КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«Рослина в житті людини»
План
Вступ........................................................................................................................3
§ 1 Теорія розвитку біологічних понять................................................................5
§ 2 Зміст екологічних понять в розділі “Рослини” в темах:.............................9
Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.........................................11
Корінь.....................................................................................................................11
Пагін........................................................................................................................12
Квітка і плід...........................................................................................................13
Насінина.................................................................................................................13
Рослина – цілісний організм...............................................................................14
Квіткові рослини..................................................................................................14
Розвиток рослинного світу.................................................................................14
Рослинні угруповання.........................................................................................15
§ 3 Методика формування екологічних понять в шкільній біології...............17
Висновок................................................................................................................27
Список використаної літератури.....................................................................28
Вступ.
Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання екологічних зако-номірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на нашій планеті у зв’язку з загро-жуючими для його існування прогнозами.
Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає життя в їх взає-мозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так, як у природі.
Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались взаємозв’язки органі-змів і середовища, а також пристосованість організмів до спільного життя, то швидкий тех-нічний прогрес привів до значних порушень природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного фактору на природу.
Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення важких реальних екологічних ситуацій у країні заставили по-дивитись на сучасне і майбутнє по новому.
Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань сучасного суспільс-тва, це умови його подальшого виживання.
Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд нового поко-ління, стати основою його діяльності.
Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності людини.
Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в цілому може змі-нити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку кожного громадянина. Екологі-чно грамотна людина буде знати, як зменшити екологічну загрозу, зняти її гостроту і лікві-дувати, як потрібно вести господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по відно-шенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити їх повинна школа.
Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.
Завдання:
Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких формуються екологічні поняття.
Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і кращого засво-єння цих понять учнями.
Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється
під час проведення екскурсій;
під час проведення феноспостережень;
на уроках (краєзнавчий матеріал).
Для розв’язування завдань використовувати такі методи:
аналіз літератури;
спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у учнів.
створення оригінальних методичних підходів.
§ 1 Теорія розвитку біологічних понять.
Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна методична закономі-рність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.
За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія розвитку понять в процесі вивчення.
Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.
Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями людина ми-слить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд ста-дій.
Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ. Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття. Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу. Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору, поверта-ючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.
Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.
Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія – це система ос-новних понять, які розвиваються в логічній послідовності і знаходяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними, спеціальними і загальнобіологічними.
Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими простими поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі є простим, первинним. Учні дізна-ються, що листок має зелену пластинку з жилкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До кінця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків, анатомі-чну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком води, пристосування листків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, еколо-гії листка. З приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути від-носно простим і відносно складним.
Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні спеціальні по-няття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду учнів.
Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”, згідно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних рослин” і йде по слідуючих етапах:
І. Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класах і в резуль-таті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує бесіду з учнями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні органи квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на ос-нові елементарних понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в 5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.
ІІ. Організація досліджень учнів