1. Підготовка до розмноження зумовлюється природженими інстинктами, що проявляються під дією факторів навколишнього середовища. Ці фактори, за І. П. Павловим, мають «сигнальний» характер. Так, важливими стимуляторами статевого інстинкту є: збільшення інтенсивності освітлення, присутність і поведінка самця та інші фактори. Підготовка до розмноження проявляється у роз-бивці птахів на пари і зайнятті ними гніздових територій.

У більшості видів самець і самка на період розмноження утво-рюють пару — це моногами. В орлів, лебедів, гусей, лелек, деяких чапель пари зберігаються протягом кількох років або усе життя.

2. Розмноження, гніздування і виведення пташенят. У період розмноження у птахів спостерігається токування – своєрідний вияв статевого збудження. Проявляється по різному: в особливих руках, співах і специфічних криках, своєрідному польоті; у бійках між самцями, зрідка – між самками. У полігамних птахів спостерігається групові токовища, на які збираються самці та самки. Токування полегшує зустріч птахів одного виду для розмноження.

Розміщують свої гнізда птахи в різних місцях : на землі (курині, пастушки, журавлі, дрохва, кулики, чайки, гуси, дрімлюга, деякі горобині та ін.); у норах та інших земляних укриттях (берегова ластівка, бджолоїд-ка, рибалочка та ін.); у дуп-лах дерев (дятли, деякі сови, голуби, синиці, шпаки, мухо-ловки і ін.); на деревах і ку-щах (денні хижаки, воронові, дрозди, славки, зяблики, івол-га та багато інших).

У гнізді підтримується оптимальний температурний режим, воно захищає яйця і пташенят від несприятливих впливів навколишнього середовища, а також, будучи добре замаскованим або розміщеним у малодоступному місці, і від ворогів.

3. Післягніздове линяння. У птахів після розмноження відбу-вається зміна оперення — линяння. Більшість птахів линяє після завершення вигодування пташенят; у самців полігамних видів ли-няння розпочинається відразу після відкладання самками яєць. Линяння буває повне, під час якого змінюється все оперення, і ча-сткове, коли махові і рульові пера не замінюються. У хижих та комахоїдних птахів линяння відбувається поступово, тому вони не втрачають здатності до польоту. Інтенсивно линяють деякі гусеподібні».тетерева, глухарі, втрачаючи здатність до польоту.

4. Підготовка до зими. У цей період птахи інтенсивні живля-ться, нагромаджують жирові запаси. Вони втрачають прив'яза-ність до гніздових територій, об'єднуються у зграї, мандруючи у пошуках їжі. У багатьох видів спостерігається зміна біотопів і ха-рактеру живлення. Так, на полях живляться качки, гуси, дрозди, голуби та інші птахи. Шпаки утворюють величезні зграї (до 5000 особин), поїдаючи виноград, вишні, черешні та інші ягоди.

5. Зимівля — найскладніший період у житті птахів. Узимку різко» погіршуються умови існування птахів здебільшого через труднощі у живленні. З кормового раціону випадають зелені ча-стини рослин, насіння і плоди низькорослих трав та кущів, біль-шість комах, земноводні, плазуни, мешканці водойм. Утруднюєть-ся добування корму: скорочується світловий день, встановлюється постійний сніговий покрив, замерзають водойми. Доступними в зи-мовий період для живлення птахів у наших широтах залишаються насіння, бруньки, хвоя і кінцеві гілки дерев та кущів, деякі кома-хи, що поховалися під корою, їх яйця, личинки та лялечки; дрібні ссавці, а також відходи від господарської діяльності людини.

Кочові птахи на зиму літають на південь від місць свого гніз-дування. Це омелюхи, снігурі, чечітки, вівсянки та ін.

Основними методами вивчення міграції птахів є їх мічення. Найдавнішим способом мічення є кільцювання птахів. Щороку у всьому світі кільцюють близько 5 млн. птахів, у тому числі в СРСР — до 300 тис. Існує Міжнародний комітет по кільцюванню птахів, у нашій країні — Центр кільцювання Академії наук СРСР. В останні роки все більшого розповсюдження набуває комбінова-не мічення птахів: крім звичайних алюмінієвих кілець використо-вують пластикові кільця і спіралі, криломітки, дзьобомітки, мітки-прапорці, мітки-галстуки, еластичні ошийники та ін. Пір'я птахів фарбують у яскраві кольори, що дозволяє стежити за їхнім переміщенням візуально. Мічення дає змогу встановити місця гніздування і зимівлі птахів, їхні міграційні шляхи, трива-лість життя і смертність та ін. За допомогою радіолокаторів ви-значають висоту і швидкість перельоту.

Роль та значення птахів

Завдяки відносно великій чисельності, значній рухливості і ви-сокому рівню метаболізму птахи відіграють помітну роль у біогеоценозах. Комахоїдні птахи концентруються у вогнищах масового розмноження комах і сприяють значному зниженню їх чисельно-сті. Вони можуть знизити кількість комах-шкідників на 40—75 %, особливо у період вигодовування пташенят, які живляться пере-важно комахами. Так, велика синиця за день знищує 500—600 гу-сениць. Шпак за гніздовий період виловлює до 8 тис. травневих хрущів та їхніх личинок. Найменший представник лісових пта-хів— корольок — за рік знищує 8—10 млн. комах.

Птахи, живлячись комахами, займають різні екологічні ніші. У траві і на землі комах збирають одуди, шпаки, граки, дрозди, зяблики, вівсянки. У кущах за комахами полюють славки, кропив-ники, малинівки. У кронах дерев живляться синиці, зозулі, івол-ги, корольки, вівчарики. Стовбури оглядають дятли, повзики, пищухи. Ластівки, стрижі, живлячись у повітрі, знищують комах-кровососів (мошок, комарів, мух, ґедзів).

Значна роль птахів у біосфері зумовлює їхнє різнобічне як позитивне, так і негативне значення для людини. Знищуючи вели-чезну кількість комах-шкідників, мишовидних гризунів, птахи збе-рігають урожай сільськогосподарських рослин, захищають зелені насадження. Близько 180 видів птахів — об'єкти спортивного і промислового полювання. У північних районах основними промис-ловими птахами є біла і частково тундрова куріпки, у лісовій зоні — курині (рябчики, тетерева), качки (крижень, чирок, шило-хвіст та ін.), кулики (вальдшнеп, дупель, бекас та ін.); у півден-ній — фазан. Крім м'яса від птахів людина