ДЕРЕВІЙ ЩЕТИНИСТИЙ

Росте на степах, сухих луках, степових схилах, у розріджених лісах, на узбіччях доріг, засмічує посіви. Багаторічник, з тонким повзучим кореневищем і підземними пагонами. Спочатку розвивається розетка великих довгастих пірчастих темно-зелених листків, потім виростають міцні, трохи здерев'янілі стебла 15-70 см заввишки, з двічі- або тричі-перисто-роздільними довгастими листками. Уся рослина опушена, має характерний запах. Стебло закінчується щільним щитком дрібних білих або рожевуватих кошиків. У кожному кошику
звичайно 5 язичкових крайових квіток, серединні квітки трубчасті. Листочки обгортки черепичасті, по краю плівчасті. Плід – сім'янка. Цвіте з червня до пізньої осені. Віддає перевагу пухким родючим грунтам (перегній, суглинки, мергель, торфовища), але і на інших росте непогано. Важлива лікарська і кормова рослина. Латинська назва роду дана на честь міфічного героя Ахілла, який за легендою використав деревій для лікування ран. Як лікарська рослина деревій використовується з глибокої давнини. Розмножується насінням і вегетативно. Кореневища відходять від стебла радіальне на відстань близько 15 см. Росте по всій Україні, але переважно в Степу та Криму. 

КОРОЛИЦЯ ЗВИЧАЙНА

На сухих степах і сухих луках, узліссях, галявинах, трав'янистих схилах по всій Україні усе літо цвіте рослина, дуже схожа на ромашку – королиця звичайна. Місцями вона зустрічається заростями. Найрясніше цвіте на лучних степах, вкриваючи білим цвітом значні ділянки. На високому прямому стеблі, висотою 30–80 см, погойдуються великі суцвіття – кошики, до 6 см у діаметрі. Серединні квітки в них жовті, трубчасті, дуже дрібні, а крайові – білі, язичкові, довгі. Крайові квітки неплідні, вони лише приваблюють комах, а в трубчастих серединних – після запліднення розвиваються плоди – сім'янки. На одній рослині їх утворюється понад 2000. Усі листки цілісні. Прикореневі–з довгими черешками, обернено-яйцевидні, по краю городчасті, стеблові – сидячі, довгасті, зубчасті. Цвітіння починається з кінця травня і закінчується в серпні. Королиця – рослина багаторічна, взимку відмирає лише надземна частина стебла, а кореневище живе багато років, кожної весни даючи нові пагони. Декоративна морозостійка рослина. З квіток можна добувати жовту фарбу. 

Деденко М.М.

Інститут менеджменту та економіки «Галицька академія», Україна

Екологічний моніторинг поверхневих вод в межах басейну Дністра Івано-Франківської області 

Моніторинг поверхневих вод проводиться з метою виявлення фактичного стану водних об'єктів на засаді отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення поверхневих вод, оцінки та прогнозування їх змін у просторі та часі, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень з їх ефективного використання, охорони та відтворення.

Моніторинг поверхневих вод Івано-Франківської області є складовою частиною моніторингу водних ресурсів, який в свою чергу є складовою частиною системи моніторингу довкілля Івано-Франківської області 4.

Згідно програми Державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України, об’єктами контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками в межах Івано-Франківської області являються річка Дністер, річка Свіча – права притока Дністра, річка Сівка – права притока Дністра, річка Лімниця – права притока Дністра, річка Бистриця – права притока, Бурштинське водосховище, що створено на річці Гнила Липа і Чечвенське водосховище, що створено на річці Чечва 5.

Контроль якості поверхневих вод області здійснюють три суб’єкти моніторингу:

державне управління екології та природних ресурсів області;

обласна державна санітарно-епідеміологічна станція (облСЕС);

басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Прута, Сірета).

Контроль проводиться у 153 пунктах. Контроль зворотних вод здійснювало тільки держуправління екоресурсів у 32 пунктах контролю.

Відбір проб проходить в організованій стаціонарній мережі в 9 створах на території області (басейн річки Дністер).

Басейн річки Дністер:

1. річка Дністер в місті Галич, 1117 км від гирла;

2. річка Свіча в селі Гошів, 57 км від гирла;

3. річка Сівка (гирло) в селі Сівка Войнилівська, 1 км від гирла;

4. річка Лімниця в селі Вістова, 20 км від гирла;

5. річка Бистриця (гирло) в селі Жовтень, 1 км від гирла;

6. річка Бистриця Надвірнянська в селі Черніїв, 14 км від гирла;

7. річка Бистриця Солотвинська в селі Драгомирчани,14 км від гирла;

8. Бурштинське водосховище в смт. Бурштин, 22 км від гирла річки Гнила Липа;

9. Чечвенське водосховище в смт. Рожнятів, 16 км від гирла річки Черва.

Водні ресурси області, за даними обласного виробничого управління по меліорації водного господарства, налічують 8128 водотоків. У басейні р.Дністер 4637, у басейні р.Прут – 3491. Особливістю Івано-Франківської області є те, що рік які мають довжину більше 100 км у області тільки три - р.Дністер , р.Прут, р.Лімниця- решта це невеликі і зовсім малі ріки та потоки.

Найбільше антропогенне навантаження припадає на р.Дністер. Згідно даних басейнового управління водними ресурсами річок Дністра, Прута, Серета у 2002 році скид зворотних вод у басейн р.Дністер проводило 214 водокористувачі, загальний об’єм скиду очищених зворотних вод становив 77,47млн.м3, у басейн р.Прут 75 водокористувачів, загальний об’єм скиду очищених зворотних вод становив 4,457млн.м3.

Ще однією особливістю розподілу антропогенного навантаження на водотоки області є те, що безпосередньо у великі ріки об’єми скиду зворотних вод порівняно невеликі, більшість випусків розташовані на притоках першого, другого, а то і третього порядку. У р.Бистрицю у 2002 році було скинуто 50,49млн.м3 , у її притоку р.Ворона скинуто 5,2млн.м3, у Гнилу Липу скинуто 4,826 млн.м3 зворотних