебрецю -20 г подрібнити; 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу настоювати 5 год, процідити). Пити по 50 мл вечером і на ніч.

Місцеве використовують при дерматитах, гнійних ранах, травматичних ушкодженнях.

Внутрішньо - настій трави (15г сировини на 200 мл окропу), приймати по 1 ст ложці тричі на день до їди. Настоянку на 70% спирті - по 35 крапель тричі на день. Рідкий екстракт по 20 крапель тричі на день.

Цибуля ведмежа

(левурда, черемша)

Allium ursinum

Лук медвежий

Для виготовлення галенових препаратів використовують стебла з листками і цибулини. Надземну частину рослини заготовляють у травні, а цибулини - після дозрівання насіння. Рослина містить ефірну олію, вітаміни, ферменти (лізоцим). Препарати цибулі ведмежої стимулюють виділення шлункового соку і жовчі, посилюють перистальтику кишечника, знищують патогенну флору кишок і сприяють розвитку нормальної флори кишечника, пагубно діють на аскарид (сприяють виведенню з кишечника гостриків), знижують артеріальний тиск, розширюють кровоносні судини, сповільнюють ритм і збільшують амплітуду серцевих скорочень, розріджують харкотиння, мають фітонцидну дію.

Застосовують при анорексії, проносах, гастритах, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, грипі, бронхіті, пневмонії, дизентерії, кашлі, глистній інвазії, себореї, гнійних ранах і виразках, мікозах, трихомонадному кольпіті, корості, випаданні волосся, для запобігання вагітності (місцеве).

Внутрішньо - настій (1 ч. ложку подрібненої на кашку цибулини настоювати години у 200 мл холодної кип'яченої води) приймати по 50 мл тричі на день до їди.

Зовнішньо - аплікації на пошкоджені ділянки. Інгаляції: (кашку з цибулин вводять у ніздрі на ватці). Тампони: (потовчену цибулину загортають у марлю і щодня вводять у піхву на 5 год ранком і ввечері.

Волошка синя

(блават, блаватка, блакитнянка, василочек, васильки, васильок, волошак, люблю-й-ненавиджу, метлиця, синюха, сі нічник, синюк, чичинчик, щирець)

Centaurea cyanus

Василек синий

Для лікарських потреб збирають лише крайові квітки, в період повного цвітіння.

Квітки містять алкалоїди, глікозиди (ціанорин, цикорій, цептаурин), антоціани (пеларгонін, ціанідин), флавоноїди (астрагалін, аніїн, кемпферол, кверізетин, лютеолін), барвник - ціанін, сапоніни, мінеральні речовини.

Галенові препарати волошки синьої мають жовчогінні, дезинфікуючі, протизапальні, спазмолітичні, сечогінні властивості.

Застосовують при захворюваннях печінки (гепатит, холецистит, холангіт), нирок (нирковокам'яна хвороба, цистит, пієліт).

Місцеве в дерматології і косметології для стимуляції росту волосся.

Внутрішньо - настій пелюсток волошки синьої (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці настою тричі на день.

Настій із квіток волошки синьої, трави кропиви, квітки нагідок лікарських, листя грецького горіха, трави хвоща польового, череди трироздільної і фіалки триколірної (2:2:2:1:1:2:1; 2 ст ложки суміші залити 200