РЕФЕРАТ
на тему:
Віруси, бактерії (фаги) та їх практичне значення
ПЛАН
1. Поняття про віруси, їх ознаки та практичне значення
2. Природа фагів, бактерій та їх застосування на практиці
Список використаної літератури
1. Поняття про віруси, їх ознаки та практичне значення
Віруси не можуть самостійно поширюватись у природі. Допомагають їм у цьому насамперед комахи-переносники (віроформні комахи). Фітопатогенні віруси найчастіше переносять по-пелиці, трипси, цикади, кліщі й деякі листогризучі комахи. Наприк-лад, відомо понад 200 видів попелиць — переносників 160 видів вірусів.
Розрізняють два способи перенесення вірусів комахами: меха-нічний і біологічний. При першому способі в ротовий апарат комахи під час живлення разом з поживними речовинами з клітин листя потрапляють і віруси, які вона переносить на здорові рослини. Біологічний спосіб дещо складніший. Після того як вірус через ротовий апарат потрапив до організму комахи, він проходить там інкубаційний період, розмножується і лише після цього комаха протягом тривалого часу може заражати здорові рослини.
Для багатьох вірусів рослин характерний ґрунтовий спосіб поширення, їх поширюють нематоди, які пошкоджують кореневі си-стеми хворих і здорових рослин, а також гриби. Наприклад, гриб ольпідій капустяний може поширювати вірус некрозу тютюну за до-помогою своїх зооспор. Чимало вірусів передається насінням, буль-бами, коренями, цибулинами тощо. Виявлено також, що біля 50 вірусів можуть переноситись повитицею, коли цей бур'ян-паразит перекидається з хворої рослини на здорову. Слід додати, що сама людина сприяє поширенню багатьох вірусів. Це відбувається під час проведення різноманітних агротехнічних заходів: щепленні та об-різуванні дерев, пікіруванні розсади, пасинкуванні рослин тощо, ко-ли сік з випадково поранених хворих рослин потрапляє на руки, одяг або знаряддя праці робітників і переноситься у такий спосіб на пора-нені здорові рослини. Нарешті, віруси звичайної мозаїки квасолі та мозаїки в'яза можуть поширюватись разом з пилком.
Віруси тварин і людини часто поширюються як крапельна інфек-ція. Наприклад, вірус грипу найчастіше передається від хворих до здорових людей під час розмови, кашляння, чхання. Вірус сказу пе-редається зі слиною хворих тварин при укусах. Арбовіруси, що спри-чинюють жовту гарячку, і вірус кліщового енцефаліту поширюються через укуси кровосисних комах (комарів, кліщів тощо).
Віруси бактерій (бактеріофаги) поширюються в природі з вогнищ лізису різних видів бактерій. Помірні фаги поширюються прямим переходом із зараженої материнської клітини в дочірню. Отже, скрізь, де є різні види бактерій, актиноміцетів, можуть поширюва-тись і бактеріофаги, актино- і ціанофаги, що специфічно вражають їх.
Віруси заражають як вищі, так і нижчі рос-лини. Відомостей про вірусні хвороби нижчих рослин ще дуже мало. Проте потреба у широ-ких дослідженнях з цього напряму зростає. До-слідження вірусів водоростей і грибів сприятиме розробці біологічних методів боротьби із заростанням (цвітінням) штучних водоймищ, боротьбі з грибними хворобами рослин тощо.
Поки що переважну більшість вірусних хвороб досліджують на вищих рослинах, в основному на зернових, зернобобових та техніч-них культурах. Це пояснюється великими втратами, які спричиню-ють вірусні хвороби цим економічно важливим культурам. Вони не менші, ніж від грибних хвороб. Відомо, наприклад, що втрати картоплі від зараження готикою, смугастою та зморшкуватою мозаїкою сягають 50—80 %.
У літературі описано близько 700 вірусних захворювань рослин. Серед збудників цих хвороб добре вивчено понад 150. В Україні за-реєстровано понад 115 вірусів рослин. Тривалий час віруси вважа-лись високоспецифічними агентами. Тепер уже відомо, що специ-фічність їх є досить умовною. Наприклад, у літературі наводяться да-ні про те, що ВТМ уражає не тільки тютюн та деякі інші пасльонові, а й людину, а вірус гепатиту людини — лободу. Ці факти свідчать про відсутність різкої межі між вірусами рослин і тварин за специфічніс-тю.
Великої шкоди завдають вірусні хвороби злаковим культурам. В Україні відомо їх понад 10, а всього в літературі описано близько 60 вірусних хвороб злаків. Найбільшої шкоди зерновому господарству завдають смугаста мозаїка пшениці, мозаїка озимої пшениці, штрихувата мозаїка ячменю, мозаїка куку-рудзи тощо. Щороку вони призводять до значних втрат урожаю, а в окремі роки, коли спостерігаються масові епіфітотії, втрачаються ти-сячі тонн зерна.
Серед вірусних хвороб, які завдають великих збитків сільському господарству, слід назвати крапчасту мозаїку (її ще називають зви-чайною мозаїкою) і готику картоплі.
Останнім часом поширилась і завдає значної шкоди картопляр-ству України готика картоплі. Характерною ознакою цієї хвороби є розміщення листків під більш гострим кутом до стебла, що надає рослинам готичного вигляду. Вірус готики передається при різанні бульб ножем, під час щеплень, через бульби, комахами тощо. Най-більш уражується готикою картопля в Сумській, Чернівецькій, Пол-тавській та південних областях України. Зниження урожайності від цієї хвороби сягає подекуди понад 60 %.
Вибір та застосування різних заходів боротьби з вірусними хворобами залежить насамперед від виду хвороби і видів рослин, на які вона поширюється. Загальними для боротьби з вірусними хворобами рослин є такі заходи: 1) ви-ведення і впровадження у виробництво стійких проти вірусів сортів рослин; 2) знищення комах та інших переносників вірусів; 3) лік-відація джерел поширення вірусів у природі (це передусім своєчасне лущення стерні і зяблева оранка, знищення бур'янів на полях, ме-жах, узбіччях доріг, які є джерелом інфекції; дотримання оптималь-них строків сівби і проведення противірусного прополювання насін-нєвих посівів); 4) використання для сівби здорового безвірусного на-сінного матеріалу.
Останніми роками серед профілактичних заходів, які запобігають зараженню рослин вірусами, поширення набуває вакцинація рослин (переважно закритого грунту) ослабленими штамами вірусів. Інтен-сивно проводяться також роботи з оздоровлення рослин методами термотерапії (з використанням спеціальних термокамер), щоб отри-мати безвірусні клони, хіміотерапії, культур верхівкових меристем