2) штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники – це ділянки угідь (лісових, степових, водних), на яких охороняється певна частина ландшафту чи певний компонент природного комплексу: рослини, тварини, багатства надр. Земельні ділянки заказників не вилучаються у користувачів.

Ботанічний заказник загальнодержавного значення у Богородчанському районі – це Скит Манявський (356га) (Манявське лісництво). Один із найбільших ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буковими лісами, чудовим озером і унікальним скельним утворенням. Тут зростає модрина польська – вид, занесений до Червоної книги України з 1982 року. Відповідальним за збереження є Солотвинський держлісгосп.

Пам’ятки природи – природні об’єкти, що мають велике наукове, культурне, історичне та естетичне значення. Пам’ятки природи поділяють на такі типи: комплексні, ботанічні (охороняються окремі дерева чи сукупність рослин), зоологічні (охороняються місця поширення дикої фауни), гідрологічні (водойми, водоспади, джерела) та геологічні (скелі, печери, відслонення).

Пам’ятку природи у Богородчанському районі представляє геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Старуня” 60,0 га. Знаходиться у селі Старуня. Це територія, в межах якої активно проявляються процеси, пов’язані з нафтогазоносними структурами. Виявлено рештки викопних рослин і тварин. Має значну наукову цінність.

Заповідні урочища – невеликі цілісні лісові, степові і болотні ділянки ландшафтів, які мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення.

У Росільнянському лісництві 1980 року засновано заповідне урочище “Міжгір’я” (599га). Тут зберігаються у природному стані змішані високопродуктивні ліси з запасом 600 куб.м./га. Також у Гутянському лісництві створено заповідне урочище “Бистрий”. Для цього урочища характерним є насадження сосни кедрової європейської, занесеної до Червоної книги України 1993 року.

До штучно створених природоохоронних об’єктів належать ботанічні сади і дендрологічні парки, мета яких – збереження вивчення, акліматизація, розмноження в спеціально створених умовах та ефективне господарське використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори.

Дендрологічним парком загальнодержавного значення у Богородчанському районі є “Діброва” (8,0га). Парк належить Богородчанському лісництву. Заснований у 1972 році. Колекція парку налічує понад 300 видів дерев і чагарникових порід. Парк становить базу наукових досліджень Українського інституту гірського лісництва. Заснований у 1983 році. Відповідальним за збереження є Солотвинський держлісгосп.

Парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва. До них належать ландшафтні, або пейзажні парки, що являють собою зелений масив із природними чи штучними насадженнями, сформованими за законом ландшафтного мистецтва і призначеними в основному для масового відпочинку.

Дендропарк імені 40-річчя Перемоги у селі Дзвиняч Богородчанського району (5,5га) – це парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Створений він у 1985 році на місці колишньої озокеритової шахти в честь 40-річчя перемоги над фашистами. Тут нараховують понад 100 видів деревно-чагарникових порід.

Під впливом господарської діяльності людини змінюються природні ландшафти. Для збереження унікальних і типових ландшафтів, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, всього генофонду рослинності й тваринного світу для наступних поколінь в країні створено заповідні території в різних природних зонах. Природа – це національний скарб, і його потрібно ретельно охороняти й раціонально використовувати.

Висновки

1. Дослідження флори Богродчанського району показало, що виявлені лікарські рослини відносяться до 44 родин, 103 родів і 130 видів лікарських рослин.

Найбільша кількість рослин відноситься до відділу Покритонасінних (Mognoliophyta) (125 видів). Taroxacum officinale, Onopordum aconitum, Chamomilla recutita, Convallaria majalis та ін.

До відділу Голонасінні (Pinophyta) належать три види. Це: Pinus silvestris, Picea abies, Juniperus communis.

До відділу Папоротеподібні (Polypodiophyta) належить один вид – щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas).

До відділу Хвощеподібні (Equisetophyta) належить один вид – хвощ польовий (Equisetum arvense).

2. Найчисельніші за видовим складом такі родини як Айстрові (Скалдноцвітні) (Asteraceae) – 19 видів, 17 родів; Rosaceae (Розові) містять 17 видів, 13 родів; Губоцвіті (Lamiaceae) – 5 видів, 5 родів; Polygonaceae (Гречкові) – 8 видів, 4 роди; Хрестоцвіті (Cruciferae) – 4 види, 4 роди; Бобові (Fabaceae) – 4 види, 4 роди; Ранникові (Scrophulariaceae) – 4 види, 3 роди; Caprifoliace-ae (Жимолостеві) – 4 види, 2 роди. Родина Liliaceae (Лілійні) містить 5 видів і 3 роди. По три види налічують родини Umbelliferae, Betulaceae, Gramineae, Caryophyllaceae, Salixaceae.

Дванадцять родин налічують по 2 види. Це родини Moraceae, Apocynaceae, Violaceae, Vacciniaceae та ін.

По одному виду належить до 17-ти родин. Це родини Tiliaceae, Linaceae, Equisetaceae, Faqaceae та ін.

3. Найчастіше зустрічаються 33 види лікарських рослин (Taraxacum officinale, Cerasusvulgaris, domium album, Populus tremula, Polygonum aviculare та ін.

Часто зустрічаються 35 видів лікарських рослин (Viola adorata, Urtica urens, Symphytum officinale, Pinus silvestris та ін.

Досить часто зустрічаються Plautaginaceae lanceolata, Dryopteris filix-mas, Allium ursinum, Aronia melanocarpa.

А рідко – 20 видів лікарських рослин (Fagopyrum sagittatum, Levisticum officinale, Morus alba, Morus nigra та ін.)

Поодинокими є три види лікарських рослин (Solanum nigrum, Glaucium flavum, Plantanthera bifolia).

4.Найбільш поширеною життєвою формою являються трави, які налічують 95 видів. До них належать такі види лікарських рослин: Potentilla auserina, Potentilla erecta, Fragoria vesca, Polygonum Hidropiper.

Менш поширеними життєвими формами є дерева, які налічують тут 18 видів та складають 13,8% (Betula pendula, Populus tremula, Salix alba та ін.).

Кущі сладають 13 видів (10% від загальної кількості). Це види: Frangula alnus, Hippophae rhamnoides, Syringa vulgaris.

Напівкущі становлять 4 види і складають 3,1% (Rubus caesium, rubus idacus, Vaccinium myrticeus, Rhodococcum vitis-idaea).

5. У фітотерапії із досліджуваних лікарських рослин найбільша кількість видів використовується при лікуванні