Між окремими протоками або групами, маючи спільну оболонку , проникають із сітчастого слою дерми плотні зв’язки і перегородки, утворенні грубоволокнистою сполучною тканиною з меншою кількістю клітин, пергоротки відокремлюючи долі одну від одної, плотно фіксують паренхіму молочної залози в шкірі. Найбільші з цих зв’язок і перегородок називаються підтримуючими ку перовим зв’язками. В них накопичується жир, так що вони фіксують як і жир так ,і паренхіму молочної залози. . жир накопичується також в сполучні тканині між паренхімою молочної залози, покриваючої її шкіри і фації розташованої під нею.

На зрізі спокійної залози епітелярна паренхіма незначна, складається з поодиноких проток, відокремлених одна від одної широкими шарами сполучної тканини. Більшість проток попадають на зріз косим або поперечним січенням деколи видно молочні протоки але за звичай всі видимі на зрізі протоки це гілки різного порядку від ходячих від молочного протоку. По скільки гілки основних роток проходять в свобідно підвішених дольках , більшість протоків видимих на зрізах, знаходяться всередині дольок. являються внутрішньо дольовими. Їх стінки в основному складаються д двох шарів епітеліарних клітин блідою цитоплазмою і блідого кольору овальними ядрами. Ядра внутрішнього слоя розташовані радіально та як у зовнішньому шарі вони лежать паралельно стінці протока розташування епітелярних клітин в протоках різне всі вони лежать на базальтовій мембрані.

3.1.4. Зміни молочної залози під час вагітності

3.1.5. Молочна залоза в період годування

3.1.6. Молочна залоза в клімактеричному періоді

Після наступання менопаузи в молочній залозі протікають різноманітні зміни. В основному проявляється тенденція до атрофії як епітеального, так і компонентна, що її з’єднує. Міжклітвока речовина може піддаватися гіаліальному переродженню. На фоні загальної атрофії можливий аномальний ріст і секреційні зміни, епітелій деяких проток починає полиферувати, а в інших – можлива секрція і перетворення протоків у кисті. Безсумнівно, що прогресуюча атрофія наступаюча у менопаузі виникає у наслідок недостатності естрогена і прогестерона.

Висновки

1. Грудь, є видозміною потовою залозою яка у чоловіків є недорозвинутою. Її основа розміщена на рівні 3-4 ребер. Залозисте тіло залози складається з 15-20 конусоподібних частинок. Сосок та навколососкове кружальце у дівчат мають рожевий колір, а у жінок що народили – коричневий.

Кровопостачається грудь легеневими гілками бічної грудини та 3- задніх міжребрових артерій, а також при сердечними гілками груді внутрішньої грудної артерії. Чутливу інервацію грудь отримує з легеневими та при сердечними гілками молочної залози 2 і 4 ти 4 і 6 міжреберних нервів відповідно.

2. Регуляція росту і розвитку молочної залози проходять під впливовим гормональним … Основна роль належить естрогенам, прогестирому і пролактину.

Естрогени – відповідають за ріст і розвиток проток, з’єднувальної тканини.

Прогестерон за ріст і розвиток залозистої тканини, збільшення числа альвеол, ріст дольок.

Основна роль пролактину – стимуляція молока лантацитами; під впливом пролактина збільшується число рецепторів естрогенів в молочній залозі.

3. Закладка молочної залози відбувається на 6-му тижні внутрішньо утробного циклу. В періоді новонародження в перші 3-5 днів життя проходить незначне збільшення молочних залоз за рахунок гормональної стимуляції в крові циркулюючими материнськими плацентарними гормонами.

В дитячому періоді до початку під ростковому періоду проходить незначний ріст молочних залоз в довжину, яка не змінює в ширину молочну залозу.

В підлітковому періоді швидкий розвиток молочних залоз :

- ріст і розвиток молочних протоків;

- збільшення паренхіми залози;

- збільшення числа дольок.

4. Під час вагітності молочна залоза досягає повної морфологічної зрілості. Розміри її збільшуються за рахунок росту залозистої тканини. Після родів проходження інтенсивна секреція молока і залози ще більш збільшуються, після закінчення лантації в залозі проходять зміни, суть яких ґрунтується на закінченню поліферативних і секретних процесів.

Список літератури

Автанділов Г.Г. Морфологія в патології: М. 1973.

Тундобин НюП. Особливості дитячого віку. Спб., 1906 р.

Кесінер А.К К вопросу оформирования и фізіології молочной залози // М: мед. Мед журнал 1929 №1.

Пузин В.И. Морфологія внутрішньої секреції: М, 1951 р.

Лусі І. Гістологія з особливостями ембріології. Тернопіль, 2004 р.

Хєм А, Корман Д. Гистология у 5-ти томах. 1982 р.

Чумаченько П. А. Монология желез. Морфометрический аналіз.

1991 р.

Волков С.И. Молочна залоза. 2001 р.

Додаток 1

Додаток 2

Будова молочної залози у дорослої жінки

Додаток 3

Взаємовідношення дерми і сполучної

тканини молочної залози

Додаток 4

Світлова мікроскопія молочної залози

Додаток 5

Грудна залоза

Додаток 6