Реферат з біології
Cсавці. Загальна інформація.
Ссавці – найдосконаліші черепні тварини. Загальна морфофізіологічна характеристика.
Морфологічні ознаки кровоносної, нервової, гормональної системи ссавців.
Будова і життєві функції
Форма тіла і зовнішній вигляд ссавців різноманітні. Здебіль-шого тулуб видовжений; добре виражена шия, що забезпечує рухомість голови; відособлений хвіст; наявні 2 пари п'ятипалих кінцівок. Від основного типу сильно відхилились летючі миші, які пристосувались до польоту, та китоподібні, що ведуть водний спо-сіб життя і набули рибоподібної форми. Ссавці досить різноманіт-ні за розмірами. Найменший серед них — карликова білозубка (довжина тіла 3,8 см і маса 1,5 г), найбільший — синій кит (довжина 33 м, маса 150 т). Шкіра ссавців міцна й еластична. Вона складається з двох шарів: епідермісу і коріуму, або власне шкіри. Епідерміс багатошаровий; його зовнішній шар роговіє й виконує захисну функцію. До коріуму входить волокниста сполучна ткани-на, що надає шкірі міцності. У нижньому шарі коріуму відкладає-ться жир, що є енергетичним резервом. Епідерміс утворює численні і функціонально різноманітні похідні (волосяний покрив, кігті, нігті, копита та ін.), що складаються з рогоподібної речовини.
3. Органи травлення розпочинаються ротовим отвором, оточеним губами (характерні лише для ссавців), що служать для захоплення їжі. У ротовій порожнині розташовані язик, на поверхні якого знаходяться смакові сосочки, і зуби. Зуби сидять в альвеолах; вони диференційовані на різці, ікла, перед-кутні та справжньокутні. Різці служать для відкушування чи об-гризання їжі, кутні — для її розжовування. Іклами звірі умерт-вляють здобич, розривають її. Зубна система ссавців залежить від способу їх живлення. У молодому віці у них функціо-нують молочні зуби; пізніше вони замінюються постійними. У ро-тову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, секрет яких змочує їжу; фермент птіалін, що є в слині, розщеплює крохмаль на цукор. По стравоходу їжа надходить у шлунок, що здебільшого має два відділи: розширений кардіальний та звужений пілоричний. Стінки шлунка виділяють шлунковий сік, який містить соляну кислоту, пепсин (розкладають білки), ліпазу (розкладає жири). У жуйних копитних шлунок складається із чотирьох відділів: руб-ця, сітки, книжки і сичуга. Перші три відділи позбавлені травних залоз; їх населяють бактерії-симбіонти, під дією яких відбувається процес бродіння рослинної їжі. Лише в сичузі їжа перетрав-люється.
Кишки ссавців поділені на тонку, товсту і пряму кишки. На межі між тонким і товстим відділами відходить сліпа кишка, яка особливо добре розвинена у рослиноїдних ссавців. Залози стінок тонкої кишки виділяють травні ферменти; у її передній відділ (дванадцятипалу кишку) відкриваються протоки печінки і під-шлункової залози. Тому саме у тонких кишках відбувається основ-не перетравлення і всмоктування їжі. У товстій і особливо сліпій кишках за участю симбіонтів (бактерій, грибів і найпростіших) груба їжа зброджується і розкладається насамперед рослинна клітковина. У прямій кишці всмоктується вода і формуються ка-лові маси.
Диференціація зубів і травного тракту, наявність різноманіт-них травних залоз значно інтенсифікували процес травлення і за-своєння їжі у звірів.
Кровоносна система ссавців досконала. Серце чотирикамерне. Від лівого шлуночка відходить одна дуга аорти, яка повертає вліво (ліва дуга аорти). Вона продовжується у спинну аорту, що тягнеться вздовж хребта. Отже, у ссавців, як і в птахів, до органів іде артеріальна кров. Венозна кров від пе-реднього відділу тіла збирається у передні порожнисті вени, від заднього і середнього— у задню порожнисту вену. Наявна ворітна система печінки. Мале коло кровообігу подібне до такого у птахів. Еритроцити крові без'ядерні, дуже малі; в 1 мм3 крові їх буває до 8,4 млн. Завдяки цьому загальна поверхня еритроцитів дуже ве-лика, що значно збільшує їхню кисневу ємкість.
Інтенсивний обмін речовин і система терморегуляції забезпеч чують порівняно високу (до 39 °С) і сталу температуру тіла у ссавців. У терморегуляції важливу роль відіграють волосяний по-крив та потові залози (при випаровуванні поту з поверхні тіла організм охолоджується).
4. Яких тварин відносять до ссавців? Клас Ссавці, або Звірі, налічує близько 5 тис. видів (в Україні - 108 видів). Для всіх ссавців характерне вигодовування малят молоком. Як і птахи, ссавці - теплокровні тва-рини з добре розвиненою здатністю до теплорегу-ляції. Тіло ссавців складається з голови, тулуба, хвос-та, є передні і задні кінцівки. Розміри цих тварин дуже різноманітні: наприклад, карликова білозубка лише 3,5 см завдовжки, а синій кит - до 33 м. Маса тіла найменших ссавців становить 3-5 г (землерийки), а найбільших - до 150 т (синій кит). Кінцівки ссавців розташовані не з боків тулуба, як у плазунів, а під ним, завдяки чому їхнє тіло підняте над землею. Більшість із них має волосяний покрив, а шкіра багата на різноманітні залози. Зуби різні за будовою залежно від виконуваних функцій і мають корені. Шийних хребців зазвичай сім. Серце чотири-камерне. Головний мозок добре розвинений, кора півкуль переднього мозку вкрита численними бороз-нами та звивинами.
Які особливості будови скелета ссавців? Скелет ссавців загалом нагадує скелет плазунів, однак має і низку відмінностей. Збільшилися розміри мозкової частини черепа, що пов'язано зі збільшенням розмірів головного мозку. Крім того, ссавці мають масивні щелепи. Вони гризуть та пережовують їжу за допомогою зубів, які містяться у спеціальних лунках щелеп. У цих тварин розвивається кісткове піднебіння, яке додатково зміцнює стінки ротової та носової порож-нин і відокремлює носову порожнину від ротової.
Хребет поділений на шийний, грудний, попереко-вий, крижовий та хвостовий відділи. Шийний відділ хребта майже всіх ссавців утворений сімома хребця-ми (винятком є лише деякі тропічні види,