Мал. 8. Спектр лікарських, декоративних, медоносних, технічних, кормових та харчових видів бобових у флорі Передкарпаття

4.7. Значення, охорона та перспективи використання родини Fabaceae у флорі Передкарпаття

Значна частка лікарських, декоративних, медоносних, технічних, кормових та харчових рослин, серед виявлених видів родини Fabaceae у флорі Передкарпаття, свідчить про надзвичайно велике народногосподарське значення бобових.

Поряд із злаками насіння багатьох бобових – це найдревніша складова частина раціону людства усіх часів і майже всіх народів світу. Їх насіння виключно багате протеїном і при цьому містить достатню кількість крохмалю. Так, насіння зернових сортів гороху посівного у стиглому стані містить до 34% білка, до 45% крохмалю, до 10% цукру, а також багато вітамінів, клітковину, насіння квасолі звичайної – 22 – 28% білків і до 57% безазотистих екстрактивних речовин. З насіння, багатого на білок, крохмаль, мінеральні речовини, сочевиці харчової виробляють сочевичне борошно, яке використовують у харчовій промисловості. За якістю харчового білка перше місце займає квасоля та сочевиця.

Серед бобових, виявлених у флорі Передкарпаття, є види, які використовуються для озеленення, тобто відзначаються декоративністю. Так, карагана дерев’яниста, аморфа кущова, дрік красильний – рослини, які добре переносять стрижку, тому часто використовуються для створення живоплотів. Технічне значення бобових пов’язане головним чином з наявністю в ряді їх представників різних дубильних та фарбувальних речовин. Наприклад, листям і корою робінії звичайної фарбують тканини в жовтий колір, а листям карагани дерев’янистої – в синій колір.

Досить великій частці бобових характерні лікарські і особливо медоносні властивості. Так, всі види конюшини та більшість видів люцерни, горошку та чини є добрими медоносами. Одним з найкращих, найбільш продуктивних, деревовидних медоносів є робінія звичайна або біла акація. Акацієвий мед прозорий, з тонким ароматом, має багато фруктози. Карагана дерев’яниста теж є добрим пізньовесняним медоносом. Мед з неї прозорий, світло-жовтий, приємний на смак.

У практичній цінності досліджуваної флори кормове значення бобових є найбільшим. Всі види конюшини та більшість видів із роду Горошок, які зростають в Передкарпатті, є чудовим кормом і введені в культуру з метою одержання високоякісного сіна або насіння. Наприклад, конюшина лучна – одна з найкращих кормових трав, оскільки вона містить в своєму складі вітаміни А, В, С, Д, К, до 15% протеїну, багато жирів, калію та фосфору. Горошок посівний теж досить цінна кормова рослина, яка містить до 20% білка протеїну, її висівають у суміші з вівсом або ячменем. Не менше кормове значення мають боби кормові, насіння яких містить 28-35% білка та сочевиця харчова, надземна частина якої є добрим кормом для худоби.

Проте, як кормові так і харчові якості бобових знижуються, тому що вони містять значну кількість отруйних речовин. Наприклад, люпин, разом з тим, що дає рекордно великий врожай зеленої маси, містить велику кількість алкалоїдів – люпинін та люпинідин. Але на сьогодні вже виведено нові безалкалоїдні сорти люпину, які широко використовуються як кормові рослини, насіння яких містить до 30-40% білків.

Крім всіх вище зазначених властивостей бобових для них характерна ще одна не менш важлива властивість – це симбіоз з бульбочковими бактеріями з роду Різобіум (Rhisobium), здатними засвоювати атмосферний азот і збагачувати грунт азотними сполуками. Це є важлива для землеробства біологічна особливість бобових.

Оскільки, бобові становлять джерело азоту для ґрунту, кормову та харчову базу, відзначаються декоративною цінністю, наявністю лікувальних, медоносних, фарбувальних та фітомеліоративних властивостей, то перспективи їх використання є великими. Внаслідок цього вони неодмінно потребують охорони. Радикальними мірами охорони і збільшення запасів цінних рослин є введення їх у культуру та прийняття відповідних законодавчих актів по їх охороні.

4.8. Біоморфологічна й еколого-флороценотична характеристика та охорона рідкісних і зникаючих видів бобових у флорі Передкарпаття

Зіновать біла – Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.

Чагарник заввишки 30-80 см. Вся рослина опушена. Листки з ланцетних до видовжено обернено-яйцевидних, 2-3 см завдовжки листочків і 1-2 см завширшки. Квітки зібрані 5-8 – квітковими головчастими суцвіттями на верхівках як молодих, так і торішніх гілок. Чашечка 10-12 мм завдовжки, двогуба, верхня губа її з трикутними зубцями, нижня двозубчаста, трохи коротша за верхню губу. Віночок 16-20 мм завдовжки, білуватий або блідо-жовтий, рідше жовтий. Прапорець зовні в нижній частині опушений, довший за крила і човник. Боби 1-3 см завдовжки, видовжені, волохато-волосисті. Насінини яйцевидні, коричневаті, гладенькі. Цвіте в червні-серпні, плодоносить в серпні-вересні.

Цей вид зростає в Закарпатті, Передкарпатті, Поділлі та Придніпров’ї. Поселяється на вапняково-кам’янистих схилах, узліссях та галявинах широколистих лісів, серед чагарників. Вид поширений також у Центральній Європі. На території України знаходиться на східній межі ареалу.

Чисельність популяцій зіноваті білої скорочується через лісонасадження, витоптування при випасанні худоби, випалювання сухостою та видобування вапняку.

Охороняється в Хмельницькій області: у природному заповіднику Медобори, в заказниках Івахновецький, Сокіл, Кармалюкова Гора та Чапля, в пам’ятках природи Смотрицький Каньйон та Товтра Самовита; у Чернівецькій області охороняється в заказнику Цецине. Вирощується у ботанічних садах. У місцях зростання необхідно створити території природно-заповідного фонду.

Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawl) Klackova

Чагарник з висхідними гілками, 20-40 см заввишки. Листки з оберненояйцевидних до видовжено-оберненояйцевидних, 1,3-2,3 см завдовжки. Квітки зібрані на верхівках молодих гілок щитковидно-головчастими,5-10-квітковими суцвіттями. Чашечка 10-12 мм за вдовжки, 2-губа, губи її однакової довжини. Віночок 18-25 мм завдовжки, блідо-жовтий. Прапорець обернено-яйцевидний, з буруватою плямкою при основі відгину. Крила і човник коротші за прапорець. Боби до 2