38 | Coronilla elegans Panc. | мезоксерофіт | мезотроф | геліофіт

39 | Onobrychis viciifolia Scop. | ксеромезофіт | мезотроф | геліофіт

40 | Vicia sepium L. | мезофіт | евтроф | сціогеліофіт

41 | Vicia grandiflora Scop. | ксеромезофіт | мезотроф | сціогеліофіт

42 | Vicia pilosa Bieb. | мезофіт | мезотроф | сціогеліофіт

43 | Vicia sativa L. | мезофіт | мезотроф | сціогеліофіт

44 | Vicia angustifolia Reichard. | мезофіт | мезотроф | сціогеліофіт

45 | Vicia hirsuta ( L.)S.F. Gray | ксеромезофіт | евтроф | сціогеліофіт

Продовження таблиці 8.

46 | Vicia tetrasperma (L.)Schreb. | мезофіт | евтроф | сціогеліофіт

47 | Vicia pisiformis L. | мезофіт | мезотроф | геліофіт

48 | Vicia sylvatica L. | мезофіт | евтроф | геліофіт

49 | Vicia villosa Roth. | ксеромезофіт | мезотроф | сціогеліофіт

50 | Vicia cracca L. | мезофіт | евтроф | сціогеліофіт

51 | Faba bona Medik. | мезофіт | мезотроф | геліофіт

52 | Lens culinaris Medik. | мезофіт | мезотроф | геліофіт

53 | Lathyrus sativus L. | ксеромезофіт | мезотроф | геліофіт

54 | Lathyrus pratensis L. | мезофіт | евтроф | сціогеліофіт

55 | Lathyrus tuberosus L. | ксеромезофіт | мезотроф | геліофіт

56 | Lathyrus sylvestris L. | мезофіт | мезотроф | геліосціофіт

57 | Lathyrus pisiformis L. | мезофіт | мезотроф | геліофіт

58 | Lathyrus palustris L. | мезогігрофіт | мезотроф | геліофіт

59 | Lathyrus subalpinus (Herb.) G. Beck. | мезофіт | мезотроф | геліофіт

60 | Lathyrus laevigatus (Waldst. et kit.) Gren. | мезофіт | мезотроф | геліофіт

61 | Lathyrus niger (L.) Bernh. | мезо-ксерофіт | мезотроф | сціогеліофіт

62 | Lathyrus vernus (L.) Bernh. | гігромезофіт | евтроф | геліосціофіт

63 | Pisum sativum L. | ксеромезофіт | мезотроф | геліофіт

64 | Pisum arvense L. | ксеромезофіт | мезотроф | геліофіт

65 | Phaseolus vulgaris L. | мезофіт | мезотроф | геліофіт

Екологічна структура флори за відношенням до ґрунтового зволоження.

Таблиця 9. Екологічний спектр родини Fabaceae у флорі Передкарпаття за відношенням до ґрунтового зволоження

№

п/п | Групи рослин за відношенням до ґрунтового зволоження | Кількість видів

В абс. ч. | У %

1 | Мезогігрофіти | 1 | 1,5

2 | Гігромезофіти | 1 | 1,5

3 | Мезофіти | 33 | 50,8

4 | Ксеромезофіти | 20 | 30,8

5 | Мезоксерофіти | 10 | 15,4

Провівши екологічний аналіз родини Fabaceae у флорі Передкарпаття за відношенням до ґрунтового зволоження, виявили, що найбільшу кількість видів рослин (50,8%) становлять рослини помірнозволожених районів – мезофіти.

Мал. 4. Співвідношення груп рослин виявлених видів за відношенням до ґрунтового зволоження

Наступну групу рослин, за кількістю виявлених в ній видів (30,8%), становлять ксеромезофіти – мезофіти, які пристосовані до перенесення більш-менш тривалої посухи. 15,4% виявлених видів флори належить до рослин посушливих місцезростань, тобто мезоксерофітів. Виявили тільки по 1 виду, які належать до таких екологічних груп рослин, як: мезогігрофіти – рослини-індикатори надлишкового зволоження та гігромезофіти – мезофіти, які зростають в умовах з надлишком вологи. Не виявлено жодного виду рослин мілководь та прибережних смуг водойм – гідрофітів.

Екологічна структура флори за вимогливістю до валового вмісту поживних речовин у ґрунті.

Таблиця 10. Екологічний спектр родини Fabaceae у флорі Передкарпаття за вимогливістю до валового вмісту поживних речовин у ґрунті

№

п/п | Групи рослин за вимогливістю до валового вмісту поживних речовин у ґрунті | Кількість видів

В абс. ч. | У %

1 | Евтрофи | 17 | 26,2

2 | Мезоевтрофи | 3 | 4,6

3 | Мезотрофи | 45 | 69,2

Як видно із таблиці 10 та малюнка 5 із виявлених видів досліджуваної території найбільшу кількість видів (69,2%) становлять середньовимогливі до поживних речовин рослини, тобто мезотрофи. Наступну групу рослин, за кількістю виявлених в ній видів (26,2%), становлять евтрофи – рослини, які вимагають високої родючості, зустрічаються на бурих лісових ґрунтах, евтрофних болотах, берегах річок. Найменшу частку (4,6%) виявлених видів становлять мезоевтрофи. Не виявлено жодного виду рослин, які маловимогливі до поживних речовин та можуть зростати навіть на дуже бідних ґрунтах, тобто оліготроф.

Мал. 5. Співвідношення груп рослин виявлених видів за вимогливістю до валового вмісту поживних речовин у ґрунті.

Екологічна структура флори за ступенем пристосування до інтенсивності освітлення.

Таблиця 11. Екологічний спектр родини Fabaceae у флорі Передкарпаття за ступенем пристосування до інтенсивності освітлення

№

п/п | Групи рослин за ступенем пристосування до інтенсивності освітлення | Кількість видів

В абс. ч. | У %

1 | Геліофіти | 39 | 60

2 | Сціогеліофіти | 20 | 30,8

3 | Геліосціофіти | 5 | 7,7

4 | Сціофіти | 1 | 1,5

Провівши екологічний аналіз родини Fabaceae у флорі Передкарпаття за ступенем пристосування до інтенсивності освітлення, виявили, що найбільшу кількість видів (60%) становлять рослини відкритих, добре освітлених місцезростань – лучних, петрофільних і прибережноводних угруповань, боліт, лісових вирубок, тобто геліофіти. Наступну групу рослин, за кількістю виявлених в ній видів (30,8%) становлять сціогеліофіти – рослини, які характеризуються широкою екологічною амплітудою відносно світла: зростають у світлих широколистяних лісах, на узліссях, по чагарниках, на луках. У меншій кількості виявлено видів бобових, які пристосовані до зростання у затінених місцях – нижніх ярусах лісу з великою зімкненістю крон, тобто геліосціофітів (7,7%) та сціофітів (1,5%).

Мал. 6. Співвідношення груп рослин виявлених видів за ступенем пристосування до інтенсивності освітлення

4.5. Фітоценотипи Fabaceae лучних фітоценозів