Магістерська робота

Рослини родини Fabaceae у флорі Передкарпаття.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………..4

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………………….………………....6

2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………8

2.1. Географічне положення…………………………………………8

2.2. Геологічна будова………………………………………….……..8

2.3. Геоморфологія………………………………………………….…9

2.4. Водні ресурси……………………………………………………..10

2.5. Ґрунти…………………………………………………………….11

2.6. Клімат…………………………………………………………….12

2.7. Рослинний покрив………………………………………………...12

3. МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ……………………14

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ………...17

4.1. Систематичне положення, обсяг та структура

родини Fabaceae……………………………………………….17

4.2. Хорологія родини Fabaceae……………………………………19

4.3. Конспект видів родини Fabaceae у флорі Передкарпаття....27

4.4. Структура родини Fabaceae у флорі Передкарпаття…...…32

4.4.1. Систематична структура флори……………………32

4.4.2. Аналіз рясності видів флори………………………….33

4.4.3. Еколого-флороценотична структура……………….34

4.4.4. Аналіз флори за біоморфами………………………….36

4.4.5. Екологічна структура флори…………………………41

4.5. Фітоценотипи Fabaceae лучних фітоценозів

Передкарпаття………………………………………………..48

4.6. Лікарські, декоративні, медоносні, технічні, кормові

та харчові види флори…………………………………………51

4.7. Значення, охорона та перспективи використання

родини Fabaceae в Передкарпатті……………………………54

4.8. Біоморфологічна й еколого-флороценотична

характеристика та охорона рідкісних і зникаючих

видів бобових у флорі Передкарпаття……………………….56

ВИСНОВКИ……………….…………………………………………..60

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………….61

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. З незапам’ятних для людини часів рослинні ресурси завжди відігравали надзвичайно велике народногосподарське значення. На сьогодні використання рослин та продуктів їх переробки збільшилось в багато разів в порівнянні з далеким минулим. Оскільки без знання морфологічних, систематичних, флороценотичних, екологічних та інших властивостей рослин неможливе їх правильне і раціональне використання, і зовсім неможливий підбір окремих видів для введення їх у культуру, озеленення населених пунктів, створення полезахисних насаджень, то вивчення фіторізноманіття як окремих територій, так і окремих систематичних груп, має важливе наукове значення.

Особливої уваги вимагають вивчення та дослідження родини Fabaceae, адже перспективи використання її представників є великими. Це пояснюється тим, що бобові є джерелом азоту для ґрунту, кормовою та харчовою базою, відзначаються декоративною цінністю, наявністю лікувальних, медоносних, фарбувальних та фітомеліоративних властивостей. В зв’язку з таким широким використанням, представники цієї родини потребують охорони, особливо в регіонах, в яких здійснюється посилений антропогенний вплив, зокрема в Передкарпатті. Отже, вивчення флори має не тільки наукове, але й важливе природоохоронне значення.

Проведені мною дослідження родини Fabaceae у флорі Передкарпаття покладені в основу написання магістерської роботи.

Метою даної роботи є дослідження родини Fabaceae у флорі Передкарпаття, розробка заходів щодо охорони та перспективи використання.

Під час проведення дослідницької роботи ми ставили перед собою такі завдання:

1) скласти конспект видів родини Fabaceae у флорі Передкарпаття;

2) встановити систематичну структуру досліджуваної флори;

3) провести аналіз рясності видів флори;

4) дослідити еколого-флороценотичну структуру родини Fabaceae на досліджуваній території;

5) провести аналіз флори за біоморфами;

6) дослідити екологічну структуру флори;

7) дослідити фітоценотипи Fabaceae лучних фітоценозів Передкарпаття;

8) виявити види бобових, які мають практичне значення;

9) виявити рідкісні та зникаючі види родини Fabaceae у флорі Передкарпаття.

Об’єктом дослідження є рослини родини Fabaceae у флорі Передкарпаття.

Спеціальних досліджень бобових у флорі Передкарпаття не проводилось, тому робота відзначається науковою новизною.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Флористичні дослідження проводяться в багатьох країнах світу. Багатою та різноманітною флорою Івано-Франківщини цікавилась велика кількість вчених.

Геологічна будова Східних Карпат описана доктором геолого-мінералогічних наук, професором Львівського університету Я.О. Кульчинським. Він розробив схему тектонічного районування Східних Карпат. Про будову пліоцен-четвертинного покриву Передкарпаття вивчав кандидат геолого-мінералогічних наук М.С. Демедюк [17].

К.І. Геренчук у книзі «Природа Івано-Франківської області» описав геологічну будову, геоморфологію, водні ресурси, клімат, ґрунтовий та рослинний покриви Івано-Франківської області [41]. М.С. Андріанов у своїй праці розробив кліматичне районування, і Івано-Франківську область поділив на п’ять термічних зон [1].

Флору та рослинність листяних лісів Українських Карпат та Передкарпаття досліджували С.М. Стойко, Л.І. Мілкіна. Охорону природи і раціональне використання природних ресурсів описували у своїх працях С.М. Стойко, Л.І. Мілкіна, П.Т. Ященко [44].

В.Г. Собко у книзі «Карпатські сторінки Червоної книги України» подав біоморфологічну й еколого-флороценотичну характеристику та охорону рідкісних і зникаючих видів рослин, в тому числі й бобових, у флорі Передкарпаття [23].

Багатьма вченими проводилися дослідження та вивчення лікувальних медоносних, фарбувальних, фітомеліоративних, кормових та харчових властивостей різних видів рослин, включаючи і представників родини Fabaceae [5, 6, 7, 11, 24, 25, 26, 27, 32, 37, 40, 43, 55].

Узагальнення відомостей щодо поширення видів рослин у флорі України, в тому числі й в Передкарпатті, подано авторами «Визначника рослин України», «Шкільного визначника рослин» та «Определителя высших растений Украины» [9, 21, 39]. В цих джерелах описано також поширення, біологічні та екологічні особливості представників родини Fabaceae.

Сучасну систему покритонасінних, до яких і належить досліджувана нами родина, запропонував А.Л. Тахтаджян [46].

Рідкісні та зникаючі види бобових охарактеризовані в «Червоній книзі України» [52, 53].

2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Географічне положення

У межах Івано-Франківської області виділяють три фізико-географічні райони: Лісостеповий, Передкарпатський і Карпатський [28].

Передкарпатський фізико-географічний район. Передкарпатська передгірна височина має загальний нахил у північно-східному напрямку, від Карпат до долини Дністра й Пруту. Передкарпаття поділяється на дві частини: Івано-Франківське та Покутське Передкарпаття.

Івано-Франківське Передкарпаття в свою чергу ділять на північно-східне або Придністровське Передкарпаття й на південно-західне або Пригорганське Передкарпаття. У межах Придністровського Передкарпаття знаходяться такі ландшафтні райони – Калуська, Прилуквинська височина, Войнилівська височина, Присвічська височина. А у межах Пригорганського Передкарпаття виділяють такі ландшафтні райони, як Болехівська рівнина, Рожнятівська рівнина, Долинське передгір’я, Майданське передгір’я та Надвірнянське передгір’я.

У межах Покутського Передкарпаття теж виділяють декілька ландшафтів – Запрутську височинну рівнину, Косівське передгір’я, Печеніжинське горбогір’я, Низькогір’я Слободи-Рунгурської, міжгірну понижену рівнину.

2.2. Геологічна будова

Передкарпатський крайовий прогин із специфічними Зовнішньою і Внутрішньою зонами, а також складчаста область Українських Карпат входять до складу Карпатської геосинклінальної області [17].

Передкарпатський крайовий прогин є частиною Карпатського альпійського поясу. Внутрішня зона вкрита потужною товщею відкладів крейдового, палеогенового і неогенового періодів. Як правило, всі вони морського походження, в окремих місцях зім’яті в пологі лінійні складки. Зовнішня зона прогину відокремлена від Внутрішньої лінією