під час санітарно-біологічної оцінки вод або виконують функцію активних санітарів забруднених водойм.
У деяких країнах водорості вирощують у штучних водоймах для промислового виробництва органічних речовин.
Разом з тим водорості можуть мати і негативне значення. Так, у разі масового розмноження у водоймах вони спричинюють "цвітіння" води, роблячи її непридатною для використання, забруднюють насосні станції та водоводи, деякі види вкривають днища суден, буї, погіршуючи їх експлуатацію.
Загальні ознаки вищих рослин.
За зовнішнім виглядом, будовою і біологічними особливостями вищі рослини дуже різноманітні. До них крім квіткових і голонасінних належать папороті, хвощі, плауни і мохи. Сучасних вищих рослин відомо не менш як 300 тис. видів, а на думку деяких ботаніків — не менш як 500 тис.
Вищі рослини — це новий етап еволюційного розвитку рослинного світу. У них виробилось багато різних властивостей і пристосувань до життя в різних умовах суходолу. З вищих рослин найбільшого розвитку і пристосування до наземного способу життя досягли покритонасінні.
У процесі тривалої еволюції сформувались вегетативні органи: корінь та пагін І змінені та пристосовані до наземного середовища органи розмноження. Велика поверхня стикання із зовнішнім середовищем досягалась значним галуженням надземної і підземної частин. Ускладнилась анатомічна будова, сформувались тканини. Розвинулась покривна тканина, яка захищає рослину від зайвого випаровування. Потреба в надходженні води й мінеральних солей до надземних органів та зворотному відтоку органічних речовин з листків в усі інші органи рослин зумовила формування провідної тканини. А зі збільшенням фотосинтезуючих органів (листків) розвинулась асиміляційна тканина. З'явились також запаслива, механічна та інші тканини.
Для вищих рослин характерним є чітко виражене чергування двох поколінь (мал. 4): статевого (гаметофіта) і безстатевого (спорофіта). Спорофіт почав поступово домінувати над гаметофітом. Лише у мохоподібних гаметофіт переважає над спорофітом.
У процесі еволюції статевий процес ускладнився, утворились багатоклітинні статеві органи, які захищали яйцеклітину від висихання. Жіноча гамета — яйцеклітина — Рухливі, з джгутиками сперматозоїди у досконаліших типів рослин (покритонасінних) перетворились на спермії без джгутиків, втративши здатність до самостійного пересування. І якщо у більш давніх наземних рослин (мохів, плаунів, хвощів і папоротей) спостерігається залежність процесу запліднення від наявності води, то у більш висо-коорганізованих типів (більшість голонасінних і всі покритонасінні) спостерігається вже повна незалежність статевого розмноження від краплиннорідкої води.
Спорофіт — нестатеве диплоїдне покоління, на якому утворюються органи нестатевого розмноження — спорангії. В них після редукційного поділу утворюються гаплоїдні спори. З них розвивається гаплоїдний гаметофіт.
Мал. 4. Зміна співвідношення гаметофіта (п) і спорофіта (2л) у процесі еволюції рослин (схема):
а — водорості (едогонієві); б — мохи; в — водорості (ульвові); г — папороті; д — голонасінні; е — покритонасінні у вищих рослин нерухома. Поступово відбулися значні зміни в будові й фізіології чоловічих статевих клітин.
ВОДОРОСТІ
Милуючись білосніжними лілеями чи очеретом, мало хто звертає увагу на зеленувату тину, бурий іл на дні пруда чи тонкий прошарок слизу на занурених у воду предметах. Але це теж рослинність, ще й зовсім особливого типу - водорості. Судячи з назви, вони повинні жити тільки в воді. Але насправді водорості з аселили майже всі придатних для життя місця на землі й у водоймах. Бархатистий коричневий наліт на корі дерев чи різнокольорові (червонуваті, блакитні) плівки на камінні, на поверхні грунту чи льоду - все це теж водорості. А всього їх нараховується приблизно 40 тисяч видів.
Що ж таке водорості? Більшість вчених користуються таким визначенням: водорості (Algea) - це неоднорідна група водяних фотосинтезуючих організмів , у яких тіло - таллом - не розділено на багатоклітинні органи, такі, як корінь, лист чи стеблина, а статеві органи - одноклітинні. Якщо суворо дотримуватись цього твердження, то одноклітинні водорості потрібно віднести до бактерій (прокаріотні форми, які не мають ядер), а багатоклітинні - до царства рослинності. Всі типи водоростей вивчає одна наука альгологія (від лат. alga - "морська трава", "водорость" і грец. "логос" - "вчення"), яку за традицією продовжують вважати розділом ботаніки.
Живлення і розмноження.Як всі рослини, водорості придатні для фотосинтезу. В їх клітинах містяться хлоропласти, чи , як вони їх називають у водоростей, хромотофори. Крім хлорофіла хроматофори містять й інші пігменти , комбінація, яких визначає забарвлення водоростей. Тільки невелика частина водоростей втратила необхідні для фотосинтезу пігменти і перейшла на гетеротрофне живлення, тобто поглинає готові органічні речі з нарколишнього середовища.
Різні водорості розмножуються різними шляхами: вегетативним, безстатевим і статевим шляхом. Наприклад, одноклітинна нерухома водорость хлорелла розмножується тільки безстатевим шляхом, а морська ацетабулярія тільки статевим. У життєвому циклі ламінарії присутнє як безстатеве, та і статеве розмноження. Щодо синьозелених водоростей ,то вони розмножуються тільки вегетативно.
У воді й на землі. Хоча більшість водоростей живуть у воді, зустрічаються серед них і такі, які пристосувались до проживання на суші (в грунтах, на камінні, скелях, на деревах). Різноманітні місця проживання водоростей у воді. Мікроскопічні кришки легко плавають у її товщі. Саме ці водорості виробляють органічні предмети, за допомогою яких існує все живе в водоймах. Вони називаються фітопланктони. Морський і прісноводний фітопланктони відрізняються
Одноклітинні водорості дуже малі - від тисячних долей міліметра до декількох міліметрів. В одному кубічному сантиметрі води їх може вміститись велика кількість - від 1 млн. до 40 млн. Джерело життя фітопланктона - сонце. Якщо глибина водойма невелика, а вода прозора, то водорості можуть