прийому NO3? за добу – 320 мг на людину. Було також регламентовано вміст нітратів у харчових продуктів рослинного та тваринного походження. Гігієнічна регламентація допустимих концентрацій нітратів здійснюється з урахуванням кліматичних, географічних та екологічних чинників. При обгрунтуванні гігієнічних регламентацій за О. І. Циганенко (1985) слід враховувати такі чинники:
допустиму добову дозу нітратів;
середньодушове добове споживання продуктів;
фоновий рівень нітратів у продуктах харчування.
Фактичне (1998 – 2000 рр.) середньодушове добове навантаження нітратів на організм дорослого в Україні становить близько 45 мг/доба, тобто 40 % від допустимої норми для цього набору продуктів (110 мг/доба). Для дітей віком від 3 до 7 років ці величини дорівнюють 29 – 34 мг/доба, що становить 23 – 28 % від норми. Але якщо розрахувати добове навантаження нітратами на 1 кг маси тіла дорослого і дитини, тобто їх добову дозу (токсикологи для оцінки небезпечності речовин оперують саме цим поняттям), то цифри дещо зміняться. Так, якщо для дорослої людини масою 60 кг фактична добова доза дорівнює 0,76 мг/кг маси тіла, то для дітей віком від 1 до 4 років вона становитиме 2,0 – 3,0 мг/кг маси тіла, а для 4 – 6-річних дітей – 1,3 –1,9 мг/кг їхньої маси тіла. Ці цифри вже є більшими за допустиму межу, що дорівнює 1,7 мг/кг маси тіла на добу.
Можна дійти висновку, що доросла людина одержує нітратів разом з харчовими продуктами менше за ту кількість, яка може позначитися на її здоров’ї, але страждають діти.
Середньодобове надходження нітратів в організм людини з продуктами харчування можна переглянути в наступній таблиці.
Середньодобове надходження нітратів в організм людини з основними продуктами харчування
Продукти | Споживання за добу, г | коефіцієнт їстивної частини продуктів, г | коефіцієнт зміни конц. нітратів у готовому для спож. прод. вигляді, г | Допустимий вміст NO3? мг/кг
Картопля
Морква
Капуста
Цибуля
Буряк
Томати
Салати
Фрукти | 265
52
84
26
43
50
54
132 | 0,72
0,81
0,83
0,83
0,80
0,94
0,80
0,89 | 0,53
0,72
0,71
0,9
0,70
0,93
0,91
1,0 | 180
300
400
400
1400
100
1500
60
Забезпечення допустимого вмісту нітратів у продуктах харчування різного походження.
5.1. У продуктах харчування рослинного походження.
На досить складний процес засвоєння рослинами нітратного нітрогену, а відтак і на концентрацію нітратів у рослині, впливають багато чинників. Це і грунтово-екологічні: зволоження, світло, температура повітря та грунту (наприклад, поглинання нітратів рослинами збільшується при сильному освітленні), і нестача або надлишок елементів живлення (N, K, P), незбалансоване їх співвідношення, і особливості грунту, ураження його хворобами тощо. Якщо рослина перебуває у вище згаданих умовах, за недосконалої агротехніки, нераціонального внесення мінеральних добрив, концентрація нітратів у рослині підвищується. Для запобігання шкідливого впливу N-нітрозосполук необхідні заходи, що обмежують їх вплив на організм людини. Треба обмежити, наприклад, кількість використання нітрогенних добрив для зрощування плодів. Якщо розумно використовувати нітрогенні добрива, то вони еколого-токсично безпечні. Слід враховувати деякі умови їх використання. Так, наприклад, використання інгібаторів нітрифікації передбачає невикористання аміачної селітри.
Процеси нітрафікації заражають атмосферу, передусім, оксидами NO? і NO2?. Разом із викиданням оксидів ТЕС, промисловими об’єктами і автотранспортом спричиняється значне зараження атмосфери. Наслідком є неконтрольоване перенесення отруйних оксидів вітрами на великі відстані. NO? окиснюється до NO2? у повітрі, яке є фітотоксичним, тобто токсичним для рослин. Вже при вмісті 10?4 % NO2? в повітрі він затримує ріст рослин, а при вмісті 6 * 10?4 % NO2? їх біомаса починає руйнуватися.
Процес нітрафікації здійснюється за схемою:
NH3? NH2OH NOH ONOOH NO2? NO3?
аміак гідроксиламін нітроксил перексонітрит нітрит нітрат
N2O
хімічна диснитація закись нітрогену нітритдукція
промислова фіксація N2 + 3H2 = 2NH3 – 560 ккал/моль
N—3H3 = N+3H2 + 66 ккал/моль
молекулярний нітроген утворюється хімічним шляхом при реакцій між нітратною кислотою і амінокислотами або солями амонію
R – NH2 + HNO2 > N2 ^ + R – OH + H2O
річний баланс нітрогену
Прихід: біологічна фіксація 54 * 106 тон
промислова фіксація 30 * 106 тон
атмосферна фіксація 7, 6 * 106 тон
2NO + O2 = 2NO2 91, 6 * 106 тон
Відбувається нітрафікація з урахуванням викидів в біосферу загальної надлишкової кількості нітрогену, що дорівнює 19, 0 * 106 тон.
Регламентування максимально допустимих доз мінеральних добрив в умовах захищеного грунту часто не запобігає підвищеному накопиченню нітратів у продукції. Відсутність чіткої градації використання кількості добрив з урахуванням вмісту у грунті N, P, K, незбалансоване їх співвідношення – це недоліки допустимих доз в харчових продуктах. Отже, треба зменшувати рівень нітратів у продукції рослинництва.
5.2. У продуктах тваринного харчування.
Нітрати накопичуються у молоці великої рогатої худоби. Ми вважаємо, що вміст нітратів у молоці є наслідком вживання їх разом з кормами, тому заходом по запобіганню цього явища є дотримання всіх дозволених норм вмісту нітратів у кормах. На Україні нітрати та нітрити використовуються для одержання кольору м’ясних продуктів.
Переробка та використання рослинних продуктів, які містять нітрати.
Ситуації, коли вміст нітратів у продуктах перевищує допустимі норми, спричинені невідпрацьованістю технологій їх використання. Ці ситуації дали змогу визначити шляхи використання нітратів у рослинах.
В рослинах нітрати розподіляються нерівномірно (див. табл. 1. 2). Ми побачимо, що у різних рослинах мінімальний вміст нітратів різний. Наприклад, в картоплі нітрати більше всього накопичуються в бульбах, а менше у листках, в петрушці та кропі менше у листках.
При проведенні дослідів з баночними рослинними консервантами (Соболева Е. О., 1969) доведено, що в маринованому буряку вміст нітратів 990 мг/кг, в п’юре для дитячого харчування – 224 мг/кг, в томатному соку для дитячого харчування – 31 мг/кг.
Вивчено вплив зберігання та термічної обробки на вміст нітратів та