одержує пух і перо. Особливо ціниться пух гаги звичайної, яким цей птах вимощує власні гнізда. З одного такого гнізда одержують 20—30 г пуху. Він легкий, еластичний, з високими теплоізоляційними властиво-стями. З пуху виготовляють спальні мішки, ковдри, спецпалатки, утеплюють одяг полярників, людей інших професій, які довго перебувають на холоді.
2. Охорона й приваблювання птахів
У зв'язку з хижацьким полюванням, розвитком цивілізації й урбанізації спостерігається скорочення видової різноманітності птахів; багато з них стали рідкісними або перебувають на межі зникнення. Це насамперед стосується таких рядів птахів, як Ден-ні хижаки, Журавлі, Курині, Дрохви, Гусеподібні та Фламінго. Хижих птахів протягом багатьох років відстрілювали, вважаючи їх шкідниками. Лише з 1964 р. заборонено відловлювати, відстрі-лювати й руйнувати гнізда усіх хижих птахів і сов. Це сприяє збільшенню чисельності окремих видів (канюків, осоїдів, лунів, яструбів, дрібних соколів), проте багато хижаків залишаються рідкісними (орли, орлани, скопа, великі соколи). Зменшення хи-жих птахів сприяє тому, що їхні екологічні ніші почали займати інші види. Так, у населених пунктах ворони, що надмірно розмно-жилися, руйнують гнізда з яйцями і пташенятами, а то й напа-дають на дорослих птахів.
Надмірний промисел скоротив чисельність дрохв, стрепетів, лебедів, глухарів.
Багато птахів гине від забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами, гербіцидами, нафтою. Навіть невелика кіль-кість нафти, потрапляючи на оперення, порушує терморегуляцію і призводить до загибелі птахів. За підрахунками учених, лише у водах Північної Атлантики щороку з цієї причини гине не менше кількох сотень тисяч морських птахів. Інсектициди пору-шують функціонування шкаралупових залоз у самок, внаслідок чого вони відкладають яйця з тоненькою шкаралупою, що легко б'ються. Часто під впливом отрутохімікатів зародок взагалі не розвивається. Мільйони пернатих гинуть у газових факелах, на лініях електропередач, розбиваються об маяки. Причиною скоро-чення видової різноманітності птахів у антропогенних ландшафтах є також руйнування людиною звичних місць оселення пернатих, фактор неспокою. Так, в окультурених лісах систематично виру-бують старі дуплисті дерева, і багато птахів — дуплогніздників (сови, голуби, деякі качки, горобині, дятли) не мають де осе-лятися.
Окремі види птахів розводять у розплідниках з метою їх розселення в природі. Так, у Дарвінському та Березинському заповідниках розводять глухарів, в Окському — журав-лів, у Біловезькій Пущі — фазанів і сірих куріпок, в Асканія-Нова — дрохв. З метою збільшення чисельності дрохв створені спе-ціальні заказники. Десятки тисяч диких качок, фазанів вирощують на спеціальних фермах з тим, щоб випустити в мисливські угіддя. Розводять на фермах також страусів, куріпок, перепілок.
На території нашої країни зустрічаються птахи, занесені до Міжнародної Червоної книги: даурський, японський і чорний жу-равлі, стерх, кучерявий пелікан, сокіл-сапсан, орлан-білохвіст та ін.
Важливо, щоб усі групи населення (а школярі — особливо) оволоділи нормами правильної, екологічно грамотної поведінки у природі. Лише тоді можна домогтися того, щоб усюди в природі жили птахи, проводили свою корисну роботу, милували нас своїми яскравими фарбами, веселою метушнею і мелодійними співами.