За способом живлення головоногі — хижаки. Свою здобич во-ни схоплюють і утримують щупальцями, на яких у 2—3 ряди роз-ташовані присоски, а в деяких і гачки. Присоска діаметром у З см може утримувати масу до 3,5 кг. Головоногі можуть про-ковтнути лише подрібнену їжу, бо стравохід їх оточений нерво-вими гангліями. У подрібненні їжі беруть участь рогові щелепи

(«дзьоб») та терка (радула). Розвинені також печінка та під-шлункова залоза.

На відміну від інших молюсків у головоногих кровоносна си-стема майже замкнена: у багатьох місцях артерії крізь капіляри переходять безпосередньо у вени. Крім основного серця, трьох-камерного, що переганяє кров по тілу, є ще два зябрових серця, які проштовхують її крізь зябра. Кров блакитна, бо замість ге-моглобіну містить гемоціанін, до складу якого входить мідь. Го-ловоногі мають здатність змінювати забарвлення свого тіла за-лежно від навколишнього середовища, а також при збудженні. Ця здатність зумовлюється наявністю в шкірі пігментних клі-тин — хроматофорів, які можуть рефлекторно розтягуватись або звужуватись під дією спеціальних м'язів — розширювачів.

Важливого захисного значення набуває здатність цих тварин виробляти в чорнильній залозі речовину, що має наркотичні вла-стивості і забарвлює воду в темні кольори.

Головоногі — різностатеві організми. У межах класу спостері-гається як зовнішнє, так і внутрішнє запліднення з відкладанням яєць, а також живородіння. У багатьох видів виражена турбота про потомство з боку самок.

До класу головоногих молюсків належать кальмари, карака-тиці, восьминоги.

Більшість кальмарів входить до складу нектону Тіло їх обтічної форми, циліндричне; шкіра виділяє слиз, що зменшує тертя під час реактивного руху у воді. Маневруючи за допомогою плавців хвоста і щупалець, кальмари розвивають швидкість до 70 км/год (в середньому —ЗО—55 км/год). Є серед кальмарів і абісальні форми, наприклад, архітевтис, який дося-гає великих розмірів: довжина тіла разом зі щупальцями — до 18 м, маса — близько 8 т, а діаметр кожної присоски — до 20 см. У деяких глибоководних кальмарів є телескопічні очі, в інших — органи світіння — фотофори.

Каракатиці належать до бентосних форм. На відміну від кальмарів тіло у них сплющене зверху вниз. На спинному боці, під мантією, знаходиться рудимент раковини у вигляді по-ристої пластинки. Вона дуже міцна, що дає змогу каракатиці ви-тримувати високий тиск.

Серед восьминогів є глибоководні бентосні форми, а також пе-лагічні, які живуть у товщі води. У глибоководних щупальця з'єднані перетинками, утворюючи дзвін.

Література: Г.В. Ковальчук “Зоологія з основами екології”.