Досліджується їх регіональне розміщення, ресурсні потенції, можливість збагачення сировинних ресурсів в природних умовах зростання та ін. Проводяться роботи по виявленню запасів близькоспоріднених видів цінних лікарських рослин, що можуть сприяти вирішенню національної проблеми дефіциту сировини цінних лікарських рослин: звіробій (Hypericum L. — 12 видів), цмин (Helichrysum Mill., 5 видів), чебрець (Thymus L., 15 видів), деревій (Achillea L., 12 видів) та ін. В Інституті ботаніки НАН України є вже значні напрацювання в цьому напрямі: виявляється локалізація сировинних масивів досліджуваних видів лікарських рослин, складаються картосхеми їх розміщення; оцінюється стан сировинних запасів, розробляються наукові основи оптимізації використання виявлених ресурсів; дається оцінка динаміки ресурсів дикорослих лікарських рослин під впливом сукупності екологічних факторів. Розроблені Інститутом наукові основи оптимізації використання та охорони дикорослих лікарських рослин України були застосовані при підготовці нормативних актів спільно з Мінекобезпеки України. Результати моніторингових досліджень є науковою основою прогнозування стану ресурсів конкретних видів лікарських рослин. Так дослідження динаміки ресурсів аїру і цмину піскового в лівобережному лісостепу та степу свідчать, що природні сировинні запаси цмину піскового тут достатні для регульованого використання, тенденції до їх зменшення не виявлено. Запаси ж аїру — обмежені, відзначається стала тенденція до зменшення його ресурсів, заготівля його сировини підлягає суворому контролю.

Виявлені значні ресурси виду, близькоспорідненого до цмину піскового, — цмину щитконосного. Встановлена стійка тенденція до скорочення природної сировинної бази цінних видів лікарських рослин серцево-судинної дії — арніки гірської та астрагалу шерстистоквіткового. Природні ресурси їх виснажені настільки, що ці види занесені до Червоної Книги України, хоча ще 20 років тому в українських Карпатах були виявлені значні запаси арніки. Дослідження 1953—54 рр. свідчать, що зарості арніки на відрогах масивів Чорних гір, Свидовця та Горган становили кілька тисяч гектарів, що давало можливість щорічно заготовляти 5–10 т сухих суцвіть.

БЕЛЕВАЛІЯ САРМАТСЬКА

У пишному різнобарв'ї степу майже непомітні непоказні квітки белевалії сарматської. Лише верхівки її білих суцвіть видніються серед трави. Рослина 30-40 см заввишки, мав цибулину, яка міститься на глибині 5-8 см. Стебло безлисте. Листки прикореневі, широколанцетні. Квітки зібрані в багатоквіткову рідку китицю. До цвітіння квітконіжки, завдовжки до 12 см, напрямлені вгору. Пелюстки бутонів білі та м'ясисті. Усе суцвіття на цей час щільне, пірамідальної форми. Поступово, починаючи з нижньої частини суцвіття, бутони розкриваються, оцвітина буріє, стає сухою і тонкою. Листочки відгину розходяться, відкриваючи яскраво-фіолетові пиляки. Тичинки, розміщені проти пелюсток, нитками (аж до пиляків) зростаються з трубочкою віночка. У міру зацвітання квіток їхні квітконіжки вигинаються спочатку горизонтально, а потім донизу. Починається цвітіння в кінці квітня або в травні і триває 10-15 днів. У червні вегетація закінчується. Росте на степах і на схилах переважно в Степу, рідше – в південній частині Лісостепу, степовій і південній частинах Криму.

БРАНДУШКА РІЗНОКОЛІРНА

Тільки що зійшов сніг, оголивши бурий степ. На його фоні чітко вимальовується купка великих лілово-рожевих квіток брандушки різноколірної. Кожна квітка, оточена біля основи 3-4 ланцетно-лінійними жолобчастими листками, розвивається з яйцевидної цибулини, вкритої чорно-бурими перетинчастими оболонками. Рідше квіток 2-3. Оцвітина вільнолиста з довгими, складеними в трубочку нігтиками. Стовпчик і, вгорі трироздільний, перевищує тичинки. Плід – довгаста загострена коробочка. Цвіте в березні – квітні. Росте на трав'янистих місцях, степах, по чагарниках, схилах у лісостеповій і степовій зонах (за виключенням Криму). Зустрічається рідко і лише місцями, переважно в степових заповідниках. На жаль, ця чудова весняна рослина належить до зникаючих видів. Її стає дедалі менше внаслідок розорювання степів і масового збирання квіток на букети. Вживаються заходи щодо збереження брандушки різноколірної.

ГІАЦИНТИК БЛІДИЙ

Коли починає цвісти гіацинтик блідий, вигляд степу змінюється. Від його голубих квіток здається, ніби озерця розкидані по степу. Маленькі (3-5.5 см), ніби з воску, м'ясисті дзвіночки ніжно-блакитного кольору зібрані по 6-25 у довгасту негусту китицю на верхівці стрункого квітконоса, біля основи якого розвинені лише 2-3 вузько-лінійних, жолобчастих листки. Віночок шестичленний, до третини надрізаний на відігнуті лопаті. Нитки тичинок прикріплені біля середини трубочки в 2 ряди, пиляки їх чорні. Багаторічна рослина, 7-25 см заввишки, має цибулину. Росте більш-менш великими купками на степах, кам'янистих схилах, по чагарниках. Починає цвісти в другій половині квітня, масове цвітіння припадає на початок травня, а в другій половині травня вже розвиваються плоди–кулясті коробочки. Після дозрівання плодів надземна частина рослин засихає, а в грунті залишається лише цибулина. Гіацинтик – ефемероїд. Поширений у степових і південних лісостепових районах. Поступово, на жаль, зникає. Рослину занесено в список рідкісних рослин України. Її не можна зривати.

ЗІРОЧКИ ЦИБУЛИНКОНОСНІ

Земля нещодавно звільнилася від снігового покриву, а вже між першими зеленими росточками видніються маленькі зеленувато-жовті квітки, як зірочки. Ніжні рослинки 5-15 см заввишки – зірочки цибулинконосні – дуже швидко проходять увесь цикл свого розвитку, вони належать до ефемероїдів. Зацвітають і зав'язують плоди, поки не виросли і не закрили їх листям інші трави.