За наявності на довгих кінцях поля вільних виїздів доцільно застосовувати човниковий спосіб. Його використовують головним чином на прибиранні зернових жниваркою ЖВН-6.

Співвідношення сторін заганянь приведене в таблиці 2.

У разі роботи укругову довжина заганяння повинна бути в 3 – 5 разів більше за ії ширину. На прокошуваннях використовую, як правило, жниварки ЖВН-6.

Прокошувати поле жниваркою ЖВН-10 можна лише в тому випадку, якщо величина валу не перевищує допустимої норми. На малюнку 12 показана схема роботи жниварки ЖВН-6. Жниварка А починає обкос на низькому зрізі 10 – 12 см, рухаючись навколо поля проти годинниковій стрілці. Вал укладається впритул до кромки нескошеної частини поля. На розі жниварка розгортається для другого проходу і починає рухатися в протилежному напрямі з вищим зрізом 25 – 30 см, щоб скошена маса лягала на первинний вал. При другому заході операції обкоса поля і прокошування між заганяннями суміщають.

У зв'язку з тим, що ступінчастість зрізу необхідна не тільки на обкосе, але і прокошуваннях, для низького зрізу жниварку встановлюють на черевики, а високий зріз регулюють за допомогою гідравлічних циліндрів. Якщо не застосовувати ступінчастого зрізу і укладання другого валу на перший, то загальний вал від двох прокошувань може вийти настільки широким, що його важко буде підібрати.

Прийму обкосу і кутових прокошувань для прибирання у кругову.

Жниварка ЖВН-6 також рухається спочатку проти годинникової стрілки і працює на низькому зрізі, а при другому проході – у зворотному напрямі, косить вище і суміщає обкос кутовими прокошуваннями.

Величина загороди, як правило, повинна бути не менш повній добовій продуктивності жниварки. Чим більше площа заганяння, тим працездатніша робота: менше йде часу на переїзди.

Для роздільного прибирання заганяння готують не так, як для прямого комбайнування. Самохідний комбайн, що готує заганяння для прямого прибирання, повністю прибирає зернові з площ прокошувань і обмолочує їх. Солому відразу ж відвезли з поля. Той, що укладається жниваркою винен добре, без втрат утримуватися на стерні і відповідати пропускній спроможності молотарки комбайна. Для цього потрібно знати масу 1 пог. м валяння, яке залежить від співвідношення зерна і соломи і вживаних жаток (табл. 3). Якщо хлібна маса 1 пог. м важить менше 1,5 кг, то вал виходить нестійким. При масі валу більше 5 кг слід працювати на першій зниженій передачі. Кращі механізатори широко застосовують підвищені швидкості на косінні валковимі жниварками. Жниваркою ЖВН-6 прибирають зернові на швидкості до 8 км/ч, жниварками ЖРБ-4,9 і ЖРС-4,9А – до 10 км/ч з мотовилами і до 13,5 км/ч – без них. Добре укладений вал поступає до підбирача суцільною стрічкою.

Для запобігання втратам необхідно правильно регулювати ріжучий апарат жниварки і збиральних машин. Вал мотовила на прибиранні високих зернових, що не вилягли, встановлюють попереду ножа, планки його повинні стосуватися рослин на рівні 2/3 висоти від місця зрізу. Якщо стеблестой густою і мотовило не встигає укладати на полотно всі скошені стебла, збільшують число оборотів і регулюють мотовило так, щоб планки стосувалися стебла небагато вище за його середину. Не можна допускати сильних ударів планок мотовила по колосах.

Важливе значення в боротьбі з втратами при роздільному прибиранні має правильна висота зрізу. При цьому виходять з того, що вал повинен міцно триматися на стерні і добре продуватися. Для стійкого утримання валу потрібно мати не меншого 300 стебел на

1 м, оптимальна висота стерні озимої іржі повинна бути в межах 18 – 22 см.

У разі роздільного прибирання велику роль грають також ширина і лощина валу, сильно впливають на хід дозрівання, висихання солом'яної маси і збереження зерна.

Прибирання прямим комбайнуванням проводять на висоті зрізу не більше 15 див. Лише на прибиранні зернових з підсівбою трав висоту зрізу збільшується до 20 див. Низькорослі і полеглі зернові косять не вище на 10 див. швидкість руху комбайна не повинна перевищувати 8 км/ч. У табл. Приведені швидкості руху комбайна СЬК-4 за різних умов прямого прибирання. Способи руху ті ж, що і при роздільному прибиранні (Зілашин Л. Р. Озиме жито).

Таблиця 2

Ширина заганянь для комбайна СЬК-4 з жниваркою ЖВН-6

Спосіб руху | Ширина заганянь при їх довжині, м.

400 |

600 |

800 |

1000 |

2000

Загородний з правим поворотом на кінці

Загородний з розширенням прокошування |

80

120 |

90

130 |

100

150 |

110

170 |

160

-

Таблиця 3

Середня маса 1 пог. м валу

Біологічний урожай зерна при відношенні зерна до соломи, ц/га |

Маса валу при прибиранні жниварками, кг

1:1 |

1:1,5 |

1:2 |

ЖРС-4,9 або

зчеплення два таких жаток |

ЖВН-6 або ЖВН-6-12 в один вал | ЖВН-6-12

у сдвоённый

вал

10

16

22

30

36

-

-

|

18

12

18

24

30

36

- |

10

14

20

24

32

36 |

0,85

1,27

1,79

2,49

3,10

3,95

4,61 |

1,03

1,54

2,17

3,02

3,76

4,79

5,59 |

1,93

2,89

4,07

5,67

-

-

-

2 Районовані сорти (гібриди) та їх характеристика

Харківська 55. Створений в Українському НДІ рослинництва, селекції і генетики імені В. Я. Юр’єва шляхом багатократного індивідуально – сімейного відбору з посіву жита сорту Харківська 194.

Відноситься до західноєвропейської екологічної групи. Колос веретеновідний і призматичний, середньої довжини і щільності. Ості колосів середньої довжини, грубі.

Зерно овальне, напіввідкрите, сіро-зелене, велике, маса 1000 зерён – 26-30 р. Консистенція борошниста, рідше напівсклоподібна. Склоподібність – 33 – 41%. Зміст білка – 9,6 – 13,7% .

Хлібопекарські якості хороші. Досить стійкий до обсипання.

Соломина середньої висоти (120 – 150 см),